ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
20.12.11р.Справа № 35/5005/13927/2011
За позовом Фізичної особи - підприємця
ОСОБА_1,
м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області
до Дніпродзержинської міської ради,
м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області
Третя особа: Управління Держкомзему в м. Дніпродзержинську
Дніпропетровської області
про розірвання договору оренди земельної ділянки
Суддя Широбокова Л.П.
Секретар судового засідання Задорожна К.С.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_2, представник дов. №456872 від.25.06.2011р.
Від відповідача: ОСОБА_3, гол. спец., дов.№ 43-мр від 24.01.11р.
Від третьої особи: представник не з’явився
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся до суду та просить розірвати договір від 16.03.2006р. оренди земельної ділянки площею 0,7056 га, що розта-шована за адресою АДРЕСА_1, укладений між Позивачем та Відповідачем. Свої вимоги обгрунтовує тим, що Відповідач неправомірно визначив в договорі цільове призначення земельної ділянки - як землі комерційної діяльності, в зв`язку з чим збільшилася орендна плата, посилається на ст. 120 Земельного кодексу України.
Представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Відповідач проти вимог заперечує, вказує, що передача земельної ділянки в оренду здійснена на підставі рішення органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Документація із землеустрою виконана особою, що має відповідну ліцензію на проведення робіт із землеустрою, на підставі якої і прийнято рішення ради та визначено цільове використання земельної ділянки –землі іншої комерційної діяльності, що також підтверджується повідомленням управлінням Держкомзему у м. Дніпродзержинську. Вказує, що для внесення змін до договору позивач повинен розробити відповідну технічну документацію.
Третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, в судове засідання не з’явилася, надіслала до суду свої пояснення, та просила розглянути справу без участі її представника.
За клопотанням позивача строк вирішення спору продовжувався на 15 днів до 03.01.2012р.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Між Дніпродзержинською міською радою - орендодавець (надалі відповідач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 –орендар (надалі позивач) було укладено договір оренди земельної ділянки від 16.03.2006р. (надалі договір), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,7056 га, для фактичного розміщення частини комплексу житлових будівель в охоронній зоні ДП «Придніпровська залізниця»строком дії –до 20.01.2016р. Договір зареєстрований у державному реєстрі земель 05.04.2006р. за №040610600005.
Відповідно до п. 1 договору Позивач передав, а Відповідач прийняв в строкове платне користування вище зазначену земельну ділянку.
У п. 5.2. договору сторони визначили цільове використання земельної ділянки: землі іншої комерційної діяльності (1.11.6).
Позивач вважає, що таке цільове призначення земельної ділянки вказано в договорі помилково, оскільки в договорі оренди цієї земельної ділянки, який був укладений з попереднім власником нерухомого майна, була визначена категорія земельної ділянки – землі підприємств іншої промисловості (1.10.5). З цих підстав просить розірвати спірний договір.
Відповідно до ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України зміна або розірвання умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення умов договору іншою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, зокрема, в разі істотної зміни обставин.
Статтею 30 Закону України “Про оренду землі” визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін, у разі недосягнення згоди – спір вирішується в судовому порядку.
У договорі (п.12.4) сторони визначили, що підставами розірвання договору є взаємна згода сторін, припинення діяльності орендаря, укладення договору оренди землі з порушенням порядку, встановленого у законах України, за рішенням суду.
Статтею 32 Закону України “Про оренду землі” визначені підстави припинення договору оренди землі шляхом його розірвання, а саме в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Вказані норми Закону не містять таких підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки, на які посилається позивач.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Спірний договір підписаний обома сторона без розбіжностей, умови щодо цільового використання земельної ділянки внесені в договір на підставі розробленої на замовлення орендаря технічної документації із землеустрою та рішення органу місцевого самоврядування Дніпродзержинської міської ради від 20.01.2006р. №680-21/1У «Про набуття юридичними та фізичними особами права користування земельними ділянками не сільськогосподарського призначення», доказів скасування чи визнання не чинним якого сторонами не надано.
Позивачем не надано доказів зміни істотних обставин після укладання договору в розумінні ст. 652 Цивільного кодексу України, які б стали підставою для внесення змін до договору.
Надані сторонами докази (лист Управління Держкомзему у м. Дніпродзержинську від 18.11.2011р. №1/24-1044, від 30.11.2011р. №1/24-1096) не підтверджують зміни цільового призначення земельної ділянки після укладання договору, яке може бути здійснено тільки в установленому законом порядку, а також не підтверджують помилковості такого запису в договорі, який може бути усунено шляхом внесення змін до договору.
З врахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку, що позивачем не доведена наявність тих обставин, з якими закон пов’язує право сторони на дострокове розірвання договору в судовому порядку, та його вимоги безпідставні і в позові слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на позивача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 651-653 Цивільного кодексу України, ст.ст. 24, 25, 32 Закону України “Про оренду землі”, ст. ст. 116, 123, 124 Земельного кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
СуддяЛ.П. Широбокова
Повне рішення складено 21 грудня 2011 р.