Справа №11-925Головуючий у І інстанціїОрел
Категорія42Доповідач у 2 інстанції Матюшко
31.08.2011
УХВАЛА
Іменем України
31 вересня 2011 року м.Київ
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого –Ігнатюка О.В.,
суддів –Матюшка М.П., Колокольнікової Н.М.,
прокурора – Скрипки І.М.,
засудженого –ОСОБА_1 та його захисника –ОСОБА_2,
потерпілого –ОСОБА_5 та його представника –адвоката ОСОБА_4,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 на вирок Славутицького міського суду Київської області від 03 червня 2011 року, яким
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Циблі Переяслав-Хмельницького району Київської області, українця, громадянина України з вищою освітою, не одруженого, працюючого в ТОВ «Костал Україна»на посаді –економіст, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
засуджено за ч.1 ст. 286 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 4 250 гривень без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Стягнуто з засудженого на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області судові витрати на проведення експертиз на суму 4 179 гривень 60 копійок.
Судом вирішено питання речових доказів по справі.
встановила:
Як зазначено у вироку, 22 серпня 2009 року близько 14 години ОСОБА_1, керуючи на підставі довіреності технічно справним мотоциклом «Ява-350», д.н.з. НОМЕР_2, рухався по вул. Військових будівельників у напрямку центру міста Славутича Київської області. В районі розташування будівлі компанії «NOVARKA»водій ОСОБА_1, діючи необережно, проявив злочинну недбалість та безтурботність до дорожньої обстановки, перед зміною напрямку свого руху ліворуч для здійснення маневру розвороту не переконався, що його дії будуть безпечними і не створять перешкоди для небезпеки іншим учасникам руху, не зайняв відповідне ліве крайнє положення на проїзній частині, не дав дорогу попутному транспортному засобу –мотоциклу НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5, почав виконувати маневр розвороту і в цей час допустив з ним зіткнення. В результаті даної пригоди ОСОБА_5 був травмований і згідно висновку судово-медичної експертизи № 28 від 11.08.2010 року йому були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правої великогомілкової кістки, які відносяться до категорії пошкоджень середнього ступеню тяжкості як такі, що потягли тривалий розлад здоров’я на строк більше 3-х тижнів.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.10.1. та п.10.4. та вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 286 КК України.
В апеляції засуджений просить вирок щодо нього скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в суд першої інстанції, зазначає, що автотехнічна експертиза була проведена частково, висновки експерта недостовірні, в проведенні повторних авто технічної та судово-медичної експертиз йому та його захиснику суд безпідставно відмовив, крім того, висновки суду не були підтверджені доказами дослідженими в судовому засіданні.
Заслухавши доповідача, засудженого, який відмовився від застосування щодо нього Закону України «Про амністію у 2011 році»від 08 липня 2011 року та разом з захисником підтримав вимоги своєї апеляції, потерпілого і його представника та прокурора, котрі просили вирок суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Висновки суду щодо доведеності вини засудженого у зазначених у вироку злочинних діях відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, які повно і правильно приведені у вироку, а дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.286 КК України.
Так, судом допитані потерпілий ОСОБА_5, свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, досліджені висновки судово-автотехнічної та судово-медичної експертиз, протокол перегляду відеозапису дородньо-транспортної пригоди, що був приєднаний до справи в якості речового доказу, яким в сукупності з іншими доказами у вироку дана належна оцінка і суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що ДТП трапилось внаслідок порушення ОСОБА_1 п.п.101, 10.4 ПДР України, який перед зміною напрямку свого руху ліворуч для здійснення маневру розвороту не переконався в безпечності маневру і не дав дорогу попутному транспортному засобу.
Посилання апелянта на можливе отримання середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень потерпілим не в результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди спростовуються наявними у справі доказами, а саме показами потерпілого ОСОБА_5, його дружини, медичними документами, висновком судово-медичного експерта та його допитом в судовому засіданні
Призначаючи покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості, обставини вчиненого злочину та особу підсудного ОСОБА_1, який вчинив злочин невеликої тяжкості, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання і роботи, є інвалідом другої групи загального захворювання, пом’якшуючі та обтяжуючі покарання обставини відсутні, про що прямо зазначено у вироку, а тому обране щодо нього покарання у виді штрафу, в межах санкції ч.1 ст.186 КК України без застосування додаткового покарання, колегія суддів вважає справедливим, а тому апеляцію засудженого залишає без задоволення.
Порушень норм кримінально-процесуального законодавства при розгляді справи, які б могли слугувати підставами для скасування чи зміни вироку, колегією суддів не встановлено.
За таких обставин вирок суду є законним.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Славутицького міського суду Київської області від 03 червня 2011 року щодо засудженого ОСОБА_1 - без зміни.
Судді: