Справа № 3-5586/11

Провадження №33/0390/364/11 Суддя в 1 інстанції: Барчук В.М.

Категорія:     ч. 1 ст. 212-3 КУпАП України Доповідач: Борсук П. П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

21.12.2011  року          місто Луцьк  

Суддя апеляційного суду Волинської області Борсук П.П., з участю прокурора Шевчука В.М., розглянувши протест прокурора м. Луцька на постанову Луцького міськрайонного суду від 25 листопада 2011 року, якою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, з вищою освітою, директора Державного історико-культурного заповідника, звільнено від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 212-3 КУпАП, провадження у справі закрито на підставі ст. 22 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

Прокурором м. Луцька щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення від 16 листопада 2011 року, згідно з яким він, перебуваючи директором Державного історико-культурного заповідника у м. Луцьку, будучи відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» суб’єктом відповідальності за корупційні правопорушення, згідно з журналом реєстрації кореспонденції 28.09.2011 року отримав звернення в.о. голови комітету захисту національної спадщини ОСОБА_2 з приводу надання інформації, на яке надав відповідь 06.10.2011 року, тобто з пропуском п’ятиденного строку, передбаченого ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», чим вчинив адміністративне корупційне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 212-3 КУпАП.

Суд постановою за результатами розгляду справи звільнив ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 212-3 КУпАП, обмежився усним попередженням, а провадження у справі закрив.

На постанову судді прокурор м. Луцька подав протест, у якому, посилаючись на суспільну небезпечність корупційного правопорушення та безпідставність звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, просить постанову суду скасувати і постановити нову, застосувавши до ОСОБА_1 стягнення, передбачене ч. 1 ст. 212-3 КУпАП.

Перевіривши доводи протесту прокурора, заслухавши  прокурора, який підтримав протест, ОСОБА_1, який просив відмовити у його задоволенні, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що протест підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор, направляючи до суду протокол про адміністративне правопорушення, просив повідомити його про розгляд справи, проте суд в порушення ч. 2 ст. 277-2 КУпАП повідомлення прокурору про час розгляду справи не направив та розглянув справу у відсутності останнього.

У зв’язку з цим постанова судді підлягає скасуванню, а справа новому розгляду апеляційним судом.

Як встановлено у справі, ОСОБА_1, будучи директором  Державного історико-культурного заповідника, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції»є суб’єктом відповідальності за корупційні правопорушення. 28 вересня 2011 року на адресу Державного історико-культурного заповідника надійшло звернення в.о. голови комітету захисту національної спадщини ОСОБА_2 з приводу надання інформації.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації»відповідь на таке звернення повинна бути надана протягом п’яти робочих днів. Проте, відповідь на вказане звернення директором заповідника була надана 6 жовтня 2011 року, тобто несвоєчасно.

Наведе підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення (а.с. 1-3); копіями листа про направлення звернення, згідно з яким звернення на адресу Державного історико-культурного заповідника направлено 28.09.2011р. (а.с. 12); витягу з журналу вхідної кореспонденції, відповідно до якого лист із зверненням надійшов 28.09.2011р. (а.с.14); відповіді на звернення, з якої вбачається, що вона надана 06.10.2011р (а.с. 13).

Сам правопорушник в судовому засіданні підтвердив наведене та пояснив, що інформацію надав несвоєчасно у зв’язку великим об’ємом запиту,  просив не накладати на нього стягнення.

З урахуванням наведеного, вважаю доведеною винуватість ОСОБА_1 як суб’єкта відповідальності за корупційні правопорушення у несвоєчасному наданні інформації  на запит юридичної особи відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 212-3 КУпАП.

При вирішенні питання про накладення стягнення відповідно до ст. 33, ст. 34 КУпАП суд враховує характер вчиненого ОСОБА_1  правопорушення, його щире розкаяння, те що відповідь на запит ним все ж була надана, хоча й з порушенням п’ятиденного строку.

За таких обставин, вважаю, що вчинене ОСОБА_1 правопорушення є малозначним, тому на підставі ст. 22 КУпАП слід його звільнити від адміністративної відповідальності за малозначністю правопорушення і обмежитись усним зауваженням.

На підставі наведеного, керуючись ст. 22, 294 КУпАП ,-

ПОСТАНОВИВ:

Протест прокурора м. Луцька задовольнити частково.

Постанову Луцького міськрайонного суду від 25 листопада 2011 року щодо ОСОБА_1 скасувати та постановити нову.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212-3 КУпАП.

На підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 212-3 КУпАП та обмежитись усним зауваженням.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду                                                             П.П. Борсук