Справа № 2-4488/11

РІШЕННЯ

іменем України

30.11.2011 року Московський районний суд м. Харкова

          у складі: головуючого –судді Сиротникова Р.Є.,

          при секретарі -                            Хмельковій О.О.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу,  суд  -          

В С Т А Н О В И В:

          Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом і просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошову суму в розмірі 46 299, 00 грн. за письмовою угодою позики.

Свої вимоги обґрунтовує тим,  що 13 травня 2008 року  за усною угодою позики передав відповідачу ОСОБА_2 48 000,00 грн., яка зобов’язувалась їх повернути в найближчий час. Позичені кошти позивач отримав в ВАТ Банк «РНС»шляхом оформлення готівкового кредиту в розмірі 50 000,00 грн., оскільки на той момент він не мав такої грошової суми.

Після звернення позивача до відповідача з проханням про повернення взятих  у позику коштів, відповідач ОСОБА_2 почала ухилятися від взятих на себе зобов’язань по поверненню боргу позивачу. В подальшому позивач звернувся до органів внутрішніх справ із заявою про шахрайські дії з боку відповідача. В органах внутрішніх справ в м. Києві  відповідач ОСОБА_2 підтвердила факт отримання нею коштів від позивача та надала відповідну розписку в якій зобов’язувалася повернути кошти в розмірі 48 000,00 грн. позивачу до 17 липня 2008 року, чим визнала факт отримання нею від позивача 48 000,00 грн.  

На момент звернення до суду відповідач тільки повернула позивачеві кошти в розмірі 1 701,00 грн., від повернення повної суми боргу відмовляється. На підставі вищевикладеного позивач просив позов задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності, уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 46 299,00 грн. з урахуванням індексу інфляції, 3% річних в розмірі 21 699,64 грн., відсотки та комісію за користування кредитом в розмірі 41 601 гривня 46 коп., а також, судові витрати понесені позивачем по  справі.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та посилався на обставини, що наведені вище. Просив позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явилася,  про час та місце розгляду справи сповіщена належним чином, про причини неявки не повідомила, заяв про розгляд справи у її відсутність не надала. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст..ст. 224-226 ЦПК України.  

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи,

Згідно ст. 526  ЦК  України, зобов’язання  має  виконуватись  належним чином відповідно до умов договору  та  вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених  змістом  зобов’язання.

Судом встановлено, що 13 травня 2008 року за усною угодою позики позивач ОСОБА_1 передав відповідачу ОСОБА_2 48 000,00 грн. Позичені кошти позивач отримав в ВАТ Банк «РНС»оформивши готівковий кредит в розмірі 50 000, грн., договір №R011.0002019 від 13.05.2008, оскільки на той момент позивач не мав вказаної грошової суми.

Після отримання відповідачем ОСОБА_2 у позивача ОСОБА_4 грошей у розмірі 48 000,00 грн., відповідач почала ухилятися від взятих на себе зобов’язань по поверненню боргу позивачу.

Встановлено, що позивач звернувся до органів внутрішніх справ  в м. Києві із заявою про шахрайські дії з боку відповідача, та відповідно до постанови про відмову в порушенні кримінальної справи Голосіївського РУ ГУМВС України в  м. Києві, відповідач ОСОБА_2 підтвердила факт отримання нею коштів від позивача та надала відповідну розписку в якій зобов’язувалася повернути кошти в розмірі 48 000 грн. у строк до 17 липня 2008 року, чим визнала факт отримання нею від позивача 48 000,00 грн.  

Відповідно до розписки виданої ОСОБА_2, остання взяла у позивача ОСОБА_1 48 000,00 тисяч гривень, які зобов’язувалась повернути в строк до 17 липня 2008 року.

В строк до 17 липня 2008 року відповідач ОСОБА_2 грошову суму в розмірі 48 000.00 гривень позивачу не повернула, але у 2010 та 2011 роках відповідач ОСОБА_2 повернула відповідачу кошти у розмірі 700.00 гривень та 1001.00 гривень.

Таким чином не повернута сума боргу позивачу ОСОБА_1 зі сторони відповідача ОСОБА_2 складає 46 299.00 гривень.

Оскільки, відповідач ОСОБА_2 не повернула відповідачу в строк до 17 липня 2008 року суму боргу в розмірі 48 000,00 грн., які відповідач мав намір повернути за користування кредитом, виданого ВАТ Банк «РНС» договір №R011.0002019 від 13.05.2008, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_2 відповідно до довідки ПАТ Банк ТРАСТ від 23.06.2011 року процентів за користування кредитом в розмірі 18 181,46 гривні та комісії за користування кредитом в розмірі 23 420, 00 гривні в період з 15.05.2008 року по 23.06.2011 року, а всього разом –41 601,46 грн.   

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений  договором  або  законом.  

Оскільки відповідач не повернула суму боргу у встановлений строк, 3% річних  за весь час прострочення зобов’язання, а саме з 17 липня 2008 по 31 серпня 2011року - становлять  4 106,02 гривень із розрахунку: 3% річних за період заборгованості з 17.07.2008 року по 31.08.2011 року =1079 днів; 46 299.00 грн. (сума заборгованості)*3%*1079 днів: 365 дні*100%=4 106,02 грн.

Крім того, згідно довідки від 30.06.2011 року за №12-08/4563 за даними Держкомстату України індекс інфляції за період з червня 2008 року по травень 2011 року включно склав 138,0 відсотка. Отже,  індекс інфляції становить: період заборгованості: з 17.07.2008 року по 31.05.2011 року;  сума заборгованості: 46 299.00 гривень; середній індекс інфляції в період заборгованості: 138,0:100=1,38; сума боргу з урахуванням індексу інфляції становить: 46 299,00 грн. х 138,0%:100=63 892,62 гривень; інфляційне збільшення суми боргу становить: 63 892,62 гривень –46 299,00 гривень=17 593,62 гривень.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 17 593,62 грн. –індексу інфляції та 4 106, 02 грн. –3% річних, а всього 21 699,64 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач довів ті обставини, на які посилався, як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення,суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтвердженні судові витрати.

Таким чином, суд приходить до висновку, про стягнення з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору 1096,01 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., а всього 1216,01 грн.

В И Р І Ш И В:

Позов   задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму заборгованості в розмірі 46 299,00 грн., розмір сплачених процентів та комісії за користування кредитом в розмірі  41 601,46 коп., індекс інфляції в сумі 17 593,62 грн., та 3% річних в сумі  4 106, 02 грн..

Стягнути з ОСОБА_2, на користь ОСОБА_1 суму судового збору 1096,01 грн. та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Всього стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму в розмірі 110816 (сто десять тисяч вісімсот шістнадцять) грн. 11 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя          Р.Є. Сиротниковроку Московський районний суд м. Харкова

          у складі: головуючого –судді Сиротникова Р.Є.,

          при секретарі -                            Хмельковій О.О.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу,  суд  -          

В С Т А Н О В И В:

          Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом і просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошову суму в розмірі 46 299, 00 грн. за письмовою угодою позики.

Свої вимоги обґрунтовує тим,  що 13 травня 2008 року  за усною угодою позики передав відповідачу ОСОБА_2 48 000,00 грн., яка зобов’язувалась їх повернути в найближчий час. Позичені кошти позивач отримав в ВАТ Банк «РНС»шляхом оформлення готівкового кредиту в розмірі 50 000,00 грн., оскільки на той момент він не мав такої грошової суми.

Після звернення позивача до відповідача з проханням про повернення взятих  у позику коштів, відповідач ОСОБА_2 почала ухилятися від взятих на себе зобов’язань по поверненню боргу позивачу. В подальшому позивач звернувся до органів внутрішніх справ із заявою про шахрайські дії з боку відповідача. В органах внутрішніх справ в м. Києві  відповідач ОСОБА_2 підтвердила факт отримання нею коштів від позивача та надала відповідну розписку в якій зобов’язувалася повернути кошти в розмірі 48 000,00 грн. позивачу до 17 липня 2008 року, чим визнала факт отримання нею від позивача 48 000,00 грн.  

На момент звернення до суду відповідач тільки повернула позивачеві кошти в розмірі 1 701,00 грн., від повернення повної суми боргу відмовляється. На підставі вищевикладеного позивач просив позов задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності, уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 46 299,00 грн. з урахуванням індексу інфляції, 3% річних в розмірі 21 699,64 грн., відсотки та комісію за користування кредитом в розмірі 41 601 гривня 46 коп., а також, судові витрати понесені позивачем по  справі.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та посилався на обставини, що наведені вище. Просив позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явилася,  про час та місце розгляду справи сповіщена належним чином, про причини неявки не повідомила, заяв про розгляд справи у її відсутність не надала. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст..ст. 224-226 ЦПК України.  

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи,

Згідно ст. 526  ЦК  України, зобов’язання  має  виконуватись  належним чином відповідно до умов договору  та  вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених  змістом  зобов’язання.

Судом встановлено, що 13 травня 2008 року за усною угодою позики позивач ОСОБА_1 передав відповідачу ОСОБА_2 48 000,00 грн. Позичені кошти позивач отримав в ВАТ Банк «РНС»оформивши готівковий кредит в розмірі 50 000, грн., договір №R011.0002019 від 13.05.2008, оскільки на той момент позивач не мав вказаної грошової суми.

Після отримання відповідачем ОСОБА_2 у позивача ОСОБА_4 грошей у розмірі 48 000,00 грн., відповідач почала ухилятися від взятих на себе зобов’язань по поверненню боргу позивачу.

Встановлено, що позивач звернувся до органів внутрішніх справ  в м. Києві із заявою про шахрайські дії з боку відповідача, та відповідно до постанови про відмову в порушенні кримінальної справи Голосіївського РУ ГУМВС України в  м. Києві, відповідач ОСОБА_2 підтвердила факт отримання нею коштів від позивача та надала відповідну розписку в якій зобов’язувалася повернути кошти в розмірі 48 000 грн. у строк до 17 липня 2008 року, чим визнала факт отримання нею від позивача 48 000,00 грн.  

Відповідно до розписки виданої ОСОБА_2, остання взяла у позивача ОСОБА_1 48 000,00 тисяч гривень, які зобов’язувалась повернути в строк до 17 липня 2008 року.

В строк до 17 липня 2008 року відповідач ОСОБА_2 грошову суму в розмірі 48 000.00 гривень позивачу не повернула, але у 2010 та 2011 роках відповідач ОСОБА_2 повернула відповідачу кошти у розмірі 700.00 гривень та 1001.00 гривень.

Таким чином не повернута сума боргу позивачу ОСОБА_1 зі сторони відповідача ОСОБА_2 складає 46 299.00 гривень.

Оскільки, відповідач ОСОБА_2 не повернула відповідачу в строк до 17 липня 2008 року суму боргу в розмірі 48 000,00 грн., які відповідач мав намір повернути за користування кредитом, виданого ВАТ Банк «РНС» договір №R011.0002019 від 13.05.2008, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_2 відповідно до довідки ПАТ Банк ТРАСТ від 23.06.2011 року процентів за користування кредитом в розмірі 18 181,46 гривні та комісії за користування кредитом в розмірі 23 420, 00 гривні в період з 15.05.2008 року по 23.06.2011 року, а всього разом –41 601,46 грн.   

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений  договором  або  законом.  

Оскільки відповідач не повернула суму боргу у встановлений строк, 3% річних  за весь час прострочення зобов’язання, а саме з 17 липня 2008 по 31 серпня 2011року - становлять  4 106,02 гривень із розрахунку: 3% річних за період заборгованості з 17.07.2008 року по 31.08.2011 року =1079 днів; 46 299.00 грн. (сума заборгованості)*3%*1079 днів: 365 дні*100%=4 106,02 грн.

Крім того, згідно довідки від 30.06.2011 року за №12-08/4563 за даними Держкомстату України індекс інфляції за період з червня 2008 року по травень 2011 року включно склав 138,0 відсотка. Отже,  індекс інфляції становить: період заборгованості: з 17.07.2008 року по 31.05.2011 року;  сума заборгованості: 46 299.00 гривень; середній індекс інфляції в період заборгованості: 138,0:100=1,38; сума боргу з урахуванням індексу інфляції становить: 46 299,00 грн. х 138,0%:100=63 892,62 гривень; інфляційне збільшення суми боргу становить: 63 892,62 гривень –46 299,00 гривень=17 593,62 гривень.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 17 593,62 грн. –індексу інфляції та 4 106, 02 грн. –3% річних, а всього 21 699,64 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач довів ті обставини, на які посилався, як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення,суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтвердженні судові витрати.

Таким чином, суд приходить до висновку, про стягнення з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору 1096,01 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., а всього 1216,01 грн.

В И Р І Ш И В:

Позов   задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму заборгованості в розмірі 46 299,00 грн., розмір сплачених процентів та комісії за користування кредитом в розмірі  41 601,46 коп., індекс інфляції в сумі 17 593,62 грн., та 3% річних в сумі  4 106, 02 грн..

Стягнути з ОСОБА_2, на користь ОСОБА_1 суму судового збору 1096,01 грн. та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Всього стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму в розмірі 110816 (сто десять тисяч вісімсот шістнадцять) грн. 11 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя          Р.Є. Сиротников