Справа № 303/4665/24

2-а/303/37/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2025 року м. Мукачево

       Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Варваринець Н.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови,

УСТАНОВИВ:

        ОСОБА_1  звернувся з позовом до Департаменту патрульної поліції, вказуючи, що відповідно до постанови Серії ЕНА № 2203583 від 21.05.2024 на нього накладено штраф в розмірі 3 400 грн за порушення ч. 2 ст. 126 КУпАП. Вважав, що зазначена постанова складена відповідачем з процесуальним порушенням, без належного дослідження всіх обставин справи, а тому є незаконною та підлягає скасуванню з огляду на наступне. Відповідач у постанові вказав, що 21 травня 2024 року о 17 годин 17 хвилин в м. Мукачево по вул. Духновича 164 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Skoda Oktavia НОМЕР_1 не увімкнув показник повороту при зміні напрямку руху з головної дороги, при цьому не мав права керування транспортним засобом (п. 2.1 Правил дорожнього руху - керування транспортним засобом особою, яка не мала права керування таким ТЗ). Зупинившись на вимогу працівників поліції він звернувся до них з вимогою надати докази порушення ПДР, але такі докази відповідач не надав та склав протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 412409 та постанову Серії ЕНА № 2203583 від 21.05.2024, зафіксоване не в автоматичному режимі. Відповідач при складанні оскаржуваної постанови не зазначив жодного доказу, який підтверджує скоєння ним правопорушення, а також не зазначив засіб, яким здійснено фото або відеозапис, а тому не має права посилатися на них в майбутньому. Він заявив клопотання про перенесення розгляду справи для залучення захисника, але воно залишено без розгляду. Розгляд справи про адміністративне правопорушення взагалі не проводився, а працівник поліції обмежився складанням оскаржуваної постанови. Він не згоден з притягненням його до адміністративної відповідальності, оскільки правила дорожнього руху не порушував, а відповідач зупинив його транспортний засіб із порушенням чинного законодавства України. Просив постанову Серії ЕНА № 2203583 від 21.05.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не а автоматичному режимі скасувати.

       Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.04.2024 відкрито провадження по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

       Представник Департаменту патрульної поліції подав відзив на адміністративний позов, у якому зазначив, що 21.05.2024 року під час несення служби працівниками управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції в м. Мукачеві по вулиці Олександра Духновича, 164, було виявлено порушення вимог пункту 9.2 «б» ПДР України водієм транспортного засобу Skoda Oktavia з державним номерним знаком НОМЕР_1 , який не подав сигнал покажчиками повороту, тому транспортний засіб було зупинено. Інспектор підійшов до водія, яким виявився ОСОБА_1 , належним чином представився, пояснив суть правопорушення, причину та підставу зупинки і перевірки документів, попросив пред`явити документи відповідно до вимог чинного законодавства. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п. 9.2 «б» та 2.1 «а» Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 122 та ч. 2 ст. 126 КУпАП, було прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів щодо водія. Після чого водію було роз`яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (підтверджується відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, яке додано до відзиву та підписом у постанові про адміністративне правопорушення ЕНА № 2203583 від 21.05.2024). Під час розгляду справи всі доводи водія були взяті до уваги при розгляді справи про адміністративне правопорушення, письмові пояснення позивач не надав. На підставі ч.2 ст. 36 КУпАП шляхом поглинання більш легкого правопорушення тяжким інспектор виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2203583 від 21.05.2024 за ч. 2 ст. 126 КУпАП та наклав стягнення в розмірі 3400 грн, відповідно до санкції статті. Згідно ст. 285 КУпАП позивача було ознайомлено зі змістом вказаної постанови та під підпис було запропоновано отримати її копію. Окрім того, в ході спілкування у позивача було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння та в подальшому складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП (рішення по справі № 303/4534/24 позивача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення). Позивачу було повідомлено про початок розгляду справи, ознайомлено з правами та порядком оскарження адміністративних матеріалів. Розгляд справ вказаної категорії проводиться поліцейським у порядку скороченого провадження на місці вчинення правопорушення і в такому випадку не передбачено можливості перенести або відкласти розгляд справи. Законодавством не визнана обов`язкова участь адвоката чи іншого фахівця у галузі права у випадку розгляду справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення та реалізація цього права позивачем не пов`язана з обов`язком інспектора відкласти розгляд справи чи терміново викликати фахівця у галузі права. Не зазначення поліцейським в постанові про адміністративне правопорушення технічних засобів про наявність доказів вчиненого позивачем правопорушення з урахуванням всіх обставин справи, дозволяє дійти висновку, що скасування постанови з однієї лиш формальної підстави не забезпечить дотримання принципу справедливості та не спростує вчиненого позивачем правопорушення. Відповідач вважає, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження своїх позовних вимог та зазначає, що постанова про адміністративне правопорушення складена згідно з вимогами чинного законодавства, так як позивач своїми діями порушив правила дорожнього руху. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.        

       Представник відповідача та позивач у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

       З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.

       Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

       У статті 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

       Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

       Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

       Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

       Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

       Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

       Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

       Відповідно до ч.2 ст.126 КУпАП Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред`явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

       Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).

       Відповідно до ст. 14 вказаного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

       До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин.

       Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

       Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року N 1306 затверджено Правила дорожнього руху (далі - ПДР України).

       Відповідно до п. 1.1 Правил останні відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

       Відповідно до ПДР України, попереджувальним сигналом є сигнал, що подається світловими покажчиками повороту або рукою. Водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: перед початком руху і зупинкою; перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

       Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки Skoda Oktavia, державний номерний знак НОМЕР_1 , 21.05.2024 о 17:40:27 в м. Мукачево по вул. Олександра Духновича не увімкнув покажчик повороту при зміні напрямку руху з головної дороги, при цьому не мав права керування транспортним засобом, чим порушив п. 2.1 а ПДР України. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч.2 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.

       Приписи ст. 251 КУпАП визначають, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

       Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

       Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

       За правилами ч. ч. 1-3 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

       Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

       Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

       Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

       Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.

       У відповідності до статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису.

       Статтею 40 вказаного Закону встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

       На підтвердження вчинення адміністративного правопорушення відповідачем надано цифровий носій інформації DVD-R із записом з нагрудної камери поліцейського та з відеореєстратора службового автомобіля.

        Так, на наданому представником відповідача цифровому носії інформації DVD-RW містяться файли із назвами «export-pq22w» та video_2024-05-22_16-38-36.

       З файлу «export-pq22w» встановлено, що 21.05.2024 о 17:17:15 після зупинки транспортного засобу марки Skoda Oktavia за кермом якого перебував позивач, поліцейський повідомив водію причину зупинки, проте останній не погодився з твердженнями поліцейського. Вимагав від поліцейського надати відео доказ порушення ним правил дорожнього руху. На вимогу відповідача пред`явити документи позивач не виконав цю вимогу. Водій вийшов з автомобіля для надання можливості огляду автомобіля останнього, під час чого у водія було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння та запропоновано позивачу пройти медичний огляд.        Таким чином, відповідач надав належні та достатні докази на підтвердження вчинення позивачем 21.05.2024 адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП.

       Водночас суд враховує, що оскаржуючи постанову позивач не надав суду докази того, що він має передбачені законодавством документи, які надають йому право на керування транспортним засобом.

       Звертаючись з позовом до суду ОСОБА_1 посилався на те, що обставини, які викладені в позові можуть підтвердити свідки, але допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 не зміг пояснити обставини на, які позивач посилається в позові, а другий свідок ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, хоча неодноразово викликався судовими повістками. У свою чергу позивач явку свідка ОСОБА_3 у судове засідання не забезпечив і сам на розгляд справи не з`являвся.

       Крім того, оскаржуючи постанову про адміністративне правопорушення від 21.05.2024 позивач також посилався на те, що потрібно перенести розгляд його справи, залучити до розгляду справи про адміністративне правопорушення адвоката чи іншого фахівця в галузі права до розгляду справи.

       Законодавством не визнана обов`язкова участь адвоката чи іншого фахівця у галузі права у випадку розгляду справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення та реалізація цього права позивачем не пов`язана з обов`язком інспектора відкласти розгляд справи чи терміново викликати фахівця у галузі права. Поліцейський згідно із законодавством лише ознайомлює особу з її правами, однак виключно правопорушник вирішує чи скористається він своїми правами і в який спосіб. Водночас, розгляд справ вказаної категорії проводиться поліцейським у порядку скороченого провадження на місці вчинення правопорушення, і в такому порядку законодавством не передбачено можливості перенести або відкласти розгляд справи та винесення постанови.

       За таких обставин, суд розглянув справу в межах заявлених позовних вимог не даючи правової оцінки діям чи бездіяльності відповідача, які здійснені ним поза провадженням про адміністративне правопорушення і позивачем не оскаржувалися.

       Постановляючи рішення по справі, суд вважає необхідним зазначити, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

       За правилами ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

       З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що матеріалами справи підтверджується факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, а наведені позивачем у адміністративному позові обставини про відсутність факту вчинення адміністративного правопорушення не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, тому позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

       Керуючись ст. 241-246, 268-272, 286 КАС України, ст. 126, 247, 251, 268 КУпАП, «Правилами дорожнього руху», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, суд

ВИРІШИВ:

       Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) до Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 40108646) про скасування постанови – залишити без задоволення.

       Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 2203583 від 21.05.2024 - залишити без змін.

       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

       Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

       Якщо справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

       Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя