Справа№1-386/11

               ВИРОК

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          13 грудня 2011 року                                                             м. Чернігів

             Новозаводський районний суд міста Чернігова в складі

головуючого судді:     Кузьміна  М. В.

    при  секретарях      Сидоренко  О. М., Довбенко В. М.

за участю  прокурорів БУЛАВКО О.В., САПОВСЬКОГО

               адвоката                  ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові кримінальну  справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, раніше судимого 10.05.2011 року Новозаводським районним судом м. Чернігова за ч. 1, ч. 2 ст. 190 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4

-          у  вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України

                                             ВСТАНОВИВ:

11.01.2011 року, приблизно о 21 годині, ОСОБА_3, слідуючи в якості пасажира в електропоїзді № 6309, сполученням «Ніжин - Чернігів», в головному вагоні ГВ -67209, що належить моторвагонному депо Чернігів, таємно викрав чотири тримісних сидіння, вартістю 1264 грн. та одне одномісне сидіння, вартістю 226 грн., а всього на загальну суму 1490 грн.

20.04.2011 року, приблизно о 16 годині, ОСОБА_3 за місцем свого проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, ввів в оману ОСОБА_4 та зловживаючи її довірою, запевнивши останню в поверненні, заволодів її акустичною гітарою W 308, вартістю 250 грн., що належить ОСОБА_4

08.06.2011 року, приблизно о 15 годині, Могилевець ОТ, знаходячись в касовому залі, біля довідкового бюро, залізничного вокзалу ст. Чернігів, який розташований по Проспекту Перемоги буд.1, що в Новозаводському районі, м. Чернігова, таємно викрав у ОСОБА_5 гаманець, вартістю 740 гривень, в якому знаходились гроші в сумі 600 гривень, кулон з білого металу, у формі серця, вагою 5 грамів, вартістю 140 грн., а всього на загальну суму 1480 грн.

05.07.2011 року, ОСОБА_3, приблизно о 21 годині, знаходячись на території дитячого табору «Дружба», що по вул. Гагаріна 52, м. Чернігова, ввів в оману неповнолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, та зловживаючи його довірою, під приводом зателефонувати, запевнивши останнього в поверненні, заволодів його мобільним телефоном марки «Samsung GT S 5230W», вартістю 940 грн.

07.07.2011 року, ОСОБА_3, приблизно о 10 годині, знаходячись на території дитячого табору «Дружба», 11, що по вул. Гагаріна, 52, м. Чернігова, ввів в оману неповнолітню ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, та, зловживаючи її довірою, запевнивши останню в поверненні, заволодів МP-3 плеєром «Нікон», вартістю 210 грн.

07.07.2011 року ОСОБА_3, приблизно о 17 годині, знаходячись на території дитячого табору «Дружба», 11, що по вул. Гагаріна, 52, м. Чернігова, ввів в оману неповнолітнього ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, та, зловживаючи його довірою, запевнивши останнього в поверненні, заволодів мобільним телефоном «LG T 300», вартістю 530 грн., з карткою пам`яті на 4 Мг, вартістю 75 грн., з сім-картою мобільного зв`язку «Лайф», вартістю 10 грн., на рахунку якого були гроші в сумі 3 грн., а всього майном на загальну суму  618 грн., що належить ОСОБА_8

07.07.2011 року ОСОБА_3, приблизно о 22 годині, знаходячись на території дитячого табору «Дружба», 11, що по вул. Гагаріна, 52, м. Чернігова, ввів в оману ОСОБА_9, та, зловживаючи його довірою, запевнивши останнього в поверненні, заволодів мобільним телефоном «Samsung E 950», вартістю 840 грн., з сім-картою мобільного зв`язку «Лайф», вартістю 10 грн., на рахунку якого були гроші в сумі 10 грн., а всього майном на загальну суму  860 грн.

06.08.2011 року ОСОБА_3, приблизно о 14 годині, знаходячись на зупиночній платформі «Подусівка» Південно-Західної залізниці, що поблизу провулку Спортивного, м. Чернігова, ввів в оману неповнолітню ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_8, та, зловживаючи її довірою, запевнивши останню в поверненні, заволодів мобільним телефоном «ОСОБА_11 С 500і», вартістю 420 грн., з сім-картою мобільного зв`язку «Лайф», вартістю 5 грн., на рахунку якого були гроші в сумі 5 грн., а всього майном на загальну суму  430 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у викраденні сидінь з вагону електропотягу 6309 сполученням «Ніжин-Чернігів» 11.01.2011 року та викраденні особистого майна ОСОБА_12 біля довідкового бюро залізничного вокзалу станції Чернігів 08.06.2011 року не визнав та пояснив, що дані покази він давав під тиском оперативних працівників ЛВВС станції Чернігів.

          Однак, незважаючи на це, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні вказаних злочинів в судовому засіданні доведена в повному обсязі та підтверджується його показами, даними під час досудового слідства, коли він за його власними поясненнями давав визнавальні покази слідчому, також добровільно, в присутності понятих, ні місці розповідав, під час відтворення обставин і обстановки події, коли, яким чином і що він викрав та куди, що подів. Про дані обставини викрадення сидінь з вагону 67209 депо станції Чернігів та викрадення особистих речей, які належать ОСОБА_12, підсудний докладно розповідав під час досудового слідства, наводячи обставини, які були відомі лише особі, яка вчинила злочин.

          Згідно досліджених матеріалів справи – том 1, а.с. 19 – ОСОБА_3 власноруч написав де він викрав сидіння, куди їх викинув, а потім де продав дерматин, який зрізав із сидінь. Згідно рапорту інспектора ЛВВС станції Чернігів 11.01.2011 року надійшло повідомлення про те, що з вагону електропотягу сполученням «Ніжин-Чернігів» було викрадено п’ять сидінь (том 1, а.с. 23). Згідно протоколу огляду (том 1, а.с. 25-29) 11.01.2011 року було виявлено відсутність сидінь у вагоні електропотягу сполученням «Ніжин-Чернігів». Згідно протоколу відтворення обставин і обстановки події (том 1, а.с. 44-48) 14.09.2011 року ОСОБА_3 в присутності понятих в аналогічному вагоні конкретно вказував на розташування сидінь, які він викрав 11.01.2011 року. Дане розташування сидінь, які вказує підсудний ОСОБА_3 під час відтворення обставин і обстановки події, повністю співпадають зі схемою розташування викрадених сидінь, складеної під час проведення огляду місця події і, таким чином, вищенаведені докази в їх сукупності повністю доводять вину підсудного ОСОБА_3 в причетності до викрадення п’яти сидінь з вагону електропотягу 6309  11.01.2011 року.

          Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні показав, що був присутнім під час відтворення обставин і обстановки події викрадення сидінь з електропотягу, після цього в залі станції Чернігів ОСОБА_3 розповів, як він викрав гаманець у незнайомої дівчини, а потім в дитячому таборі «Дружба» розповідав, як він заволодів мобільними телефонами та плеєром, і після цього, на залізничній платформі «Подусівка» підсудний добровільно розповів як він заволодів мобільним телефоном. Ніякого тиску в цей час ніхто на нього не чинив.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні показав, що в січні 2011 року, під час руху із станції Ніжин до станції Чернігів було виявлено його помічником у вагоні потягу 6305 зникнення п’яти сидінь, про що доповіли черговій по станції Ніжин. Коли прибули до Чернігова, то їх вже чекали працівники міліції, складали протокол та фотографували.

          На аркуші справи 81 (том 1) є явка з повинною, яка написана власноруч ОСОБА_3, що 08.06.2011 року, приблизно о 15-й годині, у вокзалі станції Чернігів, біля довідкового бюро, він викрав з жіночої сумки у незнайомої дівчини гаманець, в якому знаходились гроші, кулон з білого металу. Гроші він забрав собі, а гаманець викинув біля Привокзального ринку.

          Згідно пояснення,  даного ОСОБА_3 12.08.2011 року (том 1, а.с. 82) він докладно розповідає, де знаходилась дівчина, як він викрав гаманець, що знаходилось у гаманці і як він розпорядився грошима, кулоном у формі серця та вказує, що на даному кулоні був напис на іноземній мові. Про дані обставини було відомо лише потерпілій і ОСОБА_3 докладно розповів та описав прикмети викрадених речей, про що не було б відомо якби він не був причетним до вчинення вказаного злочину.

          Крім цього, згідно оголошеної заяви ОСОБА_12 (том 1, а.с. 84-85) остання вказує, що у неї 08.06.2011 року було викрадено гроші в сумі 600 грн. та срібний кулон у формі серця, які знаходились у гаманці, коли вона перебувала біля довідкового бюро станції Чернігів і на малюнку кулона вона вказала про те, який знаходився напис та намалювала даний кулон.

          Таким чином, підтверджується вина ОСОБА_3 у викраденні особистих речей, що належать потерпілій ОСОБА_12

Крім цього, під час відтворення обставин та обстановки події (том 1, а.с. 104-106) в присутності понятих ОСОБА_3 добровільно та докладно розповів як він у незнайомої дівчини 08.06.2011 року викрав гаманець та які речі знаходились в даному гаманці і як він ними розпорядився.

          Згідно протоколу допиту в якості обвинуваченого (том 2, а.с. 59-65) підсудний ОСОБА_3 повністю визнав свою вину в пред’явлених йому обвинуваченнях та докладно розповів яким чином він скоїв крадіжку сидінь з вагону електропотягу сполученням «Ніжин-Чернігів» 11.01.2011 року, як викрав 08.06.2011 року в приміщенні вокзалу станції Чернігів у незнайомої дівчини гаманець, в якому були гроші в сумі 600 грн. та кулон з білого металу у вигляді серця.  

          Сукупність вищенаведених доказів повністю доводять вину підсудного ОСОБА_3 і суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_3 за даними епізодами вірно кваліфіковані як таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, за ч. 2 ст. 185 КК України.

          Суд ретельно перевірив покази підсудного ОСОБА_3 щодо його непричетності до вчинення крадіжок даних речей і вважає, що вони дані були ОСОБА_15 з метою уникнення покарання за вказані злочини, тому що в судовому засіданні  був допитаний в якості свідка оперуповноважений ЛВВС станції Чернігів Кароліхін, який в судовому засіданні показав, що всі покази, пояснення, явки з повинною ОСОБА_3 давав добровільно, ніякого тиску на нього  не здійснювалось.

          Слідчий Коваленко Ю.В., який був допитаний також в якості свідка, в судовому засіданні також показав, що під час досудового слідства ОСОБА_3 всі покази давав добровільно, він йому роз’яснював, що не треба казати на себе зайвого, а він повинен розповідати лише про ті обставини заволодіння чужим майном, до яких він має безпосереднє відношення.

          В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 повністю підтвердив покази свідка ОСОБА_16 та розповів, що дійсно слідчому всі покази він давав добровільно, без будь-якого примусу.

          Суд не може прийняти до уваги покази допитаних свідків ОСОБА_17, яка є тіткою підсудного ОСОБА_3, ОСОБА_18, який є вітчимом підсудного, щодо перебування ОСОБА_3 11.01.2011 року у квартирі ОСОБА_17, тому що вони є родичами підсудного, зацікавлені в тому, щоб пом’якшити покарання останньому, але їх покази відрізняються від показів, які давав ОСОБА_3 в судовому засіданні 05.12.2011 року щодо перебування  у тітки ОСОБА_17

          Так, підсудний пояснив, що виходив гуляти з донькою ОСОБА_17, але остання повідомила, що вони весь день були вдома і на вулицю не виходили. В судовому засіданні ОСОБА_3 показав, що 11.01.2011 року, коли він повернувся від тітки, у нього вдома виникла сварка з вітчимом, але ОСОБА_18 в судовому засіданні показав, що ніякої сварки не було і всі вони, вчотирьох, ввечері дивились телевізор.

          Суд не може прийняти до уваги покази  свідка ОСОБА_19, яка є доброю знайомою матері ОСОБА_3, тому що її покази розбігаються з показами підсудного, який в судовому засіданні 05.12.2011 року показав, що 08.06.2011 року він прийшов до ОСОБА_19 близько 9 чи 10 годин ранку та весь день знаходився у неї, але остання повідомила, що ОСОБА_3 прийшов до неї десь опів на восьму, тому що в 07.35-07.40 годин вона поїхала велосипедом на роботу. Крім цього, ОСОБА_3 вказував, що він в цей день палив відходи від сараю, але ОСОБА_19 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_3 лише складав на вулиці відходи від сараю. Крім цього, на запитання суду ОСОБА_19 не змогла повідомити чи був у неї ОСОБА_3 07.06.2011 року та 09.06.2011 року, хоча вказує, що він постійно їй допомагав.

          Підсудний ОСОБА_3 свою вину в заволодінні акустичною гітарою, що належить ОСОБА_4 20.04.2011 року, в заволодінні мобільним телефоном, що належить ОСОБА_6, 05.07.2011 року, в заволодінні МР-3 плеєром вранці 07.07.2011 року, що належить ОСОБА_7, в дитячому таборі «Дружба», а після цього в заволодінні мобільним телефоном, що належить ОСОБА_8, також в дитячому таборі «Дружба», в цей же день, в заволодінні також 07.07.2011 року, близько 22-ї години, мобільним телефоном, що належить ОСОБА_9, також на території дитячого табору «Дружба», та в заволодінні 06.08.2011 року на зупиночній платформі «Подусівка» мобільним телефоном, який належить ОСОБА_10, - визнав повністю.

          Так, підсудний ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що 20.04.2011 року, за місцем свого проживання, він попросив ОСОБА_4 тимчасово залишити йому гітару, з якою вона разом з подругою прийшла до нього в гості. Наступного дня він гітару продав на Центральному ринку за 200 грн., гроші витратив на себе.

          05.07.2011 року він, знаходячись на території дитячого табору «Дружба», попросив у неповнолітнього ОСОБА_6 мобільний телефон, щоб, начебто, подзвонити і коли ОСОБА_6 відволікся, він скрився з телефоном, який того ж вечора продав таксисту, а наступного дня при зустрічі з ОСОБА_6 сказав, що забувся телефон вдома.

          ОСОБА_3 показав, що 07.07.2011 року він вранці у неповнолітньої ОСОБА_7 під приводом «закачати музику» попросив МР-3 плеєр і коли остання йому віддала плеєр, то він пішов на ринок «Вісла», де продав його за 70 грн. Близько 17-ї години в цей же день у наочно знайомого неповнолітнього ОСОБА_8 він попросив мобільний телефон, щоб начебто подзвонити, але наступного дня телефон не віддав, сказав, що забувся вдома, а телефон продав на Привокзальному ринку за 250 грн. В цей же день, вже ввечері, у ОСОБА_9 він попросив на території дитячого табору «Дружба» мобільний телефон, начебто подзвонити, а коли останній пішов за парасолькою, він на таксі уїхав і продав телефон за 350 грн.

          Як надалі пояснив підсудний ОСОБА_3, 06.08.2011 року на платформі «Подусівка» у наочно знайомої ОСОБА_10, коли вони спілкувались, попросив мобільний телефон, після цього пішов за кущі та скрився, його наздогнав його брат і просив повернути телефон, але він його не послухав і на Центральному ринку продав телефон за 150 чи 200 грн.  

          Крім визнавальних показів підсудного ОСОБА_3 в заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 підтверджується показами  потерпілого ОСОБА_8, який в судовому засіданні підтвердив, що 07.07.2011 року на території дитячого табору «Дружба» ОСОБА_3 попрохав у нього мобільний телефон, щоб подзвонити, зайшов за будинок і зник, а через декілька годин, під час зустрічі, повідомив, що начебто забувся мобільний телефон вдома, але  потім сказав, що телефон продав.

          Законний представник потерпілого ОСОБА_8 – ОСОБА_20 повідомила, що в липні 2011 року їй подзвонили з дитячого табору та повідомила, що у її сина зник мобільний телефон. Син повідомив, що він дав ОСОБА_3 телефон подзвонити і він з ним зник. Згодом ОСОБА_3 подзвонив сину і повідомив, що продав мобільний телефон. Заявлений цивільний позов вона підтримує.

          Потерпілий ОСОБА_9 в судовому засіданні підтвердив, що 07.07.2011 року, близько 22-ї години, після закінчення дискотеки в дитячому таборі «Дружба» вдвох з ОСОБА_3 вони пішли додому і в цей час ОСОБА_3 попрохав у нього мобільний телефон, щоб подзвонити. Він дав йому мобільний телефон, а сам повернувся, щоб з кабінету забрати парасольку і попросив ОСОБА_3 зачекати його. Коли він прийшов, то ОСОБА_3 вже не було. Наступного дня він пішов до батьків ОСОБА_3, але його мати повідомила, що ОСОБА_3 вдома не з’являвся. Заявлений цивільний позов підтримує.

          Згідно показів законного представника потерпілої ОСОБА_10 – ОСОБА_21 підтверджується факт того, що 06.08.2011 року підсудний ОСОБА_3 під приводом подзвонити забрав у її неповнолітньої доньки мобільний телефон, з яким зник. Все це було на зупиночній платформі «Подусівка». Заявлений цивільний позов підтримує.

          Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що 07.07.2011 року, близько 10-45 год., на території дитячого табору «Дружба» ОСОБА_3 попросив у неї МР-3 плеєр, пообіцявши «накачати» туди музики. Ввечері, під час зустрічі, вона просила віддати МР-3 плеєр, але так і не повернув.

          Законний представник неповнолітньої потерпілої – ОСОБА_22 в судовому засіданні підтвердила, що зі слів доньки вона знає, що ОСОБА_3 під приводом «закачати» музику взяв у неї МР-3 плеєр, який так і не повернув. Заявлений цивільний позов підтримує.

          Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні показала, що приблизно 20.04.2011 року разом зі своєю подругою вони були в будинку 19 по вул.. Полєтаєва, ОСОБА_4 з собою взяла гітару. В будинку були ОСОБА_3, його брат ОСОБА_6 і вона з ОСОБА_6. Вони спілкувались, вживали горілку, ОСОБА_6 грала гітарі. Коли вони уходили, ОСОБА_6 попросив гітару, щоб пограти і ОСОБА_6 залишила гітару, попросивши повернути її. Два дні ОСОБА_6 дзвонила ОСОБА_6, щоб останній повернув гітару, але він казав, що знаходиться в Києві, і тоді вони пішли до міліції, де ОСОБА_4 написала заяву.

          Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні підтвердила, що десь на початку липня 2011 року разом з ОСОБА_10 вони гуляли на платформі «Подусівка», близько 14-ї години, до них прийшли брати ОСОБА_3. ОСОБА_25 спілкувався з ОСОБА_10, потім з телефоном він пішов, вони побігли за ним, але він сказав, що телефону у нього немає і тоді ОСОБА_10 написала заяву до міліції.

          Згідно оголошених показів ОСОБА_6 (том 1, а.с. 124-126) підтверджується факт того, що 05.07.2011 року, близько 21-ї години, біля будинку дитячого табору, де була дискотека, на прохання ОСОБА_25 він дав йому свій мобільний телефон, з яким той пішов за будинок і зник, а наступного дня, під час зустрічі, ОСОБА_25 повідомив, що забувся телефон вдома, але так телефон і не повернув.

Згідно оголошених показів потерпілої ОСОБА_10 (том 1, а.с. 227-229) підтверджується факт того, що 06.08.2011 року на прохання підсудного вона дала йому свій мобільний телефон, щоб подзвонити, і з цим телефоном ОСОБА_6 пішов за кущі та пропав. Його брат, який пішов за ОСОБА_6, повернувшись сказав, що ОСОБА_6 відмовився повернути телефон, після чого вона звернулась до міліції. Згодом їй було повернуто працівниками міліції сім-карту, яка була вилучена у ОСОБА_3.

          Покази підсудного ОСОБА_3, потерпілих, оголошені покази потерпілих повністю співпадають між собою та дослідженими матеріалами справи, доводять вину підсудного ОСОБА_3 і тому суд кладе їх в основу вироку.

          Крім цього, вина ОСОБА_3 також підтверджується і дослідженими матеріалами справи: заявою ОСОБА_4 (том 1, а.с. 57) про те, що у неї зникла гітара; протоколом відтворення обставин та обстановки події (том 1, а.с. 74-75), коли ОСОБА_3 в присутності понятих добровільно розповів як він заволодів гітарою, що належить ОСОБА_4 і куди її подів.

Згідно явки з повинною (том 1 , а.с. 114) підсудний добровільно власноруч написав яким чином він 05.07.2011 року заволодів мобільним телефоном, що належить ОСОБА_6 і всі ці обставини він також підтверджує під час відтворення обставин та обстановки події (том 1, а.с. 129-130).

Щодо заволодіння плеєром, який належить ОСОБА_7, підсудний ОСОБА_3 також власноруч написав явку з повинною (том 1, а.с. 136) і під час відтворення обставин та обстановки події (том 1, а.с. 154-155) добровільно розповів як він взяв у ОСОБА_7 МР-3 плеєр і куди його подів.

Щодо заволодіння мобільним телефоном, який належить ОСОБА_8 також ОСОБА_3 власноруч написав явку з повинною (том 1, а.с. 162) і підтвердив все під час відтворення обставин та обстановки події (том 1, а.с. 178-179).  

Щодо заволодіння мобільним телефоном, який належить ОСОБА_9 також вина ОСОБА_3 підтверджується власноруч написаною явкою з повинною (том 1, а.с. 185) і протоколом відтворення обставин та обстановки події (том 1, а.с. 199-201).

          Згідно явки з повинною (том 1, а.с. 213) ОСОБА_3 добровільно розповів, як він заволодів мобільним телефоном, який належить ОСОБА_10, після цього у нього було вилучено сім-карту з мобільного телефону ОСОБА_10, що підтверджується протоколом добровільної видачі (том 1, а.с. 215). Під час відтворення обставин та обстановки події ОСОБА_3 добровільно розповів, як він заволодів мобільним телефоном, який належить ОСОБА_10, і на місці вказав всі обставини вчинення даного злочину (том 1, а.с. 238-240).

          Таким чином, оцінюючи отримані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що за фактами заволодіння чужим майном, що належить ОСОБА_4, ОСОБА_26, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, шляхом обману та зловживання довірою, вчиненим повторно, органами досудового слідства вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України.

Відповідно до ст. 66 КК України, за обставини, які  пом’якшують вину підсудного ОСОБА_3, суд  визнає каяття та сприяння розкриттю злочину.  

Обставин, що обтяжують відповідальність підсудного ОСОБА_3, згідно ст. 67 КК України,  судом не встановлено.

Обговорюючи питання про обрання міри покарання ОСОБА_3, суд приймає до уваги дані, характеризуючи особу підсудного, ступінь та характер вчинених злочинів, ті обставини, що ОСОБА_3 10.05.2011 року був засуджений за вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова, однак на шлях виправлення не став і знову вчинив злочини під час невідбутої частини покарання, вчинив злочини відносно неповнолітніх осіб, завдана матеріальна шкода потерпілим не відшкодована, тому суд вважає, що відносно ОСОБА_3 слід обрати міру покарання лише у вигляді позбавлення волі, з застосуванням ст. 70, 71 КК України.

В зв’язку з тим, що ОСОБА_3 вчинив крадіжку сидінь, що належать Моторвагонному депо Чернігів, та заволодів шляхом обману майном ОСОБА_4 до постановлення вироку 10 травня 2011 року, суд вважає за необхідне при призначенні покарання за дані злочини застосувати ст. 70 ч. 4 КК України.

При призначення покарання за іншими злочинами необхідно застосувати ст. 70 ч. 1  та ст. 71 КК України.

Заявлені цивільні позови підлягають задоволенню, тому що шкода завдана винним діями підсудного.

Судові витрати по справі відсутні.

Речові докази по справі, - сім-картка мобільного оператору «Лайф», яка передана на зберігання законному представнику неповнолітньої потерпілої ОСОБА_10, - ОСОБА_21, слід залишити в її розпорядженні.

Керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, суд –

          Засудив:

ОСОБА_2 визнати винним та призначити покарання:

-  за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді двох років позбавлення волі;

-  за ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді одного року шести місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді двох років  позбавлення волі.   

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_2 міру покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

ОСОБА_2 визнати винним та призначити покарання:

-  за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі;

-  за ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді чотирьох років  позбавлення волі.   

На підставі ст. 71 КК України приєднати невідбуту частину покарання за вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10.05.2011 року у вигляді шести місяців і остаточно призначити ОСОБА_2 міру покарання у вигляді чотирьох років шести місяців позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 - 675 грн., ОСОБА_5 - 1340грн. 30 коп., ОСОБА_27 - 1300 грн., ОСОБА_22 - 350 грн., ОСОБА_20 - 700 грн., ОСОБА_9 - 1700 грн., ОСОБА_21 - 1330 грн.

Речові докази по справі – сім-картку мобільного оператору «Лайф», яка передана на зберігання законному представнику неповнолітньої потерпілої ОСОБА_10, - ОСОБА_21, - залишити в її розпорядженні.

          Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою в Чернігівському СІЗО № 31.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з часу затримання, - з 12 серпня 2011 року.         

Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду  протягом п’ятнадцяти днів з часу проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту отримання копії вироку.

                    Суддя                                                            М.В. Кузьмін