ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.12.2011 року Справа № 5005/2713/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Головка В.Г. (доповідач)
суддів: Логвиненка А.О.,Стрелець Т.Г.
при секретарі: Ревковій Г.О.
за участю представників сторін:
від позивача: не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений
від відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, довіреності від 20.01.2011
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Беютага" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.2011р. по справі №5005/2713/2011
за позовом приватного підприємця ОСОБА_3, м. Апостолове Дніпропетровської області
до товариства з обмеженою відповідальністю "Беютага", м. Дніпропетровськ
про стягнення 242 679,21грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.2011р. у справі №5005/2713/2011 (суддя Юзіков С.Г.) позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Беютага" на користь приватного підприємця ОСОБА_3 борг – 115 063,30грн., державне мито –1 150,63грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –97,90грн. В решті позову відмовлено.
Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати повністю, посилаючись на наступне:
- рішення прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, висновки в якому не відповідають обставинам справи;
- судом не було досліджено, що рахунки позивач надав відповідачеві вже після того, як було порушено провадження у справі, а саме в березні 2011 року;
- у оскаржуваному рішенні, судом здійснено розрахунок, згідно з яким борг відповідача за надані позивачем охоронні послуги на підставі договору №01 від 04.12.2009р. за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. становить 115 063,30грн., однак жодних доказів на підтвердження вище зазначеної суми заборгованості не наведено, тощо.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, його представник в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому суд вважає можливим розглянути скаргу у його відсутність за наявними в матеріалах справи документами.
Вислухавши пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Із матеріалів справи вбачається, що між приватним підприємцем ОСОБА_3 (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Беютага" (замовник) 04 грудня 2008 року укладено договір про надання послуг з охорони об’єкта замовника, розташованого за адресою: с.Токівське, Апостолівського району, Дніпропетровської області, завод “Беютага”.
Відповідно до п.3.1. договору, строк його дії становить з 31.12.2008року по 31.12.2009року.
Пунктом 2.10 договору передбачено обов’язок замовника по своєчасному проведенню розрахунків за надані виконавцем послуги.
Відповідно до п. 4.2 договору сторонами узгоджено, що платежі здійснюються замовником шляхом щомісячної попередньої оплати платіжними дорученнями протягом трьох банківських днів відповідно до виставлених рахунків.
Сторонами 15.08.2009р. укладена додаткова угода, якою п.4.2 договору доповнено реченням наступного змісту: “Розрахунок за надані послуги може проводитися в будь-якій іншій формі, що не заборонена чинним законодавством”.
Згідно з п.4.5 договору виконавець щомісячно представляє, а замовник підписує акт виконаних робіт. Відмова замовника від підписання акту вважається припустимою лише при наявності письмових зауважень по акту і при умові дотримання замовником розрахунків з виконавцем.
Сторонами щомісячно складалися акти виконаних робіт у 2009р., які підписані та завірені печатками (а.с.19-30 т.1). Загальна сума виконаних робіт складає 188160грн.
Виконані роботи сплачені частково в сумі 28667,4грн. шляхом передачі матеріалів та перерахування грошових коштів, що підтверджується відповідними документами (а.с.31-34, 49 т.1).
Це стало підставою для звернення позивача з позовом до суду, за уточненими вимогами якого вимагалось стягнути з відповідача 166863,06грн. основного боргу, а з урахуванням інфляції - 180383,73грн., 85114,17грн. пені за 2009р. та 11876,71грн. пені за січень-квітень 2010р.
За ч.1 ст.901, ст. 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором; якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, які встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
У зв’язку з тим, що позивач включив до розрахунку заборгованість за 2008р., яка не стосується предмету даного спору, суд вірно та обґрунтовано зменшив розмір стягнення основного боргу до 115063,3грн.
Судом правомірно відмовлено в стягненні пені, оскільки рахунки на адресу відповідача за надані послуги в 2009р. на загальну суму 188160грн. позивач направив лише 07.08.2010р. (а.с.108-115 т.1).
З цих же підстав, а також невідповідності розрахунку інфляційних втрат вимогам чинного законодавства, суд вірно відмовив в стягненні 13520,67грн. інфляційних за січень-квітень 2010р.
Доводи апеляційної скарги, у тому числі з посиланням на відсутність доказів заборгованості, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи.
Наданий відповідачем контррозрахунок є половинчатим, не відображає всіх обставин справи, а тому не може вплинути на вирішення справи по суті.
Враховуючи викладене, підстав для скасування або зміни рішення відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається.
Керуючись ст.99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.2011р. у справі №5005/2713/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий В.Г.Головко
Судді Т.Г. Стрелець
А.О.Логвиненко