Справа 2-1155\2008 р.
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
07.04.2008 р. м. Саки
Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Романюк Є.В.
з секретарем - Савицькой О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Саки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сакської міської Ради про визнання права власності,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання права власності, мотивуючи свої вимоги такими обставинами. Згідно свідоцтва про право власності від 03.06.2007 р. йому належить на праві власності нежитлова будівля магазину, розташована за адресою: АДРЕСА_1; земельна ділянка, на якій розташовано вказана нежитлова будівля магазину за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться у його користуванні згідно договору оренди від 29.05.2006 р. Протягом 2006-2007 р.р. він за рахунок власних коштів реконструював вказану нежитлову будівлю, у зв'язку з чим збільшилася її загальна площа. Для проведення правової реєстрації об'єкта нерухомості, просить суд визнати своє право власності на реконструйовану нежитлову будівлю магазину, розташовану за адресою: АДРЕСА_1
Адвокат позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася згідно письмової заяви, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Представник відповідача виконкому Сакської міської Ради у судове засідання не з'явився згідно письмової заяви, проти позову заперечив та просив суд у його задоволенні відмовити.
Перевіривши і дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено таке.
Як передбачено ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. У відповідності до ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Стаття 60 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і запереченнь.
Згідно до вимог чинного законодавства України, правовий режим власності, порядок придбання права власності, а також права володіння, користування і розпорядження майном визначаються законами.
Як передбачає ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.
Як передбачено ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
В силу ст. 325 ЦК України фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженим.
Судом беззаперечно встановлено, що позивачу ОСОБА_1 згідно свідоцтва про право власності від 03.06.2007 р. йому належить на праві власності нежитлова будівля магазину, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с 10-11).
Також судом встановолено, що земельна ділянка, на якій розташовано вказана нежитлова будівля магазину за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться у користуванні позивача ОСОБА_1 згідно договору оренди від 29.05.2006 р. (а.с. 8-9).
Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 задля власних потреб протягом 2006-2007 р.р. за рахунок власних коштів реконструював вказану нежитлову будівлю, у зв'язку з чим збільшилася її загальна площа, та отримав на вказаний об'єкт нерухомості технічний паспорт КРП “БРТІ м. Євпаторія”
В силу ст. 331 ЦК України право власності на новостворену річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна), якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Як встановлено судом з висновку судової будівельно-технічної експертизи ВЕ-104 від 24.03.2008 р. нежитлова споруда за адресою: АДРЕСА_1 реконструйована ОСОБА_1 з дотриманням будівельних норм та правил, будівельні роботи виконано у повному обсязі, споруда має достатню експлуатаційну надійність (а.с. 25-36).
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може звернутися з позовом про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати їм документа, що засвідчує його право власності.
Таким чином, на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, враховуючи, що спір по вказаному майну між іншими особами відсутній, доказів неправомірності володіння позивачем вказаним майном не встановлено, порушень прав інших осіб з боку позивача під час судового розгляду справи не встановлено, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.
На підставі ст. 41 Конституції України, ст. 316, 325, 331, 383, 392 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 14, 58-60, 208-209, 212, 214 ЦПК Украіни, суд
в и р і ш и в:
Позов задовольнити.
Визнати право власності ОСОБА_1 у цілому на нежитлове приміщення магазину літ. “А” (загальною площею 43,5 кв.м.), розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду АРК через Сакський міськрайсуд шляхом подання заяви про оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про оскарження рішення.
Суддя: