АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-1418/11Головуючий у 1-й інстанції Дуда О.О.
Категорія - 46 Доповідач - Гурзель І.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 жовтня 2011 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Гурзеля І.В.
суддів - Ходоровського М. В., Фащевської Н. Є.,
при секретарі - Бріль В.Л.
з участю сторін - представника апелянта
ОСОБА_1, представника
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 08 серпня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя та позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання особистою приватною власністю майна, набутого під час окремого проживання,-
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач ОСОБА_3 звернулась до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що під час шлюбу подружжям було набуто квартиру АДРЕСА_1 та земельну ділянку, що розташована по АДРЕСА_3 які просила поділити.
ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3, в якому просив визнати вказане майно його особистою приватною власністю, посилаючись на те, що воно було набуте подружжям за час окремого проживання та вже після фактичного припинення шлюбних відносин.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 08 серпня 2011 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя —задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, загальною площею 0,1 га, що розташована по АДРЕСА_3 цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
В задоволенні решти позовних вимог за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя та в позові ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання особистою приватною власністю майна, набутого під час окремого проживання —відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 понесені нею судові витрати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить частину рішення суду першої інстанції, яким відмовлено у визнанні за нею права власності на 1/2 частину квартири, що заходиться за адресою АДРЕСА_2 скасувати, і ухвалити нове рішення, яким визнати за нею право власності на 1/2 частину цієї квартири. Посилається на те, що судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального та процесуального права. Вважає що рішення прийняте з неповним з’ясуванням обставин та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Заслухавши представника апелянта, який зіслався на доводи апеляції, представника ОСОБА_4, яка просять апеляцію відхилити, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог колегія суддів вважає що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Так задовольняючи частково позовні вимоги та відмовляючи у виділенні ? частини квартири апелянту суд першої інстанції виходив з того що квартира АДРЕСА_1 є особистою власністю ОСОБА_4, а не об'єктом спільної сумісної власності подружжя, тому поділу підлягає лише земельна ділянка по АДРЕСА_3 набута подружжям за час перебування у шлюбі.
З таким висновком суду першої інстанції колегія погоджується оскільки він зроблений на підставі вірно встановлених обставин справи та визначених у відповідності до цього правовідносин.
Так судом першої та апеляційної інстанції встановлено що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 20.03.1981 року, який розірвано рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 09.10 2008 року.
Заявою ( а.с.164) від 30.07.2008 року, посвідченою приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованою в реєстрі за № 5299, ОСОБА_3 ствердила, що чоловік ОСОБА_4 купує квартиру АДРЕСА_1 за особисті гроші та після придбання належатиме йому на праві особистої власності, не буде їх спільною сумісною власністю.
Доводи апеляції про те що квартира придбана за кошти нажиті у шлюбі і є об’єктом спільної сумісної власності подружжя спростовуються як зазначеною заявою так і копією рішення про розірвання шлюбу від 09.10.2008 року (а.с.188) де позивачем у позовній заяві, як обґрунтування своїх вимог зазначається, що сторони на протязі восьми років стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть, проживають окремо.
Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 30.07.2008 року, укладеного між ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 (Продавці) та ОСОБА_4, продавці продали, а покупець купив квартиру АДРЕСА_3 Договір посвідчено приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за №5323.
Як вбачається вказаний договір був укладений напередодні розірвання шлюбу, що зумовило сторони погодити між собою та визначити спільно нажите майно. В день укладення зазначеного договору ОСОБА_3 подала нотаріально завірену заяву про визнання зазначеної квартири особистою власністю відповідача. Очевидним є те що без подання такої заяви апелянтом, ОСОБА_4 міг утриматись від придбання спірної квартири.
Доводи апеляції про те що ОСОБА_3 відкликала зазначену заяву, від 24.05.2011 правового значення не мають, оскільки відкликання відбулось під час розгляду справи в суді і заява про відкликання не може регулювати правовідносини які мали місце до цього.
Як вбачається із витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого ТзОВ "Міське бюро технічної інвентаризації" 31.07.2008 року квартиру АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 30.07.2008 року.
Згідно п.3 ч.1 ст.57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
За вказаних обставин рішення суду є законним та обґрунтованим, підстав для його зміни чи скасування колегія не вбачає.
Керуючись п.1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст. 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 –відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 08 серпня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області І.В. Гурзель