Справа № 22-ц-1617 2007 року                                   Головуючий в 1 інстанції зубов О.С.

Категорія: 66                                                                  Доповідач: Цуканова І.В.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2007 року серпня 01 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:                                                                                        Цуканової І. В.

Суддів;                                                                                                   Майданіка В.В.,

Бауль Н.М.

при секретарі:                                                                                        Жегуліній AM.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні матеріали за апеляційними скаргами ОСОБА_1. ОСОБА_2. ОСОБА_3. ЗАТ «ОТ П Банк». ЗАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКО» (дялі З AT «УАСК»)^я_рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 11 грудня_2006 року та додаткове рішення від 21 грудня 2006 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1. ОСОБА_2. ОСОБА_3. Фонду Комунального майна Херсонської міської ради про визнання недійсними свідоцтва про приватизацію,  договору купівлі-продажу. виселення,  вселення,  визнання права користування жилим приміщенням.  -

ВСТАНОВИЛА:

Зазначеним рішенням суду від 11.12.2006 року (з урахуванням ухвали цього суду від 12.03.2007 року про виправлення описок та додаткового рішення від 30.03.2007 року про розподіл судових витрат) визнано недійсними:

договір,  купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 (далі квартира) від 25.10.2005 року,  укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,  з одного боку,  і ОСОБА_3,  з іншого;

свідоцтво,  видане 19.10.2005 року Фондом комунального майна Херсонської міської ради про право власності на квартиру на ім'я ОСОБА_1,  ОСОБА_2 ;

Виселено з квартири ОСОБА_3 та вселено в квартиру ОСОБА_4 разом з неповнолітньою дитиною ОСОБА_5;

Стягнуто з ОСОБА_1 державне мито у доход держави в розмірі 920, 95 грн.

Додатковим рішенням того ж суду від 21 грудня 2006 року визнано за ОСОБА_4  та її дочкою ОСОБА_5 право користування квартирою.

Стягнуто на користь ОСОБА_3 з ОСОБА_1 та ОСОБА_2  по 45197,  50 грн. з кожного.

В апеляційних скаргах:

ОСОБА_5,  ОСОБА_2  та ОСОБА_3 просять скасувати рішення від 11.12.2006 року і додаткове рішення від 21.12.2006 року,  ухвалити нове,  яким у задоволенні усіх позовних вимог ОСОБА_4 відмовити,  посилаючись на невідповідність

висновків суду обставинам справи,  неправильне застосування норм матеріального права,  порушення норм процесуального права;

ЗАТ «0ЇЇ7 Банк» просить скасувати рішення місцевого суду від 11.12.2006 року,  ухвалити нове,  яким в позові ОСОБА_4 повністю відмовити,  посилаючись на ті ж обставини,  що і вищевказані апелянти.

ЗАТ «УАСК» приєдналося до апеляційної скарги ОСОБА_3

В письмових запереченнях ОСОБА_4 апеляційні скарги не визнала,  просила рішення суду залишити без змін,  як постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_5 та ОСОБА_2  не з'явилися,  про зміну свого місяця перебування суд не повідомили. Оскільки судові повістки надіслані їм на останню відому адресу,  то в силу ч.1  ст. 77 ЦПК України вони є належно повідомленими про час і місце слухання справи.

Заслухавши доповідача,  осіб,  що з'явилися в судове засідання,  перевіривши законність та обґрунтованість судових рішень в межах доводів апеляційних скарг і вимог,  заявлених в суді першої інстанції,  колегія суддів вважає,  що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Судом встановлено,  що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 разом з неповнолітньою дочкою,  батьком якої в свідоцтві про народження записаний ОСОБА_5 (а.с. 16),  з 2000 року проживали однією сім'єю в квартирі,  наймачем якої є іонтаєв О.А.,  вели спільне господарство. При цьому з метою економії коштів на оплату житлово-комунальних послуг позивачка з дочкою в квартирі в установленому законом порядку зареєстровані не були.

01.03.2002 року ОСОБА_1 і ОСОБА_4 зареєстрували шлюб в органах РАГСу(а.с. 14).

В жовтні 2005 року сім'я ОСОБА_1 розпалася,  розірвання шлюбу зареєстровано в органах РАГСу 29.06.2006 року (а.с. 15).

В 2005 року ОСОБА_5 змінив замок на вхідних дверях в квартиру,  чим позбавив можливості позивачку з дочкою користуватися житлом.

Знаючи про наявність спору в суді за позовом ОСОБА_4,  ОСОБА_1 без згоди останньої зареєстрував в квартирі матір ОСОБА_2 ,  з якою приватизували квартиру,  на своє ім'я отримали свідоцтво про право власності на неї 19.10.2005 року (а.с. 40) та за договором від 25.10.2005 року продали квартиру ОСОБА_3 за 90395 грн. (а.с. 44).

Постановляючи рішення,  суд виходив з того,  що позивачка та її неповнолітня дочка - як члени сім'ї ОСОБА_1 наймача жилого приміщення - в силу  ст.  ст. 64,  65 ЖК України набули право користування квартирою,  яке не втратили через вчинення останнім їм перешкод у користуванні житлом.

Оскільки згідно ч.1  ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» до осіб,  які мають право на приватизацію квартири,  відносяться в т.ч.1 члени сім'ї наймача,  за якими зберігається право на житло,  та виходячи з гарантій встановлених  ст. 9 ЖК України про заборону виселення з жилого приміщення інакше ніж з підстав і в порядку,  визначених законом,  суд дійшов висновку,  що при встановленому незаконному позбавленні позивачки з дитиною права користування жилим приміщенням та обставина,  що ОСОБА_3 є добросовісним набувачем,  не може бути підставою для відмови ОСОБА_4 в відновлення порушеного права і визнання недійсними свідоцтво про приватизацію,  угоди про відчуження жилого приміщення.

Такий висновок суду відповідає встановленим обставинам справи,  підтверджується дослідженими судом доказами,  яким дана відповідна юридична оцінка,  ґрунтується на вимогах закону.

Рішення суду постановлені з додержанням норм матеріального і процесуального права,  тому підстав для їх скасування колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційних скарг ОСОБА_1,  ОСОБА_2  та ОСОБА_3 про наявність у позивачки з дочкою права власності на іншу квартиру,  набутого в порядку приватизації,  як на підставу відмови їй по позові є безпідставними,  оскільки рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 26.04.2006 року визнано частково недійсним приватизацію квартири АДРЕСА_2 в частині визнання права власності на квартиру ОСОБА_4 та ОСОБА_1,  виключено з свідоцтва про право власності на житло,  виданого 03.06.1999 року,  запис про визнання за ними права власності на цю квартиру (а.с. 39).

Доводи цих апелянтів та ЗАТ «УАСК» про порушення судом норм процесуального права не приймаються до уваги,  оскільки ними не вказано,  яким чином ці порушення могли вплинути на законність та обґрунтованість рішення.

Юридично неспроможними є також доводи апеляційної скарги ЗАТ «ОТП Банк»,  оскільки вони по суті стосуються оцінки позовних вимог ОСОБА_4 ta порядку виклику в судове засідання відповідача ОСОБА_1,  який апелянту повноважень на захист своїх інтересів не давав,  до того ж приймав участь при розгляді справи місцевим судом.

Керуючись  ст.  ст. 303,  307, 308,  315 ЦПК України,  колегія суддів,  -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ЗАТ «ОТП Банк»,  ЗАТ «УАСК» відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 11 грудня 2006 року та додаткове рішення цього ж суду від 21 грудня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.