ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" червня 2006 р. | Справа № 5/47-10А. |
за позовом Закритого акціонерного товариства „Волинський шовковий комбінат”
до Волинського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
про визнання частково недійсним рішення від 03.06.2005р. №130/07000
Суддя Слупко В.Л.
Представники:
від позивача: не з’явився
від відповідача: Омельчук І.Є. –гол.спеціаліст-юрисконсульт (дов.№07-03/548 від 13.06.2006р.)
В судовому засіданні 13.06.2006р. за згодою представників сторін оголошувалась перерва до 19.06.2006р. до 15год.00хв. для уточнення позивачем позовних вимог, оскільки при розгляді справи з’ясувалось, що позивач оскаржує не всю суму, яка зазначена в оспорюваному рішенні.
Суть спору: Позивач –ЗАТ „Волинський шовковий комбінат” із врахуванням уточнених позовних вимог (заява від 19.06.2006р. №816/6-831) просить визнати недійсним рішення №130/07000 від 03.06.2005р., в частині неприйнятих відповідачем до заліку витрат по виплаті допомоги по вагітності та пологах в сумі 3587грн.91коп. та застосування до товариства фінансових санкцій на суму 1853грн.
Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що товариство проводило розрахунок середньоденного заробітку для розрахунку допомоги по вагітності і родах відповідно до абз.2 п.14 „Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням” №1266 від 26.09.2001р., згідно якого середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (оподаткованого доходу), з якої сплачувалися внески на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді. Відповідач неправомірно вважає, що робочий час на ЗАТ „Волинський шовковий комбінат” не піддається точному обліку, в зв’язку з чим застосування ним п.3 вищевказаного Порядку по обчисленню середньоденного заробітку є необгрунтованим.
Відповідач –Виконавча дирекція Волинського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі –Виконавча дирекція) проти позову заперечує, мотивуючи тим, що до заліку не були прийняті переплати допомог по вагітності і пологах, які виникли в результаті неправильного визначення днів, за які належить надати таку допомогу, а саме позивач середньоденний заробіток для призначення допомоги визначав діленням заробітку за 6 місяців на фактично відпрацьовані дні (2-3 дні в тиждень), а розрахунок допомоги проводив так, ніби працівники залучались до роботи повний п’ятиденний робочий тиждень, хоча фактично працівники працювали декілька днів на місяць. Неправильний порядок обчислення допомоги призвів до її переплати в 2-3 рази, що суперечить ч.1 ст.38 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування в зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, згідно якої допомога надається застрахованій особі у розмірі 100% середньої заробітної плати.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що вимога позивача задоволенню не підлягає. При цьому судом враховано наступне:
При здійсненні працівниками Виконавчої дирекції перевірки на ЗАТ „Волинський шовковий комбінат” (акт перевірки від 14.05.2005р.) було встановлено факт на підприємстві неповного робочого тижня, що підтверджується графіками роботи, табелями, розрахунками лікарняних та не заперечується представниками позивача, при цьому розмір допомоги по вагітності і пологах нараховувався як працівникам, що відпрацювали повний п’ятиденний тиждень.
Законом України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування в зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” (далі –Закон) гарантовано компенсування втрати заробітної плати (доходу) застрахованим особам у формі матеріального забезпечення.
Відповідно до ст.39 Закону допомога по вагітності і пологах надається в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої відповідно до ст.53 цього Закону і не залежить від страхового стажу. Пунктом 2 ст.53 Закону встановлено, що порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги визначається Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України №1266 від 26.09.2001р. затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням (далі –Порядок), відповідно до п.20 якого сума страхових виплат застрахованій особі розраховується шляхом множення суми денної (годинної) виплати на кількість днів, які підлягають оплаті.
Як вбачається із розрахунку лікарняних по вагітності і пологах зазначені в додатку до акту працівниці фактично відпрацьовували в місяці значно менше запланованих днів, відповідно середньоденний заробіток для призначення допомоги повинен визначатися за правилами пп.3 п.14 Порядку, а не пп.2 п.14, як це розрахував позивач.
Аналіз матеріалів справи свідчить, що Виконавча дирекція правомірно за результатами перевірки провела перерахунок середньоденного заробітку для призначення допомоги, а саме: заробіток за 6 місяців поділено на кількість календарних робочих днів в розрахунковому періоді та помножено на календарні дні, за які виплачується допомога, що відповідає нормам ст.ст. 38, 39 Закону, тобто розмір допомоги компенсує 100% фактичного місячного заробітку, який працівники отримували в попередніх місяцях перед настанням страхового випадку.
З огляду на вищевикладене Виконавча дирекція обгрунтовано оспорюваним рішенням не прийняла до заліку 3587грн.91коп. –переплачених допомог по вагітності і пологах та застосувала фінансову санкцію в сумі 1853грн. згідно ст.30 Закону.
Керуючись Законом України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування в зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
постановив:
В позові відмовити.
Постанову може бути оскаржено у строк і порядку, передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.Л.Слупко
Дата виготовлення
повного тексту постанови
30.06.2006р.