справа № 235/4551/24

провадження № 2/208/1531/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21 квітня 2025 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді: Кузнєцової А.С.,

за участю секретаря судового засідання: Грищенко О. Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Кам`янської міської ради, про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Красноармійського міськрайонного суду Донецької області пред`явлено вказану позовну заяву, в якій заявлено вимогу - батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у відношенні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. 18 грудня 2010 року, ОСОБА_1 (на той час ОСОБА_4 ) зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 . Сторони по справі є батьками неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Заводського районного суду міста Дніпродзержинська від 06.02.2019 року шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано. Після окупації міста Донецька, в якому проживала позивач, вона не змогла ужитися під окупаційною владою і в червні 2015 року виїхала з сином на контрольовану владою України територію, а саме до міста Кам`янське Дніпропетровської області. Відносини, на той час з батьком дитини ОСОБА_2 , після окупації частини Донецької області, стали стрімко погіршуватися, через політичні погляди чоловіка і його підтримку окупаційної влади. З часу переїзду, обірвалося і будь яке спілкування ОСОБА_2 зі своїм сином ОСОБА_5 . Вже дев`ять років, позивача нічого не пов`язує з відповідачем. Вже дев`ять років, біологічний батько ніяким чином не цікавиться і не переймався долею своєї рідної дитини. ОСОБА_2 , не займається вихованням та утриманням дитини, не сплачує аліменти, не переймається його становленням і вихованням як особистості, зокрема не забезпечує сина харчуванням, медичним доглядом, лікуванням не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприймає засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, не створюють умов для отримання ним освіти. 01 лютого 2022 року ОСОБА_6 зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 і в шлюбі взяла прізвище чоловіка - ОСОБА_8 . Позивач з сином і теперішнім чоловіком, проживають разом як єдина родина за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13.06.2024 року

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11.07.2024 року підготовче провадження у справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Рішенням Вищої ради правосуддя № 74 від 29.08.2024 року територіальна підсудність судових справ Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з 02.09.2024 року визначено за Заводським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

16 грудня 2024 року в провадження судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Кузнєцової А.С. було передано вищезазначену цивільну справу.

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Кузнєцової А.С прийнято справу до свого провадження. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження з викликом сторін, що узгоджується з ч. 4 ст. 19, ст. 274 ЦПК України.

Позивач ОСОБА_1 та її представник - двокат Московчук А.М. 24.03.2025 року надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності. Позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, причини неявки невідомі, судом вжито максимальні заходи для його повідомлення про розгляд справи з дотриманням ст. ст. 128, 130 ЦПК України. Відповідач викликався шляхом розміщення оголошення про виклик особи на сайт суду, оскільки місце його реєстрації знаходиться на тимчасово непідконтрольній території Донецької області (м. Донецьк), а місце фактичного проживання суду не відоме, що в розумінні ч. 11 ст. 128 ЦПК України, є належним повідомленням про розгляд справи.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Кам`янської міської ради (уповноважена довіреністю) Пелипас Галина, у судове засідання не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, при розгляді справи просила врахувати висновок від 08.08.2024 року.

З огляду на вказане, в розумінні ст. 280 ЦПК України, наявні умови для проведення заочного розгляду справи. Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, - приходить до наступних висновків.

Судом встановлено наступні факти та відповідні правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, місце реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса проживання - АДРЕСА_3 (а.с. 7-9).

Відповідач, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 (а.с.11-12).

Між ОСОБА_1 (на той час ОСОБА_4 ) та ОСОБА_2 18 грудня 2010 року було укладено шлюб, зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції у м. Донецьку, Донецької області, про що був зроблений відповідний актовий запис № 798 ( копія свідоцтва про шлюб - а.с.13).

У шлюбі народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку, про що був зроблений відповідний актовий запис № 1300 (а.с. 14).

Позивач разом з сином ОСОБА_2 фактично мешкають як внутрішньо переміщені особи за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.9-10).

Згідно копії рішення Заводського районного суду міста Дніпродзержинська від 06.02.2019 року шлюб між позивачем та відповідачем розірвано (а.с.15).

Згідно копії ухвали Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 01 квітня 2020 року відповідача за поданням державного виконавця оголошено в розшук за невиконання судового наказу №208/8509/19 про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 . (справа №235/1922/21) (а.с.16).

Згідно довідки-розрахунка, наданого державним виконавцем Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), станом на 26.11.2021 р. ОСОБА_2 має заборгованість з сплати аліментів в розмірі 26137,69 грн. (а.с.75).

01.02.2022 року між ОСОБА_1 (на той час ОСОБА_9 ) та ОСОБА_7 було укладено шлюб, зареєстрований відділом Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у м. Дніпро, про що був зроблений відповідний актовий запис № 16 ( копія свідоцтва про шлюб - а.с.18).

Відповідно до довідки № 114/02-12 від 29.04.2024 р., ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 навчається у 6-А класі КЗ «Ліцей №5 ім.Г.Романової» КМР. Вихованням сина займається мати, батько у вихованні дитини участі не приймає (а.с.19);

Згідно Акту №235 від 29.04.2024р., ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_3 проживають без реєстрації з 2018 за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.20).

У наданому Органом опіки та піклування Кам`янської міської ради висновку про доцільністьнедоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , зазначено, що орган опіки та піклування вважає питання про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 залишити на розсуд суду.

Відповідно до положення ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Частинами 2, 3 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Згідно ч. 1 ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» це має місце, коли батьки не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Ухилення від виконання батьківських обов`язків - завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Статтею 164 СК України встановлено вичерпний перелік підстав позбавлення батьківських прав, який є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Згідно із ч. 5, 6 ст. 19 СК України, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

У постанові Верховного Суду Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц викладено таку правову позицію, - позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Аналогічне зазначено в постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ від 01.11.2017 року у справі №211/559/16-ц.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Хант проти України» від 07.12.2006 року зазначено, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини. У справі «Мамчур проти України» від 16.07.2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

В судовому засіданні з належно допустимих письмових доказів встановлено, що тривалий час відповідач ОСОБА_2 не приділяє належну увагу вихованню дитини, жодного піклування про сина не проявляє, матеріально не забезпечує, не цікавиться життям.

Суд, враховуючи вищевикладене, з огляду на дійсні обставини справи, - приходить до переконання, що відповідач усвідомлюючи значення своїх дій, нехтує своїми батьківськими обов`язками.

Сумуючи вищенаведене, суд, виходячи з інтересів дитини, зауважуючи, що позбавлення батьківських прав не тільки виконує каральну функцію відносно батьків, але і служить меті захисту прав і інтересів дітей, усунення небезпеки для їхнього життя, здоров`я, створення передумов для належного виховання дітей, - приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки встановлені в судовому засідання обставини свідчать про те, що відповідач ухиляється від виконання обов`язку по вихованню свого сина.

При прийняті такого рішення, суд, вважає за необхідне роз`яснити надане ст. 169 СК України право особам, що позбавлені батьківських прав, на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, при зміні поведінки цієї особи та обставин, що були підставною, для прийняття рішення про позбавлення батьківських прав.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України резолютивна, частина рішення суду повинна містити висновок суду про розподіл судових витрат. Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 ЦПК України. В позовній заяві вимог щодо судового збору не заявлено.

На підставі ст. ст. 164-167, 180, 182, 191 СК України, керуючись ст. ст. 13, 81, 141, 263-265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Кам`янської міської ради, про позбавлення батьківських прав - задовольнити повністю.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у відношенні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.-

Дата складення повного судового рішення : 21.04.2025 року.

Відомості про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, місце реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса проживання - АДРЕСА_3 ;

- представник позивача: адвокат Московчук Анатолій Миколайович, м.Кам`янське, вул. Васильєвська, 64;

- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;

-третя особа - Служба у справах дітей Кам`янської міської ради, місцезнаходження: Дніпропетровська область, м.Кам`янське, пр-т Свободи 2/1, ЄДРПОУ 23928331

Суддя А.С. Кузнєцова