УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2025 р.         с-ще Тиврів 145/534/25

1-кс/145/193/2025

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

       слідчого судді ОСОБА_1 ,

       за участю секретаря ОСОБА_2 ,

       прокурора ОСОБА_3 ,

       слідчого ОСОБА_4 ,

       захисника ОСОБА_5 ,

       підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділення поліції № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції  ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Тиврівського відділу Вінницької окружної прокуратури Вінницької області  ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартоювідносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іванів Калинівського району Вінницької області, громадянина України, українця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , безробітного, неодруженого, на утриманні дітей не має, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, відомості про які внесено до ЄРДР 20.04.2025 за №12025020080000113,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ ВП №2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 звернулась до суду із клопотанням у якому зазначає, що досудовим розслідуванням установлено, що 20.04.2025 близько 16:00 години, точний час слідством не встановлений, ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , розпивав алкогольні напої із раніше знайомим ОСОБА_8 .

У подальшому, під час спільного вживання алкогольних напоїв, між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на ґрунті виниклого раніше конфлікту, що відбувся цього ж дня на березі річки Південний Буг під час спільного відпочинку, ОСОБА_8 зайшов до приміщення кухні у будинку АДРЕСА_1 та завдав удару рукою в якій був камінець в область лобної ділянки голови ОСОБА_6 , після чого у ОСОБА_6 з мотивів раптово виниклих особистих неприязних відносин по відношенню до ОСОБА_8 виник умисел, направлений на спричинення умисних тяжких тілесних ушкоджень останньому.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на нанесення ОСОБА_8 тяжких тілесних ушкоджень, ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння та свідомо бажаючи настання наслідків у виді заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень та завдання невизначеної шкоди здоров`ю останньому, діючи умисно, узяв зі столу кухонний ніж із дерев`яною рукояткою, який вважав зручним знаряддям вчинення злочину та утримуючи вказаний ніж у руці, умисно завдав один удар в ділянку життєво важливих органів – серця та легень в область грудної клітини зліва, порушення функцій яких спричиняє загрозливі для життя явища, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани лівої грудної стінки проникаючої в плевральну порожнину, лівобічний гемоторикс.

ОСОБА_6 , 21.04.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Просить застосувати до підозрюваного  ОСОБА_6  запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на  60 днів та визначити заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали дане клопотання, просили його задоволити, водночас без визначення розміру застави відповідно до п. 1 ч. 4 ст.183 КПК України. Також зазначили, що обрання запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою є неможливим, оскільки злочин у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_6 є умисним тяжким, учинений по місцю його тимчасового проживання, де мешкає співмешканка, яка і була свідком події, що не зможе виключити можливість впливу підозрюваного на неї, а також на інших свідків, які дали викривальні покази з якими є знайомий . Також підозрюваний не має міцних соціальних зв`язків, усі ризики зазначені в клопотанні підтверджуються матеріалами справи. Наразі стан потерпілого важкий.

Підозрюваний ОСОБА_6  та його захисник ОСОБА_5  не заперечували проти задоволення клопотання, водночас просили зменшити розмір застави до 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка відповідно до практики ЄСПЛ буде співмірною, з визначенням відповідних обмежень. Також захисник зазначив, що підозрюваний співпрацює зі слідством, після розгляду клопотання про обрання міри запобіжного заходу виявив бажання брати участь у слідчому експерименті, що є його правом, а не обов`язком. Його підзахисний впливати на свідків та потерпілого наміру не має, а сплата застави дасть змогу в подальшому відшкодовувати потерпілому лікування.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі, відповідно до ст. 178 КПК України.

Під час вирішення питання про наявність підстав для задоволення клопотання, суд приймає до уваги, що згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.

Слідчий суддя при вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання враховує у своїй сукупності доведеність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованого злочину, тяжкість можливого покарання, наявність ризиків на які вказує прокурор.

Так, перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з того, що «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин (справа «Нечипорук і Йонкало проти України»).

У ході розгляду клопотання, яке відповідає вимогам ст. 184 КПК України, встановлено, що 21.04.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України (а.с. 5-8).

Обґрунтованість підозри підтверджується долученими до клопотання про обрання запобіжного заходу доказами: рапортом інспектора-чергового ВП №2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про те, що 20.04.2025 о 15:45 год надійшло повідомлення зі служби "102" про спричинення ОСОБА_8 ножового поранення в область грудної клітини (біля серця), поранений в свідомості (а.с. 44,45), у ході відпрацювання виклику встановлено, що тілесні ушкодження спричинив ОСОБА_6 , протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 20.04.2025 (а.с. 54-56) згідно з яким ОСОБА_8 просить прийняти міри до ОСОБА_6 , який того ж дня в домогосподарстві по АДРЕСА_1 , в с-щі Тиврів наніс йому тілесні ушкодження, протоколом огляду місця події - домогосподарства по АДРЕСА_1 від 20.04.2025 (а.с. 38-43) під час якого вилучено змиви речовини бурого кольору, вирізку зі штори зі слідами РБК, футболку зі слідами РБК, два ножі, сокиру та камінь, письмовою згодою ОСОБА_9 , користувача домогосподарства, де проводився огляд (а.с. 53), рапортом інспектора-чергового ВП №2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області (а.с. 46) про те, що 20.04.2025 о 22:20 год надійшло повідомлення зі служби "102" про те, що в Вінницьку обласну лікарню ім. Пирогова доставлено ОСОБА_8 з ножовим пораненням у грудну клітину, витягом з ЄРДР від 20.04.2025 № 12025020080000113 у короткій фабулі якого зазначено, що на спецлінію "102" надійшло повідомлення про те, що за адресою:  АДРЕСА_1 , в ході виниклого конфлікту, під час розпиття алкогольних напоїв, між ОСОБА_8  та ОСОБА_10  виникла бійка, внаслідок якої  ОСОБА_8  отримав тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани лівої грудної стінки проникаючу в плевральну порожнину, лівобічний гемоторакс (а.с. 4), протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6  від 21.04.2025 (а.с. 9-12) в якому останній вказав, що під час конфлікту зі ОСОБА_8 , який наніс першим удар камінцем йому в голову, він узяв зі столу ніж, яким завдав один удар  ОСОБА_8 , локалізацію не пам`ятає, протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_6  від 21.04.2025 (а.с. 13-16) згідно з яким останнього затримано о 23:59 20.04.2025 та в нього вилучено одяг, довідкою про надану допомогу відділенням ЕМД Тиврівської ЦРЛ від 20.04.2025 (а.с. 18) відповідно до якої в  ОСОБА_6  виявлено забійно-рвану рану лоба, висновком амбулаторного медичного огляду  ОСОБА_11  від 20.04.2025 № 12 (а.с. 19) згідно з яким останній перебував у стані алкогольного сп`яніння, результат 0,72 проміле, протоколом огляду місця події від 21.04.2025 (а.с. 33-37), який проводився у Вінницькій обласній лікарні ім. Пирогова та під час якого вилучено одяг ОСОБА_8  зі слідами РБК, довідкою про надану допомогу відділенням ЕМД Тиврівської ЦРЛ від 20.04.2025 (а.с. 51) відповідно до якої в  ОСОБА_8  виявлено колото-різану рану підлопаткової ділянки зліва, садно правої надбрівної ділянки, висновком амбулаторного медичного огляду  ОСОБА_8  від 20.04.2025 № 13 (а.с. 52) згідно з яким останній перебував у стані алкогольного сп`яніння, результат 1,68 проміле,протоколами допиту свідків ОСОБА_12 (а.с. 25-27) та ОСОБА_9 (а.с.28-32).

Також слідчий суддя вважає наявними та доведеними ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, так ОСОБА_6 може:

- переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки він усвідомлює, що вчинив тяжкий умисний злочин за який передбачено покарання до 8 років позбавлення волі, а тому за відсутності стійких соціальних зв`язків, може в будь-який момент, без зайвих труднощів, покинути місце свого проживання;

- вільно пересуваючись, незаконно впливати на свідків, які дали викривальні покази, оскільки згідно зі ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Перебуваючи на волі, ОСОБА_6 матиме можливість незаконно впливати на свідків з якими знайомий, а окремі з них є його родичами (матір`ю та співмешканкою), з метою спонукання їх шляхом погроз, вмовляння до дачі неправдивих показань або відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування;

- вчинити інше кримінальне правопорушення подібного характеру, оскільки підозрюваний не має стійких соціальних зв`язків, неодружений, безробітний, злочин у якому він підозрюється скоєний за місцем його тимчасового проживання, в стані алкогольного сп`яніння, відносно знайомого.

Приймаючи рішення, слідчий суддя виходить з того, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого умисного насильницького злочину, санкція якого передбачає покарання на строк від п`яти до восьми років позбавлення волі.

Суд вважає, що суворість покарання сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного ОСОБА_6 переховуватися від суду у співставленні до особи підозрюваного та інших обставин справи.

Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти.

При вирішенні даного клопотання відповідно до приписів ст. 178 КПК України, слідчий суддя установив, що ОСОБА_6 безробітний, неодружений, злочин у якому він підозрюється скоєний в стані сп`яніння, відносно знайомого з яким вони разом вживали спиртне, тобто у нього відсутні стійкі соціальні зв`язки та фактори стримуючого характеру, які на нього могли б впливати та запобігати вчиненню протиправних дій у подальшому. Також суд враховує ту обставину, що стан потерпілого наразі важкий.

Вирішуючи питання щодо застосування інших більш м`яких запобіжних заходів до підозрюваного слідчий суддя вважає, що наразі, такі підстави відсутні, отож з урахуванням особи підозрюваного, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, стадії кримінального провадження, незважаючи на існування презумпції невинуватості, слідчий суддя зазначає, що інший більш м`який запобіжний захід не спроможний запобігти вказаним вище ризикам, існування яких доведено та забезпечити виконання підозрюваним належної процесуальної поведінки.

Будь-яких медичних документів, які б підтверджували наявність хронічних захворювань у підозрюваного суду не надано, як і не надано документів, які б свідчили про неможливість його тримання під вартою.

Отже, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Отже, слідчий суддя звертає увагу, що визначення розміру застави в цьому випадку є правом слідчого судді, а не обов`язком.

Задовольняючи клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи наведені вище обставини, слідчий суддя відповідно до ст. 183 КПК України, не визначає підозрюваному розмір застави на підставі п. 1 ч. 4 ст.183 КПК України, оскільки злочин у якому підозрюється ОСОБА_6 вчинений із застосуванням насильства відносно потерпілого.

Керуючись ст. 176-178, 182-184, 186, 187, 193-194, 196,197 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

       Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іванів Калинівського району Вінницької області, громадянина України, українця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під  вартою на строк шістдесят днів, тобто до 18 червня 2025 року (включно).

В задоволенні клопотання у частині визначення застави в розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_6 - з моменту вручення копії ухвали.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя                                         ОСОБА_1