16.03.2011

Справа № 2-648/11

        РІШЕННЯ

      ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 16.03.2011 р.                                                                              м. Запоріжжя

   Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі:

        головуючого –судді          Світлицької В.М.

        при секретарі                      Доброчинській А. С.

               розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,  -

     В С Т А Н О В И В :

            ПАТ КБ «Приватбанк»звернулось  до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 28.03.2007 р. між банком  та відповідачем ОСОБА_1  було укладено  кредитний договір  № ZPL0GA00000286, за умовами якого позивач надав  відповідачу  кредит  у розмірі 27  500  доларів США зі сплатою відсотків в розмірі 11, 04 % річних з кінцевим терміном повернення 27.03.2017 р. 29.03.2007 р.  для забезпечення виконання зобов`язань відповідача  за кредитним договором від 28.03.2007 р. № ZPL0GA00000286 між банком  та відповідачем було укладено договір іпотеки № 1648, згідно з умовами якого відповідач  на добровільних засадах передав в іпотеку банку  об’єкт нерухомості, що належить відповідачу ОСОБА_1 на праві власності, а саме АДРЕСА_1. Відповідач ОСОБА_1 не виконує умови укладеного кредитного договору щодо своєчасного погашення кредиту, у зв`язку з чим позивач  просить суд  звернути стягнення на предмет іпотеки АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 для задоволення  вимог  ПАТ КБ «Приватбанк»за кредитним договором від 28.03.2007 р. № ZPL0GA00000286 у розмірі 164 807, 30 грн.,  а також виселити відповідача з АДРЕСА_1, стягнути судові витрати по справі.

 В судовому засіданні представник позивача, посилаючись на обставини, просить суд позов задовольнити у повному обсязі. За клопотанням  представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив, заперечень не надав.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача,  суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 28.03.2007 р. між  банком та ОСОБА_1 було укладено  кредитний договір № ZPL0GA00000286, за яким  позивач надав  ОСОБА_1 кредит у  розмірі 27 500 доларів США зі сплатою відсотків в розмірі 11, 04  % річних, строком до 27.03.2017 р.

Відповідно до п. 2.3.7  кредитного договору від 28.03.2007 р. № ZPL0GA00000286, банк  має право стягнути кредит до настання дати, передбаченої п. 7.1 даного договору (27.03.2017 р.), у тому числі шляхом звернення стягнення на заставлене майно, при настанні умов, передбачених п. 2.3.3 кредитного договору.

Для забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором від 28.03.2007 р.                                   № ZPL0GA00000286,  між банком  та ОСОБА_1 29.03.2007 р. був  укладений  договір іпотеки               № 1648, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького нотаріального округу ОСОБА_2

Згідно з п. 1 договору іпотеки  предметом цього договору є надання іпотекодавцем в іпотеку нерухомого майна, зазначеного в п. 33.3 цього договору, в забезпечення виконання зобов’язань позичальника перед іпотекодержателем, в силу чого іпотекодржатель має право в разі невиконання позичальником зобов’язань забезпечених іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця.    

Згідно із п. 33.3 договору іпотеки в забезпечення виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором іпотекодавець надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру № 80. Предмет іпотеки  належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору дарування посвідченого ОСОБА_3 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, що підтверджується витягом № 14060734 з реєстру права власності на нерухоме майно ОП «ЗМБТІ». Предмет іпотеки знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до ст. ст. 1049 , 1050 , 1054 ЦК України  за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.     

 Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець    має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.     

Відповідно до  ст. ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до  ст. 610 ЦК України    порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання із порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Правовідносини щодо договору позики, кредиту, банківського вкладу регулюються главою 71 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до ст.  629 ЦК України , договір є обов'язковим для виконання сторонами.    

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України    , якщо у зобов'язанні встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).    

Відповідно до положень ст. 589 ЦК України  в разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержавтель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також вимог, понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.   

Відповідно до ч. 2 ст. 590 ЦК України та ст. 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено право заставодержателя звернути стягнення на предмет застави у випадку невиконання зобов’язання в строки, передбачені договором, виконання якого забезпечене заставою.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 , ст. 39 Закону України "Про іпотеку"  у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основними зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки; передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.       

Таким чином , вимоги банку  про звернення стягнення на предмет іпотеки  для погашення боргу за кредитним договором є обґрунтованими і такими ,що узгоджується з вищевикладеними нормами матеріального права.

Відповідно до ст. 39  Закону України «Про іпотеку»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішення суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за  рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації та інше.   

Відповідно до процедури продажу, визначеною ст.38 зазначеного закону, дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюється іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору,який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержатель, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності  окремого уповноваження іпотекодавця.

Враховуючи вищезазначені  вимоги закону,  суд приходить до висновку, що в рішенні суду  необхідно зазначити всі складові загального розміру , що підлягають сплаті іпотекодержателю .

  Стосовно позовних вимог позивача про виселення  відповідача  з АДРЕСА_1, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про іпотеку" визначено  порядок виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення у разі звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення, зокрема, її зміст передбачає що, після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.    

  З огляду на зміст статті 40 Закону України "Про іпотеку" вирішенню питання про примусове виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення у разі звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення передує наведена процедура в цій статті закону. І лише у разі, якщо мешканці не звільнять житловий будинок чи житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк, суд вирішує питання про їх примусове виселення.

   Крім  того, банком   не надано суду доказів про всіх проживаючих та зареєстрованих  в                           ІНФОРМАЦІЯ_1.

 За таких обставин,  вимоги  банку про виселення відповідача  з АДРЕСА_1 не можуть бути задоволені як такі, що заявлені передчасно.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором від 28.03.2007 р.                                   № ZPL0GA00000286, укладеного між банком та відповідачем ОСОБА_1,  у  зв'язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору щодо строків погашення кредиту, заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед  банком за кредитним договором станом на 06.09.2010 р. становить суму у розмірі 164 807, 30 грн., яка складається з:  заборгованості по кредиту -  158 671, 67  грн., заборгованості по процентам за користування кредитом  –4 747, 11 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом –1 142, 05 грн. , пені за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором –246, 48 грн.

            Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що  позовні вимоги позивача є частково обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині звернення стягнення на предмет іпотеки  квартиру                          АДРЕСА_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 для погашення заборгованості перед  ПАТ КБ «Приватбанк» в розмірі 164 807, 30 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд стягує на користь  позивача витрати, пов’язані зі сплатою ним при пред’явленні позову пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 11, 59, 60, 88, 208, 209, 212, 214-215, 224-226, 292, 294 ЦПК України,                      суд, -

В И Р І Ш И В :

             Позов задовольнити частково.  

Звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором  від 29 березня 2007 року, укладений між ОСОБА_1  і комерційним банком  «Приватбанк»:   трьохкімнатну квартиру  № 80, що знаходиться за адресою:  м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 169, загальною площею                  56,46 кв.м., житловою площею 40, 6 кв. м. , яка належить ОСОБА_1,  у рахунок погашення заборгованості  за кредитним договором №  № ZPL0GA00000286 від 28 березня 2007  року, укладеним між ОСОБА_1  і комерційним банком  «Приватбанк  на загальну суму у розмірі  164 807, 30 грн., яка складається з:  заборгованості по кредиту -  158 671, 67  грн., заборгованості по процентам за користування кредитом  –4 747, 11 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом –1 142, 05 грн. , пені за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором –246, 48 грн.

Застосувати   процедуру продажу предмета іпотеки, передбачену ст. 38 Закону України "Про іпотеку"  шляхом укладення   ПАТ КБ «Приватбанк» договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем   за ціною продажу на підставі оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни  на цей вид майна.          

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь  Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» сплату судового збору у розмірі    1 700 грн. ,   та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

              Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

              Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

 Суддя:                                                                                        В. М. Світлицька