Справа №  1-52/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

17.05.2011м.Каховка

Каховський міськрайонний суд Херсонської області в складі  

головуючого судді  Марків Т.А.,

за участю прокурорів  Старостенка Р.А., Насонова І.Є.,

потерпілих  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисників  ОСОБА_4, ОСОБА_5,

при секретарі  Діденко С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Каховка, кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Новоєлизаветівка Горностаївського району Херсонської області, громадянина України, освіта повна вища, одруженого, пенсіонера, непрацюючого, мешканця АДРЕСА_1, несудимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 368, ч. 1 ст. 357 КК України,

встановив:

ОСОБА_6, в період з 05 по 17 березня 2010 року в смт. Горностаївка Херсонської області, займаючи посаду заступника начальника відділу –начальника слідчого відділення Горностаївського РВ УМВС України в Херсонській області, маючи спеціальне звання –майор міліції, відповідно до Закону України «Про міліцію», здійснюючи постійно функції представника влади та виконуючи організаційно-розпорядчі обов’язки, будучи у зв’язку з цим службовою особою, яка займає відповідальне становище, всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, з метою незаконного отримання матеріальної винагороди, з використанням наданої йому влади та покладених на нього організаційно-розпорядчих обов’язків (завдяки яким міг вжити заходів для непритягнення ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності, прийняти процесуальне рішення у вказаній кримінальній справі про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1, ОСОБА_7,              ОСОБА_3 та ОСОБА_2 чи її закриття, або вжити заходів до прийняття такого рішення іншими службовими особами, підпорядкованими йому про службі, оскільки згідно із               ст. 114-1 КПК України здійснював контроль за своєчасністю дій слідчих по розкриттю злочинів, мав право перевіряти кримінальні справи, давати вказівки слідчому про провадження досудового слідства, про притягнення як обвинуваченого, про кваліфікацію злочину та обсяг обвинувачення, про направлення справи, про провадження окремих слідчих дій, а також брати участь у провадженні досудового слідства та особисто провадити досудове слідство, користуючись при цьому повноваженнями слідчого) одержав особисто від ОСОБА_1 хабар в виді грошових коштів, загальною сумою 2 000 грн., а також умисно знищів офіційні документи у кримінальній справі.  

Злочини вчинені за наступних обставин.

05 березня 2010 року, слідчим СВ Горностаївського РВ УМВС України в Херсонській області ОСОБА_13 порушено та прийнято до провадження кримінальну справу №130016-10 за фактом замаху на крадіжку 10 листів шиферу загальною вартістю 570 грн. з приміщення пекарні Горностаївського РайСТ, за ознаками злочину, передбаченого ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

26 лютого 2010 року, під час дослідчої перевірки за вказаним фактом мешканці смт. Горностаївка –ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 надали працівникам Горностаївського РВ УМВС України письмові пояснення щодо обставин вчинення ними 26 лютого 2010 року, в вечірній час в смт. Горностаївка Херсонської області, за попередньою змовою між собою, замаху на таємне викрадення 10 листів шиферу з приміщення пекарні Горностаївського РайСТ.

05 березня 2010 року, приблизно о 10 год., у службовому кабінеті Горностаївського УМВС ОСОБА_6, попередньо ознайомившись з матеріалами кримінальної справи №130016-10, у тому числі з поясненнями ОСОБА_1,             ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_3, повідомив ОСОБА_1, що останнього не буде притягнуто до кримінальної відповідальності у кримінальній справі №130016-10 у разі передачі ним підсудному в якості хабара 350 грн.

12 березня 2010 року, приблизно о 10 год., у службовому кабінеті Горностаївського РВ УМВС, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_1, що останнього, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 не буде притягнуто до кримінальної відповідальності у кримінальній справі № 130016-10, у разі передачі ними підсудному в якості хабара 2 000 грн.

13 березня 2010 року, приблизно о 18 год., у службовому кабінеті Горностаївського РВ УМВС ОСОБА_6 одержав від ОСОБА_1 в якості хабара грошові кошти в сумі 500 грн. –частину суми, встановлену підсудним за неприйняття процесуального рішення про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у кримінальній справі               №130016-10.

17 березня 2010 року, приблизно о 12 год., у службовому кабінеті Горностаївського РВ УМВС ОСОБА_6 одержав від ОСОБА_1 в якості хабара обумовлену ним суму грошових коштів в розмірі 1 500 грн., як решту незаконної матеріальної винагороди за неприйняття процесуального рішення про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у кримінальній справі №130016-10.

Після цього ОСОБА_6 було затримано працівниками правоохоронних органів.

Крім того, в період з 05 по 17 березня 2010 року, в смт. Горностаївка Херсонської області, ОСОБА_6, умисно, з корисливих мотивів, бажаючи одержати незаконну грошову винагороду, з метою створення формальних підстав для неприйняття процесуального рішення про притягнення ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності у кримінальній справі №130016-10, порушеній 05 березня 2010 року за фактом замаху на крадіжку 10 листів шиферу з приміщення пекарні Горностаївського РайСТ, за ознаками злочину, передбаченого ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, шляхом зловживання своїм службовим становищем, знищив письмові пояснення, відібрані 26 лютого 2010 року у ОСОБА_1, ОСОБА_3,             ОСОБА_7 та ОСОБА_2 працівниками Горностаївського  РВ УМВС в ході дослідчої перевірки обставин замаху на крадіжку шиферу з приміщення пекарні Горностаївського РайСТ, які є офіційними документами та знаходилися в матеріалах вказаної справи.

В судовому засіданні підсудний вину не визнав, повідомив, що 04 березня                  2010 року ним, як начальником СВ Горностаївського РВ УМВС України, одержані документи, зібрані органом дізнання, за фактом замаху ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на крадіжку шиферу з території хлібопекарні у                               смт. Горностаївка. Матеріали дослідчої перевірки вивчив та передав до виконання слідчому ОСОБА_13, який за даним фактом порушив кримінальну справу.

З ОСОБА_1 бачився декілька разів. Вперше сам спонукав його до зустрічі, намагаючись припинити погрози в бік слідчого, в провадженні якого перебувала кримінальна справа. Потім ОСОБА_1 з власної ініціативи приходив до нього на роботу, зупиняв на дорозі, телефонував, пропонуючи гроші та скати до машини за припинення кримінального переслідування. 13 березня 2010 року в той час, коли, як вказує слідство, ОСОБА_1 передав першу частину хабара, ОСОБА_6 за місцем роботи не було –вибув на планові збори в м. Херсон разом із начальником РВ. Того дня ОСОБА_1 не бачив взагалі.  17 березня 2010 року ОСОБА_1 сам, зайшовши до нього в кабінет, нічого не кажучи, поклав гроші під документи та убіг. Не розуміючи  призначення грошей підсудний намагався зупинити ОСОБА_1, але не зміг, оскільки в той час із сусіднього кабінету вийшов слідчий ОСОБА_13, а через декілька хвилин в кабінет увійшли працівнику СБУ, почали оглядати кабінет, запитали про гроші.

З приводу зниклих письмових пояснень повідомив, що після порушення слідчим кримінальної справи відніс її матеріали до районного прокурора, де й залишив. Коли забрав справу в прокуратурі, то не передивлявся, наявність всіх матеріалів не перевіряв. Письмові пояснення ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не були єдиними документами, які вказували на причетність даних осіб до вчинення злочину, тому їх знищення не потягло б відмови в порушенні кримінальної справи або її закриття.

На думку ОСОБА_6, обвинувачення ґрунтується на домислах, оскільки: на хід розслідування у справі вплинути не міг; будь-яких вказівок слідчому не давав; у ОСОБА_1 грошей не вимагав, не просив та не брав.

Вина підсудного повністю підтверджується зібраними на досудовому слідстві, перевіреними та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 засвідчив, що 26 лютого 2010 року, в нічний час, він разом із своїми приятелями ОСОБА_2, ОСОБА_3 та  ОСОБА_7, під час спроби викрасти шифер з будівля пекарні в смт. Горностаївка, були викриті працівниками міліції. Наступного дня за викликом з’явився до райвідділу міліції, де слідчому ОСОБА_13 надав правдиві пояснення про обставини вчинення ними злочину. Пояснення слідчий надрукував за допомогою комп’ютера, він з ними ознайомився та підписав. Через деякий час йому зателефонував ОСОБА_6 та призначив зустріч в своєму кабінеті, не вказавши її мету. Наступного дня він зустрівся з підсудним в його робочому кабінеті. При зустрічі ОСОБА_6 повідомив, що припинення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 коштуватиме 350 грн. При наступній зустрічі ОСОБА_1 пропонував підсудному скати до автомобіля за припинення справи, але той відмовився, посилаючись на необхідність передачі хабара також прокурору та судді. Через кілька днів знову відвідав ОСОБА_6 та запитав про вартість припинення кримінальної справи не тільки відносно нього, а й відносно його товаришів. Той повідомив, що 2 000 грн. Про вимагання хабара ОСОБА_1 розповів ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 –всі разом вирішили заявити про це до правоохоронних органів. Разом із співучасниками ОСОБА_1 зібрав необхідну суму грошей. Першого разу поїхав до ОСОБА_6 із грошима, але його кабінет був зачинений. Зателефонував підсудному –він наказав передати ОСОБА_13, щоб той працював. Переказавши це ОСОБА_13, вони разом із  ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_2 дали слідчому інші (ніж при опитуванні) «правильні», але неправдиві показання.

У цей же день, ввечері, ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_1 на мобільний телефон та сказав приїхати до нього в кабінет. ОСОБА_1 з’явився до нього, знову взявши 500 грн. та диктофон. Гроші віддав ОСОБА_6 та сказав, що решту віддасть через кілька днів.

17 березня 2010 року ОСОБА_1 дав працівникам СБУ 1 500 грн. Вказані гроші були помічені, врученні ОСОБА_1 із диктофоном та відеокамерою. Коли зайшов до ОСОБА_6 в кабінет, то витягнув гроші та запитав куди їх покласти. Підсудний підняв документи зі столу, а ОСОБА_1 поклав під них гроші. Потім запитав чи знищили документи, підсудний відповів, що так та наказав ОСОБА_1, покинути кабінет.

Згідно наданих в судовому засіданні потерпілим ОСОБА_2 показів, 26 лютого 2010 року, в нічний час, він разом із своїми приятелями ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 намагалися викрасти шифер з будівлі покинутої пекарні в                                  смт. Горностаївка, але їх дії були припиненні втручанням міліціонера. Після затримання ОСОБА_2 допитував слідчий, якому він дав правдиві пояснення з приводу обставин замаху на крадіжку. Через деякий час ОСОБА_1 розповів йому, що заступник начальника РВ ОСОБА_6 вимагає хабара в розмірі 2 000 грн. для того, щоб закрити  кримінальну справу відносно них. Вирішили зібрати необхідну суму та звернутися до правоохоронних органів аби викрити хабарника. З цією метою ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 250 грн. Через декілька днів після цього в міліції при допиті слідчим про обставини крадіжки ОСОБА_2 дав неправдиві покази, в яких намагався вигородити своїх товаришів.

Як показав в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3, після невдалої спроби викрасти шифер з приміщення пекарні в смт. Горностаївка, він був затриманий до доставлений до райвідділу міліції. При опитуванні він правдиво розповів міліціонеру про обставини скоєння ним, за попередньою змовою із ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_7, цього злочину. Через деякий час ОСОБА_1 розповів йому, що ОСОБА_6 пропонував закрити відносно них справу, але за грошову винагороду –                2 000 грн. Обговоривши ситуацію, вирішили заявити на підсудного до правоохоронних органів. Через декілька днів, як він передав гроші, при допиті в міліції, він дав інші покази ніж ті, що були на момент затримання, та не відповідали обставинам вчинення злочину.

Відповідно до наданих в судовому засіданні показів свідком ОСОБА_15, працівником Горностаївського РВ УМВС України, 25 – 27 лютого 2010 року вночі поблизу пекарні Горностаївського РайСТ при спробі викрасти шифер ним був затриманий ОСОБА_2, який зізнався, що намагався вчинити крадіжку разом ОСОБА_7 та                  ОСОБА_16 Поблизу пекарні бачив й ОСОБА_1

В судовому засіданні допитані в якості свідків працівники Горностаївського РВ УМВС України ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 показали, що наприкінці лютого 2010 року до чергової частини райвідділу надійшло повідомлення про крадіжку шиферу з приміщення пекарні. Виїхавши на місце події побачили ОСОБА_15 та затриманого останнім ОСОБА_2 По дорозі в РВ побачили автомобіль ОСОБА_1, в якому сиділи ОСОБА_3 та ОСОБА_7. Їх також було доставлено у відділок, де вони дали пояснення. У приміщенні СКР Горностаївського РВ УМВС було опитано ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_2, які пояснили, що вони разом із ОСОБА_1 намагалися викрасти шифер.

При цьому свідок ОСОБА_19 повідомив, що при передачі матеріалів дослідчої перевірки ознайомився з ними і пам’ятає, що разом із іншими документами там знаходились пояснення ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які підтверджували свою участь в злочині.

Свідки ОСОБА_20 – начальник Горностаївського РВ УМВС України та його перший заступник –ОСОБА_12, в судовому засіданні показали, що 13 березня                 2010 року з ранку, вони разом із підсудним виїхали у м. Херсон у службових справах. Ввечері повернулись тим же складом до РВ. За весь час спільного перебування з ОСОБА_6 ніяких підозрілих розмов не чули. До якого часу підсудний того дня залишався на робочому місці не знають.

Відповідно до показів, наданих на досудовому слідстві свідками ОСОБА_14, ОСОБА_11 (працівниками Горностаївського РВ УМВС), оголошених та підтверджених ними в судовому засіданні, з ранку 13 березня 2010 року вони  заступили на добове чергування та не пам’ятають чи приходив хтось до начальника слідчого відділу.

Свідок ОСОБА_10 (працівник Горностаївського РВ УМВС) в судовому засіданні показав, що того дня, коли ОСОБА_6 був затриманий працівниками СБУ він бачив як до райвідділу зайшов ОСОБА_1 (але до кого саме не знає –не бачив) та через хвилину вийшов. Відразу після цього до райвідділу зайшли працівники СБУ та слідчий прокуратури району.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 (працівник Горностаївського РВ УМВС України) показав, що в один з днів в березні 2010 року заступив на добове чергування. Про відвідування ОСОБА_1 райвідділу дізнався від ОСОБА_10 та зробив про це відповідний запис до книги запису відвідувачів.

Відповідно до наданих показів свідком ОСОБА_13 –слідчим Горностаївського РВ УМВС України, по службі він безпосередньо підпорядковувався начальнику СВ Горностаївського РВ УМВС ОСОБА_6 Наприкінці лютого                 2010 року в один із вечерів, коли він знаходився на чергуванні в складі СОГ, поступило повідомлення про затримання осіб, які здійснювали крадіжку шиферу з території хлібопекарні. Виїхавши на місце пригоди для перевірки цього повідомлення, побачили експерта ОСОБА_15, який вів  затриманого ним на території пекарні ОСОБА_2

Коли допитував ОСОБА_1, той повідомив, що намагався разом із               ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 викрасти шифер з будівлі покинутої пекарні. Пояснення ОСОБА_1 надрукував за допомогою комп’ютера, останній їх прочитав та підписав.

На початку березня 2010 року, ОСОБА_6 дав ОСОБА_13 матеріли дослідчої перевірки за вказаним фактом крадіжки шиферу (в яких були відібрані ним в ОСОБА_1 пояснення) і наказав порушувати кримінальну справу. Вивчивши документи, ОСОБА_13 порушив кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст.15, ч. 2 ст. 185 КК України. Після цього, склав статистичну картку на порушену справу, яку разом з матеріалами кримінальної справи передав підсудному. Той сам ходив до прокурора району для підписання статистичної картки. Кримінальну справу ОСОБА_6 повернув ОСОБА_13 через декілька днів. Підсудний сказав, щоб ОСОБА_13 розслідував справу, викликав усіх і допитував. Оглянув матеріали кримінальної справи і звернув увагу, що пояснень в ній не має. Потім, коли викликав ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_16 та ОСОБА_7 на допити, та інші слідчі дії, ті змінювали покази, казали, що шифер крав ОСОБА_2, а вони йому тільки допомагали його переносити. Про цю плутанину ОСОБА_13 розповів підсудному, останній сказав, щоб ОСОБА_13 пред’являв обвинувачення одному ОСОБА_2, а з рештою вирішував потім. Перекваліфікувавши злочин на ч. 1 ст. 185 КК України, ОСОБА_13 пред’явив ОСОБА_2 обвинувачення та допитав.

17 березня 2010 року, до райвідділу міліції ОСОБА_13 приїхав підобід, так як чергував у слідчо-оперативній групі і вночі виїздив на огляд ДТП. Почувши як відчиняються двері в кабінеті ОСОБА_6, зайшов до нього, розповів про причини запізнення та  на прохання підсудного розповів про ДТП. Після цього до кабінету ОСОБА_6 зайшов слідчий прокуратури та працівники СБУ і почали проводити огляд місця події. Про ОСОБА_1, чи стосовно пов’язаної з ним кримінальної справи, підсудний у нього нічого не питав. Про гроші, які під час огляду знайшли на столі, нічого не говорив.

Вищенаведені показання потерпілих та свідків щодо обставин вчинення підсудним злочинів узгоджуються між собою та іншими доказами в справі –підстави вважати, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обмовили ОСОБА_6, чи ставити під сумнів наведені покази відсутні.

Звукозаписом, який містять диктофон cend»МР 320 № R 33193 та СD-диск »№ 9187 25 LC 46321, зафіксована розмова, що відбувалася 13 березня                  2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6, під час якої ОСОБА_1 передав ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 500 грн. (т.с. № 1, арк. 21, 54).

Відповідно до протоколу огляду та вручення грошей від 17 березня 2010 року з метою проведення оперативно-розшукових заходів для отримання фактичних даних про вимагання хабара ОСОБА_6 були помічені, оброблені СХР (аерозолевим спеціальним люмінесцентним засобом «Промінь-1») 10 купюр номіналом по 100 грн. з номерами БА № 2441411, серії ВД №8964121, серії ГК №1652795, серії ГЖ №1247132, серії ВГ №0236169, серії ВЩ №8988256, серії БА №3940819, серії ВЩ №6054815, серії АВ №2847605, серії ГВ №6473899, 10 купюр номіналом по 50 грн. –серії АН №9093621, серії ЕД №1427846, серії ВФ №6842093, серії ГТ №5115580, серії ЗС №3107908, серії ЗП №8357544, серії АС №3733913, серії ВЮ №2669337, серії АГ №6931598, серії ЗП №4006674. Відібраний зразок СХР. Гроші вручені ОСОБА_1 для участі в оперативних заходах (т.с. № 1, арк. 31- 32, 33 –37).

Як встановлено під час перегляду відеозапису на відеокасеті MiniDV »               № 7/5 D обставин передачі ОСОБА_1 грошей ОСОБА_6, на відеоплівці зафіксовано події 17 березня 2010 року в робочому кабінеті ОСОБА_6, в якому знаходилися підсудний та ОСОБА_1 Підсудний рукою підняв документи, що знаходилися на столі. ОСОБА_1 поклав гроші, після чого ОСОБА_6 накрив вказані гроші документами та стверджувально відповів на запитання потерпілого щодо знищення показань (т.с. № 1, арк. 49, 54).

Відображення подій на відеозаписі відповідає звуковому супроводу оточуючої обстановки, в тому числі й звукозаписам на диктофоні »(модель ІСR-FР 500) та аудіокасеті »№ 16 А (т.с. № 1, арк. 29, 49, 54), а зміст розмови синхронно відображає розвиток подій та дії всіх осіб, які потрапили в об’єктив відеокамери.   

Відповідно до протоколу огляду місця події (т.с. № 1, арк. 50 – 51) 17 березня 2010 року в кабінеті заступника начальника Горностаївського РВ УМВС ОСОБА_6, на столі серед документів: списку злочинів по масиву нерозкритих злочинів, довідки на ім’я ОСОБА_8, статистичної карти форми 3 про рух кримінальної справи №130075-09 (т.с. № 1 арк. 60 –68) виявлено гроші в сумі 1 500 грн., купюрами по 50 та 100 грн. ОСОБА_6 пояснив, що вказані гроші залишив ОСОБА_1 Після огляду купюр за допомогою спеціальної лампи, на них виявлено жовто-зелене світіння. Вказані гроші вилучено та опечатано.

Дані обставини підтверджуються й відеозаписом, зафіксованим на відеокасеті MiniDV anasonic», № 11N 8ЕS5 АR (т.с. № 1, арк. 53, 54).

Вилучені грошові купюри відповідають кількості, номіналу та номерам купюр, які були використані для проведення оперативних заходів (т.с. № 1, арк. 67, 68).   

Відповідно до висновку фізико-хімічної експертизи №443 від 15.04.10 (т.с. № 1 арк. 142 –143) згідно з яким на грошових купюрах номіналом 100 грн. та 50 грн., вилучених 17 березня 2010 року в кабінеті ОСОБА_6 є нашарування спеціальної хімічної речовини –люмінор, що має спільну родову належність із спеціальною хімічною речовиною, якою оброблено фільтр із наданим на дослідження зразком.

Згідно висновку судово-технічної експертизи реквізитів документів від 20 квітня 2010 року  №444, грошові білети номіналом 100 грн. та 50 грн. (вилучені 17 березня 2010 року в кабінеті ОСОБА_6) виготовлені підприємством, що здійснює виробництво грошових і цінних паперів України (НБУ) (т.с. № 1 арк. 150 –153).

Відповідно до висновку судової комп’ютерно-технічної експертизи № 645 від 27 квітня 2010 року, згідно з яким на накопичувачу на жорсткому магнітному диску N (АТА 80 GВ), серійний номер: S06QJ10Y321012) (т.с. № 1 арк. 177 –178) з системного блоку персонального комп’ютеру, вилученого 17 березня 2010 року в ході виїмки у службовому кабінеті слідчого Горностаївського РВ УМВС              ОСОБА_13, виявлено один текстовий файл, який містить макет документу з поясненнями, відібраними у ОСОБА_1 від імені слідчого Горностаївського РВ УМВС ОСОБА_13 Згідно вказаним поясненням 26 лютого 2010 року, приблизно о 20 годині, в смт. Горностаївка Херсонської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2,              ОСОБА_7 та ОСОБА_3, за попередньою змовою між собою, вчинили замах на таємне викрадення 10 листів шиферу з приміщення пекарні Горностаївського районного споживчого товариства (т.с. № 1 арк. № 161 –175).

Кваліфікація дій підсудного за ч. 2 ст. 368 КК України вірна, так як він, являючись особою, яка займає відповідальне становище, одержав хабара.

Кваліфікація дій підсудного за ч. 1 ст. 357 КК України вірна, так як він, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів умисно знищив офіційні документи

До невизнання вини підсудним суд ставиться критично, як до способу уникнути відповідальності за скоєне.

Призначаючи покарання підсудному, суд враховує: ступінь тяжкості й суспільної небезпеки вчиненого злочину та його наслідків; особу винного, його вік, сімейний стан, стан здоров’я, перебування в нього на утриманні хворої дружини, позитивні характеристики.

Суд вважає, що покарання ОСОБА_6 повинне бути призначене:

-          за ч. 2 ст. 368 КК України –у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції із позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах та, на підставі ст. 54 КК України, з позбавленням спеціального звання –майор міліції, оскільки вчинення ОСОБА_6 злочину пов’язане з перебуванням на посаді начальника слідчого відділу Горностаївського РВ УМВС України та службою в органах МВС України.

-          за ч. 1 ст. 357 КК України –в виді обмеження волі, але визнає можливим виправлення підсудного без відбування покарання –в умовах випробування.

Цивільні позови підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

засудив:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 368, ч. 1 ст. 357 КК України, та призначити покарання: за ч. 2 ст. 368 КК України –п’ять років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на три роки та з позбавленням спеціального звання –майор міліції; за ч. 1 ст. 357 КК України –два роки обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді п’яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на три роки та позбавлення спеціального звання –майор міліції.

Згідно із ст. 75, п. 3 ч. 1 ст. 76 КК України звільнити засудженого від відбування основного покарання з випробуванням, призначивши іспитовий строк –три роки, зобов’язавши повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи чи навчання.

Відповідно до ч. 4 ст. 72  КК України, призначені ОСОБА_6 додаткові покарання у виді позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на три роки та позбавлення спеціального звання –майор міліції виконувати самостійно.

Цивільні позови (т. с. № 1, арк. 195, 208) задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_6 на користь:

-          ОСОБА_1 –250 грн.;

-          ОСОБА_2 –250 грн.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави судові витрати (т.с. № 1,                  арк. 141) у розмірі 478 грн., (т.с. № 1, арк. 149) –478 грн., (т.с. № 1, арк. 160) –1 692 грн.

Речові докази:

-          (т.с. № 1, арк. 54, 178, 262) –зберігати в справі.

-          (т.с. № 1, арк. 68) –повернути законному володільцю.

На вирок може бути подана апеляція на протязі п’ятнадцяти діб до апеляційного суду Херсонської області через Каховський міськрайонний суд Херсонської області.

Суддя:      Т. А. Марків