Справа № 2-87/11

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

21 листопада 2011 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Ніткевич А. В. ,

при секретарі  Кисель О.Я., Шебец І.С., Коваль Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі, цивільну справу за позовною заявою приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до  ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу,

в с т а н о в и в:

Позивач приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» звернулося в Сокальський районний суд із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу, в позовній заяві вказавши, що 16.10.2008 року між ОСОБА_3 та ПрАТ «Стархова компанія «Уніка» укладено договір страхування транспортного засобу №001135\4002\0001503, предметом якого є страхування автомобіля марки «Lexus GS 350», реєстраційний номер НОМЕР_1. 28.05.2009 року на 49 км. автодороги сполучення Київ-Житомир, в районі с. Калинівка, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля «Lexus GS 350» реєстраційний НОМЕР_5, під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля «Daewoo Nexia», реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_1. Постановою Сокальського районного суду Львівської області від 11.06.2009 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу. Згідно заяви страхувальника ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» виплатила йому страхове відшкодування в розмірі 167420 грн. 26 коп. Просить стягнути з відповідача в порядку регресу 167420 грн. 26 коп.  відшкодування шкоди, 1674 грн. 20 коп. сплаченого при подачі позову державного мита та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

30.06.2010 року представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, вказавши, що на момент дорожньо-транспортної пригоди відповідач мав поліс обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності, виданий ТДВ СК «Кредо». Згідно платіжного доручення №1024 від 25.06.2010р. на користь позивача проведено виплату в розмірі 24990грн. Таким чином, просить стягнути із відповідача в порядку регресу 142430грн. 26коп. відшкодування шкоди, 1674грн. 20коп. сплаченого при подачі позовної заяви державного мита та 120грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Представник позивача Стефківський В.І. в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав, просить задовольнити в повному обсязі, в обгрунтування надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та уточненні до позовної заяви, додатково повідомив, що сторона позивача не погоджується із наданою відповідачем рецензією № 13-472, складеною Експертною радою Українського товариства оцінювачів, оскільки розрахунок завданого збитку та виплат страхового відшкодування здійснено не тільки на підставі Звіту оцінювача від 22.06.2009 року, а й на підставі Акту виконаних робіт від 31.07.2009 року, що підтверджує факт ремонту пошкодженого застрахованого автомобіля та розмір затрат на відновлення пошкодженої речі.  Рецензія № 13-472 від 13.09.2010 року складена Експертною радою, яка не є державною експертною установою, а тому є сумніви щодо професійності та об»єктивності такої рецензії, а також щодо незацікавленості такої установи. Згідно із ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Оскільки відповідач на момент ДТП мав поліс обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності, виданий ТВД СК «Кредо», останнє здійснило відшкодування шкоди в розмірі ліміту відповідальності страховика в сумі 24990,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 25.06.2010 року. Звертає увагу на те, що відповідно що ч. 2 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Враховуючи той факт, що розмір завданого збитку визначено Актом виконаних робіт від 31.07.2009 року, який окрім цього підтверджує і факт відновлення пошкодженого автомобіля, просить суд задовольнити уточнені позовні вимоги  в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, обґрунтування заперечення доручив надати представнику.

Представник відповідача ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, в обґрунтування повідомив, що в позовних вимогах позивач покликається не на висновок експерта, який відповідно до п. 4.3. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, складається у разі  проведення судової авто товарознавчої експертизи, а на звіт оцінювача. Різниця між цими документами велика, оскільки порядок їх складання та використання регламентований різними нормативно-правовими документами. З рецензії на звіт випливає, що цей звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є непрофесійним, неякісним і не може бути використаний. В страховому акті від 01.07.2009 року зазначено, що позивачем раніше здійснювалося страхове відшкодування в розмірі 56205,63 грн., що є значною сумою страхового відшкодування, адже становить 15% страхової суми. З матеріалів справи неможливо встановити характер попередніх пошкоджень застрахованого автомобіля, не надано підтверджень їх усунення на момент останньої ДТП. З матеріалів справи вбачається відшкодування ремонту даху пошкодженого автомобіля з лівої сторони, незважаючи на те, що зі схеми ДТП та інших матеріалів встановлено, що пошкоджень могла зазнати лише права сторона автомобіля. Наявність таких пошкоджень автомобіля суттєво впливає на визначення розміру матеріального збитку при наступних страхових випадках.

Допитаний в судовому засіданні експерт Афанасьєв С.А. в судовому засіданні повідомив, що проводив судово-автотоварознавчу експертизу по справі, за наслідками якої склав висновок № 648 від 05.08.2011 року. Під час проведення експертизи, оглядом наданих фотографій не встановлено недоліків рульового механізму. Також, оцінювачем не описані недоліки цього механізму. Лише в звіті оцінювач записав, що рейка рульового механізму потребує заміни згідно даних виробника. Таким чином, має місце суб»єктивне рішення оцінювача з посиланням на документ, який не має значення для справи. Теоретично можливо, що під час огляду автомобіля не виявиться окремі дефекти, проте, оцінювач записав, що рейка потребує заміни, але інформації про несправність рейки немає.  Може бути проведений додатковий огляд  після розбирання, або сервісний центр може провести індустріальну діагностику. Цього ніхто не робив.  Крім цього, страхова компанія могла організувати другий додатковий огляд автомобіля. Вартість матеріального збитку визначається з вартості відновлювального ремонту. При проведенні експертизи ціну брав з акту виконаних робіт.  Також, під час експертизи порівняв ціну «Світ-авто» з цінами, які вказані в базі «Аудатекс» по цінах Німеччини. Звернув увагу на те, що в цінах, які вказані у Звіті проставлено «зірочки», без посилання на те, звідки взяті ці ціни.  Також, є розбіжності у нормо годинах, які вказані у звіті (200 грн.) та в акті виконаних робіт (180 грн.).  Загалом, різниця у висновку експерта і в акті виконаних робіт – у трудомісткості.  Підтвердив в повному обсязі висновки, які вказані в акті експертизи № 648 від 05.08.2011 року.

Допитаний в судовому засіданні спеціаліст  Калиновський С.Ю. повідомив, що він складав звіт № 9.06.2009 від 22.06.2009р. з визначення вартості збитків, завданих власнику транспортного засобу, встановлено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Lexus GS 350», реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження в ДТП скадала 166920 грн. До нього надійшла заявка від страхової компанії з приводу визначення вартості матеріального збитку по нормо/годинах центру «Світ-авто». При складанні звіту він взяв нормо/години та ціни запчастин цього центру. Що стосується заміни рульового механізму, зазначив, що рульова рейка не розбирається, тому, при наявності пошкоджень, які тягнуть за собою пошкодження рульового механізму, однозначно замінюється рульова рейка, що і відобразив у звіті. Також, у звіті зазначив і про заміну даху, оскільки мав місце так званий «холопок даху». У звіті не відобразив попередній ремонт цього автомобіля, оскільки не мав такої інформації. Враховуючи отриману інформацію про попереднє пошкодження автомобіля та проведення ремонту, з його підрахунків вартість матеріального збитку зменшилася б орієнтовно на 7 тис. грн.

Заслухавши учасників судового розгляду та дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В свою чергу, згідно із положеннями ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказів.

Відповідно до ст. 60 зазначеного вище Кодексу кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Під час розгляду цієї цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та виконання обов»язків учасниками судового розгляду, у тому числі й в частині подання ними доказів та звернення із клопотаннями, призначення експертизи.

З оглянутої в судовому засіданні копії договору №001135\4002\0001503 від 16.10.2008 року добровільного комплексного страхування на транспорті, укладеного між позивачем та ОСОБА_3 встановлено, що об"єктом страхування даного договору є автомобіль марки «Lexus GS 350», 2008р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1. Згідно п. 1.3. договору, до страхових ризиків віднесено, крім іншого, також дорожньо-транспортні події.

З дослідженої копії постанови Сокальського районного суду Львівської області по справі № 3-781 від 11.06.2009 року встановлено, що ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 28.05.2009 року о 16 год. 30 хв. керуючи автомобілем Деу, реєстраційний номер НОМЕР_4, в с. Калинівка, Макарівського району, Київської області, при перестроюванні з правої смуги руху на ліву смугу, не переконався, що це буде безпечним для інших учасників руху, в результаті відбулося зіткнення з автомобілем Лексус, реєстраційний НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4. За наслідками зіткнення автомобілі отримали технічні ушкодження. За вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн.  

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, обов”язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, обставини дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 28.05.2009 року, за наслідками якої пошкоджено автомобіль Лексус, реєстраційний НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_9, а також винність водія ОСОБА_1 у вчиненні цієї ДТП, визначені у постанові Сокальського районного суду від 11.06.2009 року, не підлягають доказуванню в ході розгляду даної цивільної справи.

З оглянутої копії звіту № 9.06.2009 від 22.06.2009р. з визначення вартості збитків, завданих власнику транспортного засобу, встановлено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Lexus GS 350», реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження в ДТП, складає 166920,26грн. Вартість відновлюваного ремонту складає 166920,26грн.

З дослідженої копії акту виконаних робіт №320 від 28.05.2009р. встановлено, що підприємцем ОСОБА_10 водію ОСОБА_9 28.05.2009р. надано послугу технічної допомоги, евакуацію несправного автомобіля марки «Lexus», реєстраційний номер НОМЕР_1, вартість якої становить 500грн.

Дослідженням платіжного доручення № 015448 від 07.07.2009р. встановлено, що позивачем виплачено ТзОВ «Світ-Авто» 166920,26грн. страхового відшкодування згідно договору №001135\4002\0001503 із страхувальником ОСОБА_3

Відповідно до видаткового касового ордера №000856 від 07.08.2009р., позивачем виплачено ОСОБА_3 500грн. страхового відшкодування згідно договору №001135\4002\0001503.

Таким чином, загальна сума страхового відшкодування становить 167420грн. 26 коп.

В свою чергу, згідно платіжного доручення №1024 від 25.06.2010р. страхова компанія «Кредо» виплатила позивачу ПАТ «Страхова компанія «Уніка» 24990грн. страхового відшкодування ОСОБА_3 в порядку регресу.

Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно із ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотньої вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.  

Відповідачем надано рецензію, складену представництвом у Львівській області експертної ради Українського товариства оцінювачів  № 13-472 на Звіт № 9.06.2009 року від  22.06.2009 року з визначення вартості матеріального збитку, відповідно до якої Звіт визнано таким, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є непрофесійним, необ»єктивним, неякісним і не може бути використаний.

Ухвалою судового засідання від 30.12.2010р. по даній справі призначено судову автотоварознавчу експертизу визначення вартості матеріального збитку, яка завдана власнику дорожнього транспортного засобу Lexus GS 350, реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, на момент ДТП – 28.05.2009 року.

З висновку №648 судової автотоварознавчої експертизи від 05.08.2011р., встановлено, що вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля «Lexus GS 350 AWD» ідентифікаційний НОМЕР_2,  реєстраційний номер НОМЕР_1,  внаслідок його пошкодження у ДТП 28.05.2009р., в цінах на час скоєння цієї ДТП і проведення ремонту після неї (28.05.09.-31.07.09) могла складати: без врахування заміни рульового механізму та ремонту панелі даху кузова – 94824,07 грн.; з врахуванням заміни рульового механізму та без врахування ремонту панелі даху кузова автомобіля – 110406,69 грн., з врахуванням заміни рульового механізму та ремонту панелі даху кузова цього автомобіля, виходячи з представлених матеріалів, могла становити 112105,89грн.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об»єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв»язок доказів у їх сукупності.

З дослідженої в судовому засіданні мотивувальної частини висновку експерта № 648 від 05.08.2011 року встановлено, що для визначення вартості ремонтно-відновлювальних робіт в калькуляції до звіту № 9.06.2006» застосовано розцінку 1 нормо/година 166,7 грн. без ПДВ (200 грн. з ПДВ) з позначенням у звіті «вартість нормо-години відповідно до ТзОВ «Світ-Авто». В свою чергу, у наявній у матеріалах справи копії «Рахунку № СА-00060533 від 03.06.2009 року» ТзОВ «Світ-Авто» застосовує розцінку 1нормо/година = 153,33 грн. без ПДВ. (184 грн. з ПДВ) (а.с. 53-56). У представлених судом екземплярах «Наряд-замовлення № СА-000038410 від 16.07.2009» та «Акту виконаних робіт № СА-000038410 від 31.07.2009» ТзОВ «Світ-Авто» застосовано розцінку 1 нормо/година = 180,00 грн. з ПДВ (150 грн. без ПДВ) (а.с. 100-101).

Крім цього, представником позивача надано суду інший екземпляр Акту № СА-000038410 від 31.07.2009 року виконаних робіт по технічному обслуговуванню та ремонту автомобіля, у якому вартість однієї нормо/години визначена як 180,00 грн. без ПДВ (а.с. 227).

При цьому, в обох цих актах до сплати визначено ціну 165267,23 грн., при цьому, вартість проведення тих самих видів робіт визначена по різному.

В свою чергу, допитаний в судовому засіданні експерт Афанасьєв С.А. звернув увагу суду на те, що при складанні оцінювачем ОСОБА_2 калькуляції до звіту  ціни усіх, крім 3 запчастин, уведені вручну, тобто занесені у програму «Аудатекс» і не є її даними, при цьому, ні в калькуляції, ні і Звіті немає посилання на джерело отримання цих цін, відповідно, ціни калькуляції до Звіту не можуть бути прийняті до розрахунку.

Таким чином, відповідно до ст. 58 ЦПК України суд визнає не належними доказами по справі зазначений Звіт № 9.06.2009 від 22.06.2009р. з визначення вартості збитків, завданих власнику транспортного засобу, а також  Акт № СА-000038410 від 31.07.2009 року виконаних робіт по технічному обслуговуванню та ремонту автомобіля.

Крім цього, суд враховує роз»яснення, надані Міністерством юстиції України у листі № 15082-033 від 09.09.2011 року на ім»я адвоката ОСОБА_11, у якому зазначено, що алгоритм визначення розміру матеріального збитку та на його основі, розрахунок розміру відповідного відшкодування власникам транспортних засобів передбачено у Методиці товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженій наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092 (із змінами, внесеними наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 року № 1335/5/1159). Отже, виходячи з алгоритму, встановленого Методикою, основною складовою у визначенні розміру матеріального збитку є технічні дослідження транспортних засобів, зокрема аварійних пошкоджень автомобіля для визначення його складників, що підлягають заміні чи ремонту. Такі дослідження виходять за рамки самої оцінки, оскільки для їх проведення крім знання оціночної процедури, фахівець повинен володіти знаннями з автомобілебудування, технології ремонту транспортних засобів та інших, у першу чергу, технічних дисциплін.  Разом з тим, кваліфікаційні вимоги до оцінювачів, встановлені статтями 6,15 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» не передбачають умов щодо обов»язкової відповідності вищої освіти профілю оцінюваного майна, де є потреба у застосуванні спеціальних знань у галузі авто техніки. Таким чином, дослідження з визначення матеріальних збитків не є оцінкою майна, оскільки за змістом і процесом їх проведення вони являють собою дослідження із застосуванням спеціальних знань, тобто експертні дослідження. Вимоги до фахівців, які залучаються до проведення судових експертиз та експертних досліджень, у тому числі з визначення вартості матеріального збитку, передбачені ст. 10 ЗУ «Про судову експертизу».

В свою чергу, суд приймає до уваги вартість матеріального збитку, визначену у висновку №648 судової автотоварознавчої експертизи від 05.08.2011р., відповідно до якого, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля «Lexus GS 350 AWD» ідентифікаційний НОМЕР_2,  реєстраційний номер НОМЕР_1,  внаслідок його пошкодження у ДТП 28.05.2009р., в цінах на час скоєння цієї ДТП і проведення ремонту після неї (28.05.09.-31.07.09) могла складати з врахуванням заміни рульового механізму та ремонту панелі даху кузова цього автомобіля, 112105,89грн. Зазначений доказ є належним та допустими в силу приписів ст.ст. 57-59 ЦПК України.

Таким чином, з огляду на вищенаведене, уточнена позовна вимога про стягнення з відповідача ОСОБА_1 в користь позивача ПАТ «Страхова компанія «Уніка» 142430грн. 26коп. відшкодування шкоди, підлягає до задоволення частково, в сумі 87115 грн. 89 коп.

В свою чергу, згідно із ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, слід стягнути з відповідача в користь ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» 1021,26 грн. сплаченого судового збору та 73,20 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215  ЦПК України,  суд,-

в и р і ш и в:

Позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» 87115 (вісімдесят сім тисяч сто п»ятнадцять) грн. 89 коп. суми страхового відшкодування.  

Стягнути з ОСОБА_1 в користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»  1021 (одна тисячу двадцять одну) грн. 26 коп. судового збору та 73 (сімдесят три) грн. 20  витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Сокальський районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Головуючий:                                                                                       А.  В.  Ніткевич