Україна

 Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

22 квітня 2025 року                                                             Справа№640/18248/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом  Головного управління ДПС у м. Києві

до товариства з обмеженою відповідальністю «Лігамегабуд»

про стягнення податкового боргу у розмірі 97253,15 гривень

Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Лігамегабуд», у якому просило суд стягнути кошти з рахунків відкритих у банках, що обслуговують платника на суму податкового боргу в загальній сумі 97253,15 гривень з яких:

- з податку на додану вартість в сумі 49403,15 гривень;

- з податку на прибуток підприємств в сумі 47850,00 гривень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2022 року відкрито провадження у адміністративній справі № 640/18248/22, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження (письмового провадження) на підставі п. 4 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач – товариство з обмеженою відповідальністю «Лігамегабуд» перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві як платник податків за основним місцем обліку. Будучи платником податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, відповідач має податковий борг у загальній сумі 97253,15 гривень, який виник з причини несплати податкових зобов`язань нарахованих контролюючим органом на підставі податкових повідомлень-рішень і штрафних санкцій та самостійно задекларованих зобов`язань.

З метою погашення податкового боргу Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено податкову вимогу форми «Ю» від 13.05.2020 року № 34819-10, яку було спрямовано на адресу ТОВ «Лігамегабуд» засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Лист з вимогою отримано уповноваженим представником товариства 21.05.2020 року. Податкова вимога не оскаржувалась та не відкликалась.

Проте, вжиті заходи не привели до погашення податкового боргу. Посилаючись на вимоги статті 95 Податкового кодексу України, позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг з рахунків відкритих у банках, що обслуговують платника на суму 97253,15 гривень.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу № 640/18248/22. Розгляд справи № 640/18248/22 розпочато спочатку в строки встановлені ст. 258 КАС України.

Відповідно до вимог статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За правилами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з нормами частини третьої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, проте, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву, який відповідає вимогам ст. 162 КАС України.

Частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                       УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лігамегабуд» (далі – ТОВ «Лігамегабуд»/відповідач) є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 42526161.

ТОВ «Лігамегабуд» перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві як платник податків за основним місцем обліку.

Пунктом 20.1.19 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи, зокрема, мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Таким чином, позивач – Головне управління ДПС у м. Києві є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Облік платників податків і зборів (обов`язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI.

Як передбачено ст. 67 Конституції України та п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Статтею 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Порядок та строки сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість визначені розділом V Податкового кодексу України.

Пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Відповідно до вимог статті 203 Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з пунктом 57.3. статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

19 лютого 2020 року відповідачем подано до податкової служби декларацію з податку на додану вартість за січень 2020 року, в якій відповідач у рядку 18 декларації (позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду) визначив до сплати суму податкових зобов`язань з податку на додану вартість в розмірі 15437,00 гривень.

17 березня 2020 року відповідачем подано до податкової служби декларацію з податку на додану вартість за лютий 2020 року, в якій відповідач у рядку 18 декларації (позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду) визначив до сплати суму податкових зобов`язань з податку на додану вартість в розмірі 724,00 гривень.

Головним управлінням ДПС у м. Києві проведені перевірки ТОВ «Лігамегабуд», за результатами яких складені акти: - № 7494/Ж5/26-15-04-16-18 від 26.01.2021 року; - № 1412/26-15-04-11-13 від 17.01.2020 року; - № 34827/Ж5/26-15-04-16-18 від 26.04.2021 року; - № 36669/Ж5/26-15-04-16-18 від 05.05.2021 року.

На підставі вказаних актів прийняті податкові повідомлення-рішення форми «ПС»: - № 58850416 від 27.01.2021 року на суму 340,00 гривень; - № 0104630411 від 04.02.2020 року на суму 27625,18 гривень; - № 0104620411 від 04.02.2020 року на суму 1186,45 гривень; - № 323880416 від 27.04.2021 року на суму 3060,00 гривень; - № 340460416 від 06.05.2021 року на суму 1020,00 гривень.

Зазначені акти та податкові повідомлення-рішення надсилалися на адресу ТОВ «Лігамегабуд», утім частини із них були отримані уповноваженим представником товариства, інша частина не були вручені платнику податків з незалежних від контролюючого органу причин (конверти повернулися на адресу податкового органу з довідками «за закінченням встановленого строку зберігання»).

Пунктом 5 розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 №1204, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за №124/28254, встановлено, що якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням платника податків (посадових осіб платника податків), їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення, із зазначенням причин невручення.

Відтак, указані податкові повідомлення-рішення вважаються врученими відповідачу, а визначене ними грошове зобов`язання з податку на додану вартість узгодженим.

Загальна сума заборгованості з податку на додану вартість, яка виникла у зв`язку з нарахуванням штрафних санкцій на підставі податкових повідомлень-рішень та самостійно задекларованих зобов`язань з податку на додану вартість складає 49403,15 гривень.

Зазначена заборгованість підтверджується карткою особового рахунку з податку на додану вартість.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про оскарження відповідачем податкових повідомлень-рішень в адміністративному або судовому порядку або документи про сплату відповідачем податкових зобов`язань з податку на додану вартість, нарахованих податковими повідомленнями-рішеннями і самостійно задекларованими.

Щодо податку на прибуток підприємств, суд зазначає таке.

За визначенням, наведеним в підпункті 14.1.54. пункту 14.1 статті 14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді спадщини, подарунків, виграшів, призів.

Відносини з приводу нарахування та сплати податку на прибуток підприємств врегульовані розділом ІІІ Податкового кодексу України.

Згідно з п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПК України платниками податку на прибуток підприємств - резидентами є суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Порядок обчислення та сплати податку на прибуток підприємств визначений ст. 137 ПК України.

Так, відповідно до п. 137.1. ст. 137 ПК України податок на прибуток підприємств нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Пунктами 137.4 та 137.5 ст. 137 ПК України встановлено, що податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Згідно з статтею 163 ПК України об`єктом оподаткування є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п. 16.1.4. статті 16 ПК України).

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

17 лютого 2020 року відповідачем подано до податкової служби річну декларацію з податку на прибуток підприємства за 2019 рік, в якій відповідач у рядку 19 декларації (податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду) визначив до сплати суму податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємства в розмірі 42266,00 гривень.

24 квітня 2020 року відповідачем подано до податкової служби декларацію з податку на прибуток підприємства за І квартал 2020 року, в якій відповідач у рядку 19 декларації (податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду) визначив до сплати суму податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємства в розмірі 5002,00 гривень.

24 липня 2020 року відповідачем подано до податкової служби декларацію з податку на прибуток підприємства за півріччя 2020 року, в якій відповідач у рядку 19 декларації (податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду) визначив до сплати суму податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємства в розмірі 582,00 гривень.

Загальна сума податкового боргу відповідача з податку на прибуток підприємства складається з самостійно задекларованих сум на підставі декларацій в сумі 47850,00 гривень.

Зазначена заборгованість підтверджується карткою особового рахунку з податку на прибуток приватних підприємств.

Таким чином, загальна сума заборгованості з податку на додану вартість і податку на прибуток підприємства складає 97253,15 гривень.

Стаття 67 Конституції України встановлює обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно приписів пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України, податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. п. 14.1.175. п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 ПК України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 7 Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 30.06.2017 №610, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.07.2017 за №902/30770, встановлено, що податкова вимога вважається належним чином врученою платнику податків (крім фізичних осіб), якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові (абзац перший).

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному абзацом третім пункту 6 цього розділу (абзац другий).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (абзац третій).

Головним управлінням ДПС у м. Києві сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 13.05.2020 року № 34819-10, яка надіслана на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням і отримана уповноваженим представником відповідача 21.05.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не вжиті заходи з самостійного погашення податкового боргу.

Строки добровільної сплати узгоджених податкових зобов`язань сплинули, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкових зобов`язань, не призвели до їх погашення.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем суми податкового боргу відповідача та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Відповідно до ст. 67 Конституції України та ст. 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов`язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов`язкових платежів), однак вказані зобов`язання відповідач не виконав.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки витрати суб`єкта владних повноважень на залучення свідків та проведення експертизи відсутні, відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Відповідно до абзацу шостого пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-IX, судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд».

З огляду на викладене, на підставі положень Податкового кодексу України, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                      УХВАЛИВ:

Задовольнити позовні вимоги Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011) до товариства з обмеженою відповідальністю «Лігамегабуд» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 139-Л, код ЄДРПОУ 42526161) про стягнення податкового боргу у розмірі 97253,15 гривень.

Стягнути з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю «Лігамегабуд» (код ЄДРПОУ 42526161) відкритих у банках, що обслуговують боржника в рахунок податкового боргу з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств в загальній сумі 97253 (дев`яносто сім тисяч двісті п`ятдесят три) гривні 15 копійок.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 21 квітня 2025 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                                                   Л.Б. Голубова