Єдиний унікальний номер: 378/485/25

Провадження № 3/378/170/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2025 року                                                         селище Ставище

Суддя Ставищенського районного суду Київської області Марущак Н. М., розглянувши матеріали, які надійшли від Батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП НП України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , працюючого слюсарем в АТ «Київоблгаз», раніше до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП не притягувався, за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 13.04.2025, близько 17 години 40 хвилин, знаходячись в АДРЕСА_2 , вчинив насильство психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме, нецензурно висловлювався в її адресу, погрожував фізичною розправою, чим завдав шкоди психічному здоров`ю останньої, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав, пояснив, що дійсно 13.04.2025 в післяобідню пору за місцем спільного проживання із співмешканкою ОСОБА_2 в АДРЕСА_2 , розгнівавшись на висловлювання останньої щодо його сина, який пропав безвісти, нецензурно висловлювався в адресу співмешканки, бив посуд. У вчиненому кається.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясовувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі – це умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.

Відповідно до положень ст. 1 розділу І Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIIІ, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства підтверджується:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 330607 від 13.04.2025 року, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП (а. с. 1),

- заявою та письмовими пояснення ОСОБА_3 від 13.04.2025, відповідно до яких 13.04.2025, близько 17 години 40 хвилин, її співмешканець ОСОБА_1 почав поводити себе агресивно, бити посуд, пральну машинку, виражатися в її адресу нецензурними словами (а. с. 5, 6),

- даними відеозапису з боді-камери поліцейських (на оптичному диску), на яких зафіксовано поясненнями потерпілої ОСОБА_3 , наданими нею працівникам поліції, в яких ОСОБА_3 підтвердила обставини, викладені в протоколі та її письмових поясненнях (а. с. 9),

- копією термінового заборонного припису серії АА № 536012 від 13 квітня 2025 року, яким у зв`язку із скоєнням ОСОБА_1 домашнього насильства останньому заборонено у будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою ОСОБА_3 на 5 діб з 19 год. 20 хвилин 13.04.2025 до 19 год. 20 хвилин 18.04.2025, що свідчить про те, що працівник поліції, оцінивши рівень небезпеки постраждалої особи, можливі ризики, в межах наданих йому повноважень виніс терміновий заборонний припис стосовно кривдника (а. с. 3),

- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 13 квітня 2025 року (а. с. 4), якою визначено ОСОБА_3 як постраждалу особу, а ОСОБА_1 як кривдника, та відповідно до якого працівником поліції встановлено, що ОСОБА_1 вчиняв раніше психологічне насильство щодо постраждалої особи,

- поясненнями ОСОБА_1 в суді, який пояснив, що 13.04.2025 в післяобідню пору за місцем спільного проживання із співмешканкою ОСОБА_2 в АДРЕСА_2 , розгнівавшись на висловлювання останньої щодо його сина, який пропав безвісти, нецензурно висловлювався в адресу співмешканки, бив посуд.

Вищенаведені докази на переконання суду є належними, допустимими та достовірними.

Таким чином, вчинення  ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується сукупністю вищевказаних доказів.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст 1732 КУпАП, є щире розкаяння.

Обставин, що обтяжують відповідальність останнього за адміністративне правопорушення, не встановлено.

Згідно із ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України"Про запобігання та протидію домашньому насильству" чи Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків".

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIIІ запобігання домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються.

При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173-2 КУпАП одночасно із вирішенням питання про накладення стягнення за вказане правопорушення вирішується питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство на проходження Типової програми для кривдників, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 01.10.2018 № 1434, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.10.2018 за № 1222/32674.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIIІ програма для кривдника - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків.

Метою корекційної програми є допомога особі, яка вчинила насильство, в осмисленні власної насильницької поведінки, усвідомленні її витоків, проявів, наслідків для особистого життя та життя оточуючих, налагодженні гармонійного життя з родиною та в суспільстві, а також в усвідомленні того, що домашнє насильство - це порушення прав людини, яке карається відповідно до чинного законодавства.

Згідно із п. 8 розділу 1 Типової програми для кривдників, кривдника може бути направлено на проходження цієї Типової програми на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.

Порядок направлення на проходження програми для кривдника визначено пунктом 3.3.Інструкції щодо порядку взаємодії структурних підрозділів, відповідальних за реалізацію державної політики щодо попередження насильства в сім`ї, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді та відповідних підрозділів органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів з попередження насильства в сім`ї, затвердженої Наказом Міністерства України у справах сім`ї, молоді та спорту, Міністерства внутрішніх справ України 07.09.2009 № 3131/386, згідно з якою, у разі вчинення особою насильства в сім`ї, служба дільничних інспекторів поліції або кримінальна поліція у справах дітей видає цій особі під розписку направлення на проходження корекційної програми та в триденний строк надсилає до відповідного кризового центру повідомлення про направлення особи на проходження корекційної програми.

На виконання приписів ч. 5 ст. 283 КУпАП, суд дійшов висновку щодо відсутності необхідності направлення правопорушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 КУпАП, з мотивів того, що ОСОБА_1 раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, вину в скоєнні правопорушення визнав, у вчиненому щиро кається.

З урахуванням викладеного, обставин вчинення адміністративного правопорушення , даних про особу ОСОБА_1 , на останнього слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.

Керуючись ст. ст. 245, 280, ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1732 КУпАП, і застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок до спеціального фонду Державного бюджету України.

Роз`яснити, що штраф, відповідно до ст. 307 КУпАП має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника згідно з ч. 2  ст. 308 КУпАП стягується подвійний розмір штрафу, який визначений у відповідній статті КУпАП та зазначений у постанові про стягнення штрафу.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Термін пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Суддя                                                         Н. М. Марущак