Справа № 686/4581/23

Провадження № 1-кп/686/489/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2025 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017240010004380 від 26 червня 2017 року, щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, з професійно-технічною освітою, одруженої, непрацюючої, паспорт НОМЕР_1 , виданий 11 лютого 2005 року Чортківським РВ УМВС України в Тернопільській області, раніше судимої,

яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 15 ч. 2 і 185 ч. 1 КК України,

встановив:

ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що вона 25.06.2017 близько 19:20 год., перебуваючи в приміщенні гіпермаркету «Епіцентр К», що по вул. Зарічанській, 11/4 в м. Хмельницькому, з корисливих мотивів, таємно, шляхом вільного доступу, прийняла рішення про таємне викрадення чужого майна.

Тоді ж, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , перебуваючи всередині вищевказаного гіпермаркету, переконавшись у тому, що за її діями ніхто не спостерігає, умисно, керуючись корисливим мотивом, шляхом вільного доступу таємно викрала комплект жіночого одягу «Меланж», мод. 527/16130, артикул 16130, p.L, 170-99-104, 95% бав. 5% зл. (Арт.: 51939210) - 1 к-т., закупівельною вартістю 235,00 грн., одягнувши його під свій особистий одяг.

В подальшому, продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на викрадення чужого майна, ОСОБА_4 того ж дня о 19:24 год., не розрахувавшись за товар, вийшла з вказаним викраденим товаром за межі розрахункових кас та направилася до виходу із гіпермаркету, де була зупинена працівником охорони гіпермаркету.

Таким чином ОСОБА_4 намагалась викрасти товар на загальну суму 235 грн. 00 коп., який належить ТОВ «Епіцент К», однак, виконавши при цьому всі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального проступку до кінця, розпорядитися майном не змогла з причин, які не залежали від її волі, оскільки була зупинена при виході із гіпермаркету працівником охорони.

Тобто, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ст.ст. 15 ч. 2 і 185 ч. 1 КК України, у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

До початку судового розгляду обвинувачена ОСОБА_4  заявила клопотання, проти якого не заперечив прокурор, про закриття кримінального провадження на підставі п. 41 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

       Заслухавши обвинувачену ОСОБА_4 , яка дала згоду на закриття кримінального провадження на підставі п. 41 ч. 1 ст. 284 КПК України, думку прокурора, який проти цього не заперечив, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання обвинуваченої підлягає задоволенню з наступних підстав.

       09 серпня 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX (далі - Закон № 3886-IX), яким внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).

Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

Відповідно до обвинувального акту кримінальне правопорушення, передбачене ст.ст. 15 ч. 2 і 185 ч. 1 КК України, ОСОБА_4 вчинила 25.06.2017.

Статтею 7 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII «Про державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 01 січня 2017 року встановлений у сумі 1600 грн. та відповідно 50 відсотків від його розміру становить 800 грн.

Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX на момент вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 15 ч. 2 і 185 ч. 1 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становив 1600 грн. (800 х 2).

Як убачається з обвинувального акту ОСОБА_4 вчинила замах на таємне викрадення належного потерпілому ТОВ «Епіцентр К» майна на суму 235 грн. 00 коп.

Положеннями ч. 1 ст. 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Зазначені норми Основного Закону України також знайшли своє відображення і в ч. 1 ст. 5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Враховуючи, що вартість таємно викраденого ОСОБА_4 майна становить 235 грн. 00 коп., тобто ця сума менша за розмір, з якого відповідно до Закону № 3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, а саме 1600 грн., тому, з огляду на передбачений ст. 58 Конституції України і ст. 5 КК України принцип зворотної дії закону в часі, інкриміноване ОСОБА_4 діяння не підпадає під кримінально каране діяння, передбачене Особливою частиною КК України.

Відповідно до п. 41 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Згідно з ч. 7 ст. 284 КПК України ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 41 ч. 1 цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених ст. 4792 цього Кодексу.

Частинами першою та третьою статті 4792 КПК України передбачено, що суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.

За наведених обставин, враховуючи, що обвинувачена ОСОБА_4 не заперечує проти закриття кримінального провадження щодо неї на підставі пункту 41 ч. 1 ст. 284 КПК України, суд дійшов висновку, що клопотання останньої підлягає задоволенню, а кримінальне провадження закриттю, у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, процесуальні витрати та речові докази відсутні.

Керуючись ст.ст. 284, 350, 369, 372, 4792 КПК України,

ухвалив:

Клопотання обвинуваченої задовольнити.

Кримінальне провадження № 12017240010004380 від 26 червня 2017 року про обвинувачення ОСОБА_4 за ст.ст. 15 ч. 2 і 185 ч. 1 КК України закрити на підставі п. 41 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: