Тернівський районний суд міста Кривого Рогу

Дніпропетровської області

справа № 215/2589/25

номер провадження 1-кп/215/612/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2025 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді                         ОСОБА_1 ,

при секретарі                                 ОСОБА_2 ,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора                                 ОСОБА_3 ,

підозрюваного                         ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду №7 в приміщенні Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області клопотання прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону  ОСОБА_5  про звільнення  ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого  ч. 5 ст. 407 КК України, у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №42025041330000079 від 20.01.2025,

        в с т а н о в и в

11 квітня 2025 року в провадження суду з Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону надійшло клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №42025041330000079 від 20.01.2025.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу від 15 квітня 2025 вказане клопотання призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

У підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити, з підстав наведених у ньому.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав подане прокурором клопотання, вказавши, що згоден з його змістом, усвідомлює наслідки звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.

У підготовчому судовому засіданні, заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши клопотання та додані до нього документи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, дія якого неодноразово продовжувалась.

Згідно Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 28 жовтня 2024 року № 740/2024, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 29 жовтня 2024 року № 4024-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.

Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» було оголошено про проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва. Даний Указ затверджено Законом України № 2105-IX від 03.03.2022 року.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30 грудня 2022 року № 298, молодший сержант ОСОБА_4 , командир третього відділення третього автомобільного взводу технічної роти військової частини НОМЕР_1 , призначений на посаду командира відділення теслярських робіт першого мостового взводу першої роти відновлення штучних споруд військової частини НОМЕР_1 та вважається таким, що 30 грудня 2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Таким чином, ОСОБА_4 набув статусу військовослужбовця і під час проходження військової служби повинен, окрім іншого, дотримуватися вимог ст. 17, 65 Конституції України, ст.ст. 6, 11, 16, 49, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України №548-XIV від 24.03.1999, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України №551-XIV від 24.03.1999, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, бути ввічливим і дотримуватись військового етикету, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Відповідно до статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов`язків, зобов`язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

При цьому, молодший сержант ОСОБА_4 , діючи в умовах воєнного стану, з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов`язки військової служби та з метою тимчасово незаконно ухилитися від неї, вирішив стати на злочинний шлях та у порушення зазначених статутних вимог самовільно залишив місце дислокації військової частини НОМЕР_1 .

Так, реалізуючи свій злочинний умисел, молодший сержант ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 , підрозділ, якої дислокується за адресою:  АДРЕСА_1 , перебуваючи на посаді командира відділення теслярських робіт першого мостового взводу першої роти відновлення штучних споруд військової частини НОМЕР_1 , діючи в умовах воєнного стану, з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов`язки військової служби та з метою тимчасово незаконно ухилитися від неї, маючи військовий обов`язок нести військову службу, у порушення вимог абзаців 2, 3, 5, 7  ст. 11, ст. 16, абзаців 5, 8, 9 ст. 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України №548-XIV від 24.03.1999 року та  абзаців 2 та 6, ст. 4, Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України №551-XIV від 24.03.1999 року, 10 січня 2025 року о 08.00 годині був відсутній на ранковому шикуванні в пункті постійної дислокації військової частини  НОМЕР_1 , за адресою:  АДРЕСА_1 , тобто самовільно залишив військову частину, командуванню про причини свого вибуття не доповів, хоча об`єктивно повинен був і міг це зробити, а став проводити час на власний розсуд поза межами місця несення служби, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для з`явлення у військову частину чи звернення до органів військового управління за наявності реальної можливості для цього та усвідомлюючи протиправність і помилковість своїх дій, побоюючись кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, ОСОБА_4 01.04.2025 добровільно та з власної ініціативи прибув до Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону чим припинив вчиняти кримінальне правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військове кримінальне правопорушення).

Таким чином, військовослужбовець ОСОБА_4 , за викладених обставин, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України – нез`явлення вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану військовослужбовцем (крім строкової служби).

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду. У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п`ятою статті 401 КК України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.

Відповідно до положень ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.

Як вбачається зі змісту клопотання, ОСОБА_4 добровільно звернувся із клопотанням про повернення до військової частини НОМЕР_1 для продовження проходження військової служби.

Згідно письмової згоди підозрюваного, ОСОБА_4 має намір добровільно продовжувати службу у військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України та надає згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності. Крім того, підозрюваний ОСОБА_4 підтвердив у судовому засіданні добровільність згоди на продовження військової служби, йому зрозумілі підстави та наслідки звільнення від кримінальної відповідальності.

В письмовій згоді від 18.03.2025р. №40/57/10/2-287-2025 Т.в.о. першого заступника командира частини – начальник штабу, надав письмову згоду на проходження військової служби (згідно ч. 5 ст. 401 КК України) ОСОБА_4 у військовій частині НОМЕР_2 НГУ.

Відповідно до встановлених обставин, ОСОБА_4 вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України та є особою раніше не судимою.

Згідно з ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Частиною 3 ст. 288 КПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов`язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов`язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.

Крім того, за положення ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п`ятою статті 401 Кримінального кодексу України, зобов`язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.

Враховуючи, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, виявив бажання продовжити проходити військову службу, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора, при цьому ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, а кримінальне провадження щодо нього підлягає закриттю.

Цивільний позов відсутній.

Запобіжний захід не застосовано.

Керуючись ст. ст. 27, 288, 314-316, 369 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в

Клопотання прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №42025041330000079 від 20.01.2025, - задовольнити.

Звільнити  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі положень ч. 5 ст. 401 КК України, для продовження проходження військової служби.

Закрити кримінальне провадження № 42025041330000079 від 20.01.2025, за підозрою  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

На підставі ст. 288 КПК України зобов`язати  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після набрання ухвалою суду законної сили, не пізніше 72 (сімдесяти двох) годин прибути до військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України для продовження проходження військової служби.

На підставі ст. 288 КПК України зобов`язати командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, після набрання ухвалою суду законної сили, невідкладно поновити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на військовій службі.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення, а особою яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили на наступний день після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали було проголошено о 14 год. 00 хв., 24 квітня 2025 року.

Суддя