УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого - судді Єлфімова О.В.,
суддів Крещенка А.М., Шибко Л.В.,
за участю прокурора Вергізової Л.А.,
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 29 листопада 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_5 на вирок Машівського районного суду Полтавської від 12 листопада 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 12 січня 2011 року.
Вироком Машівського районного суду Полтавської від 12 листопада 2010 року
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянку України,
раніше не судиму,
засуджено:
- за ч. 1 ст. 308 КК України на 3 роки позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 308 КК України на 5 років позбавлення волі без позбавлення права обіймати посади та займатися певною діяльністю, без конфіскації майна.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років без позбавлення права обіймати посади та займатися певною діяльністю, без конфіскації майна.
Цим же вироком засуджені ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, вирок та ухвала щодо яких у касаційному порядку не оскаржуються.
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 12 січня 2011 року вирок в частині засудження ОСОБА_5 змінено. Виключено з вироку місцевого суду стосовно засудженої ОСОБА_5 кваліфікуючу ознаку ч. 2 ст. 308 КК України – вчинення злочину у великих розмірах.
ОСОБА_5 визнано винною в тому, що вона, перебуваючи на посаді статистика медичного Машівської центральної районної лікарні Полтавської області, маючи доступ до медичних карток хворих та володіючи інформацією щодо осіб, що знаходилися на обліку у лікаря - онколога і яким внаслідок хворобливого стану належить вживати лікарські засоби, які містять наркотичні речовини, маючи намір на незаконне заволодіння наркотичним засобом трамадолом, у період часу з 17 липня 2008 року по 09 березня 2010 року, шляхом шахрайства, а саме обману та зловживання довірою лікарів Машівської центральної районної лікарні Полтавської області ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_11, з якими знаходилася у робочих стосунках, під приводом необхідності вживання ніби – то її хворою бабусею вказаного вище наркотичного засобу, схилила вказаних осіб до незаконного виписування рецептів на право його придбання. Після того, як вказані вище лікарі, будучи обманутими ОСОБА_5 протягом вказаного періоду часу, в порушення вимог Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» та наказу Міністерства охорони здоров'я України від 18.12.1997 № 356 «Про затвердження Порядку обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів в державних і комунальних закладах охорони здоров'я України» незаконно виписали на ім’я ОСОБА_12, ОСОБА_13 і передали ОСОБА_5 61 рецепт на право придбання наркотичного засобу трамадолу. Остання, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на заволодіння наркотичними засобом трамадолом, в центральній районній аптеці 27 філії ПОКП «Полтавафарм», розташованій за адресою: Полтавська область смт. Машівка вул. Леніна, 131, на підставі незаконно виписаних рецептів придбала та заволоділа наркотичним засобом трамадолом в загальній кількості 1580 капсул, по 50 мг. кожна, загальною масою 79 г.
У касаційній скарзі засуджена, як убачається з її змісту, посилаючись на суворість призначеного покарання, ставить питання про зміну вироку місцевого суду та ухвали апеляційного суду в частині призначеного покарання – пом’якшення покарання з урахуванням незадовільного стану здоров’я. Крім того, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, зазначає, що її вина у вчиненні злочину доведена частково, судове слідство у справі проведено упереджено, неповно і однобічно, з неправильним застосуванням кримінального закону, оскільки вона лише виконувала вказівки лікаря ОСОБА_6
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 398 КПК України, при вирішенні питань про наявність підстав для зміни або скасування судового рішення суд касаційної інстанції має керуватися статтями 370-372 КПК України. Відповідно до змісту зазначеної норми закону підставами для зміни або скасування судових рішень в касаційному порядку є лише істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінально закону та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого.
Як видно із змісту касаційної скарги засудженої, вона фактично посилається на неповноту судового слідства, а також на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, визначення яких дано у статтях 368 та 369 КПК України, тоді як перевірка цих обставин до повноважень касаційного суду законом не віднесена.
Разом з тим, перевіркою матеріалів справи встановлено, що висновки суду про винність засудженої у вчиненні злочину за обставин, встановлених судом і викладених у вироку, ґрунтуються на зібраних органами досудового слідства та досліджених у судовому засіданні доказах, які отримали належну оцінку.
Що ж стосується доводів касаційної скарги засудженої про суворість призначеного їй покарання, то колегія суддів вважає їх безпідставними.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Обґрунтовуючи висновок щодо виду і міри покарання ОСОБА_5 та призначаючи їй покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, яке вона має відбувати реально, суд, як вбачається з вироку, врахував ступінь тяжкості вчинених нею злочинів, те, що відповідно до вимог ст. 12 КК, вчинений нею злочин, відноситься до тяжких злочинів. При цьому суд врахував також і особу ОСОБА_5, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, стан її здоров’я та вік.
Колегія суддів вважає, що покарання, призначене ОСОБА_5, є справедливим, необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів. Воно відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України. Підстав для його пом’якшення, про що йдеться у касаційній скарзі засудженої, колегія суддів не вбачає.
Істотних порушень вимог кримінального чи кримінально-процесуального закону, які б давали безумовні підстави для скасування судових рішень, не встановлено.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Вирок Машівського районного суду Полтавської від 12 листопада 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 12 січня 2011 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженої без задоволення.
С у д д і:
Єлфімов О.В. Крещенко А.М. Шибко Л.В.