ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ
З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого: Єлфімова О.В.,
суддів: Крещенка А.М., Пузиревського Є.Б.,
за участю прокурора: Вергізової Л.А.
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 6 грудня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 20 листопада 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від
10 лютого 2011 року.
Зазначеним вироком, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду,
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості відповідно до ст. 89 КК України,
засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України на п’ять років позбавлення волі.
Запобіжний захід залишено попередній – тримання під вартою.
Строк відбуття покарання постановлено рахувати з 14.12.2008 року.
У вироку вирішено долю речових доказів.
За вироком суду, ОСОБА_5 визнано винним і засуджено за те, що він 25, 26 та 27 січня 2003 року біля 17 год., знаходячись в с. Приозерне, Ленінського району, АР Крим, ввівши в оману ОСОБА_6 про правомірність своїх дій, користуючись його допомогою, таємно викрав майно ЗАТ «Керченський вапняк», а саме 14 залізничних рейок, спричинивши йому матеріальну шкоду в великих розмірах, на загальну суму 9 393, 75 грн.
За змістом касаційної скарги засуджений, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення кримінально-процесуального закону судами першої та апеляційної інстанцій, просить судові рішення щодо нього скасувати, а справу направити на нове розслідування.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора Вергізової Л.А., яка просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення – без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного у вироку злочину відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, є обґрунтованим.
Цей висновок, зокрема ґрунтується на показаннях засудженого, який в присутності захисника підтвердив, що у січні 2003 року він викрав 14 залізничних рейок та за допомогою ОСОБА_6 продав їх ОСОБА_7
Свідки ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 підтвердили обставини крадіжки та продажу рейок засудженим.
Факт демонтування залізничної колії підтверджений протоколами огляду місця події від 28 січня 2003 року (а.с. 12-15).
Згідно протоколу огляду домоволодіння ОСОБА_7 28 січня 2003 року були виявлені та вилучені 14 залізничних рейок (а.с. 9-11).
Вартість викраденого майна підтверджена довідками від 30 січня 2003 року (а.с. 6.8).
Таким чином, по справі зібрано достатньо доказів, які прямо і побічно викривають ОСОБА_5 в крадіжці чужого майна вчиненої у великих розмірах. Судами першої та апеляційної інстанцій ретельно були перевірені доводи ОСОБА_5, аналогічні тим, що викладені у касаційній скарзі про те, що він не причетний до крадіжки залізничних рейок, а отримав їх в рахунок заробітної плати. Викладені у судових рішеннях мотиви про визнання цих доводів безпідставними, направленими на уникнення відповідальності за скоєний злочин, колегія суддів розцінює аргументованими, такими, що відповідають матеріалам справи.
Як вбачається з матеріалів справи, органами досудового слідства і судами першої та апеляційної інстанцій досліджені всі обставини справи, які могли мати значення для прийняття правильного рішення у справі. При перевірці справи у касаційному порядку істотних порушень вимог КПК України, які могли б вплинути на правильність висновків суду та доведеність винності ОСОБА_5, як і на правильність кваліфікації його дій, не встановлено. Висновки судів грунтуються на доказах, зібраних з дотриманням процесуального порядку їх збирання. А отже, доводи засудженого з цього приводу у касаційній скарзі є безпідставними.
Тому підстав вважати ОСОБА_5 необґрунтовано засудженим, колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Із урахуванням тяжкості скоєного злочину та особи засудженого суд дійшов правильного висновку про призначення ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України
Таке покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. З таким покаранням погодився апеляційний суд, з ним погоджується і колегія суддів. Підстав для застосування ст.69 КК України з метою пом’якшення покарання засудженому, колегія суддів не вбачає.
Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б тягли за собою безумовне скасування судових рішень, колегією суддів по справі не виявлено.
Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу засудженого залишити без задоволення.
Вирок Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 20 листопада 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 10 лютого 2011 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни.
Судді:
Єлфімов О.В. Крещенко А.М. Пузиревський Є.Б.