Судове рішення #1982543
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

 

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 319

 

ПОСТАНОВА

 

Іменем України

10.12.2007

Справа №2-23/12621-2007А

 

за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим, (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. М. Залки, 1/9),

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Діскас», (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.Лермонтова,14,кв.153),

про стягнення 58385,60грн.,

Суддя Г.М. Іщенко

при секретарі Лауман Ю.С.

п р е д с т а в н и к и :

 

від позивача - Аксютенко О.О. - завідуючий сектором організації роботи з безхазяйним майном управління погашення податкових зобов'язань, дов. від 22.10.2007р. №118/10, Макієнко  Н.Ю. - заступник начальника відділу представництва інтересів в судах та організації позовної роботи юридичного управління ДПА в АРК, дов. від 16.05.2007р. №31/10.0, Шуваєв О.П. - завідуючим сектором організації роботи  з безхазяйним майном погашення прострочених податкових зобов'язань ДПА в АРК, дов. від 18.10.2007р. №115/10.0, Шугалка Д.І. - начальник відділу супроводження актуальних та резонансних справ у судах  юридичного управління, дов. від 21.05.2007р. №34/10, 

від відповідача - Алексєєв В.В. - представник, дов. від 15.10.2007р.,

 

Суть спору: Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діскас» про стягнення в доход держави суми заподіяного збитку в розмірі 58385,60грн. При цьому позивач вказує, що відповідно до норм статей 950, 951 Господарського кодексу України, у випадку втрати або псування речі, отриманої на відповідальне зберігання, винна особа зобов'язана відшкодувати поклажодавцю вартість втраченого (зіпсованого) товару.

Відповідач з позовом не згоден за мотивами, викладеними у запереченнях на позов, (аркуш справи 26).

16.10.2007р. в господарський суд АР Крим від позивача надійшло клопотання про фіксування судового процесу технічними засобами, яке задоволено судом, (аркуш справи 24).

15.11.2007р. від позивача надійшло клопотання  про проведення судового засідання, яке призначене на 15.11.2007р. без фіксування судового процесу технічними засобами, яке  задоволено судом, (аркуш справи 44).

10.12.2007р. від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання, яке призначене на 10.12.2007р., без фіксування судового процесу технічними засобами, яке задоволено судом, (аркуш справи 59).

Згідно пункту 6 Закону України «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України», до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на  обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Провадження по адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, що діє на час здійснення окремої процесуальної  дії, розгляду справи.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, дослідив надані сторонами докази, суд,

 

встановив:

 

Відповідно до вироку Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 18.07.2005р. за обвинуваченням генерального директора Товариства з обмеженою від повільністю «Азов-ГХ» ОСОБА_1, речовинний доказ - горілка виробництва Товариства з обмеженою від повільністю «Азов-ГХ» у кількості 11228 пляшок (згідно постанови про прилучення до кримінальної справи речовинних доказів від 28.05.2004р.), що перебуває на відповідальному зберіганні в СВПМ ДПІ у м. Сімферополі АР Крим, підлягає конфіскації в доход держави.

Конфісковану в доход держави горілку виробництва Товариства з обмеженою від повільністю «Азов-ГХ», яка поставлена на облік в Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим, 23.09.2005р. передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Діскас» на відповідальне зберігання речовинних доказів по кримінальній справі у кількості 11228 пляшок.

Факт передачі товарно-матеріальних цінностей підтверджується накладною б/н., яка підписана керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Діскас» Роговим А.В. і актом прийому-передачі від 23.09.2005р. Конфіскована горілка оцінена на суму 58385,60грн.

Позивач прийшов до висновку, що оскільки відповідачем не були вжиті заходи по зберіганню горілки, що привело до псування переданої на відповідальне зберігання горілочної продукції (розморозка) і зробило не можливим її реалізацію з наступним напрямком коштів у доход держави, то відповідачем даними діями заподіяний збиток держави  на суму 58385,60грн., який підлягає стягненню.

Суд вважає, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим не підлягають задоволенню виходячи з відсутності причинного зв'язку між діями відповідача та збитками, а також відсутності вини відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Діскас».

Підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає складові елементи - шкоду, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів справи,  Товариство з обмеженою відповідальністю «Діскас» прийняло на зберігання не горілку, прозору рідину, яка коли знаходилася на складі під впливом від'ємної температури, розморозилася, про що свідчить накладна б/н від 23.09.2003р. За фактом розмороження прозорої рідини складений акт від 28.01.2006р., який наданий у державну  виконавчу службу Київського  району м. Сімферополя.

Згідно зі статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач просить стягнути заподіяний збиток  з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діскас» на підставі акту оцінки від 10.03.2006р. №2 попередньої оцінки майна з ознаками безхазяйного, який складений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.06.2001р. №700 «Про запровадження мінімальних цін на вітчизняні та                     імпортні алкогольні напої». Однак, позивачем не прийнято до уваги, що вказана постанова на момент складення  акту втратила чинність. Більш того, вказаний акт від був складений вже після розморожування прозорої  рідини. При цьому суд виходить з того, що акт  від 10.03.2006р. є основним джерелом фіксації та закріплення розрахунку збитків. Інші докази, окрім акту, що підтверджували б розрахунок  збитків позивачем суду не надані через їх відсутність.

Крім того, позивачем не прийнято до уваги, що  на момент складення  акту оцінки були відсутні дані, які б свідчили про те, до якого виду продукції відноситься  дана рідина.

Відповідно до Закону України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію,            знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» неякісна та небезпечна продукція підлягає обов'язковому вилученню з обігу.

Поза увагою позивача залишився той факт, що в рамках кримінальної справи  проведено експертизу та складений висновок експерта Кримського республіканського бюро судово - медичних експертиз №2454 від 02.06.2004р. На експертизу були надані зразки продукції, вилученої в рамках указаної кримінальної справи. В досліджених рідинах був знайдений бутиловий спирт, який відноситься до ядовитих речовин та завдає реальну загрозу для життя та здоров'я  людини.

Отже, суд приходить до висновку, що рідина у пляшках з етикетками Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов-ГХ» ні у якому випадку не підлягала реалізації, тобто, і оцінки за цінами можливої реалізації, а також той факт, що акт оцінки даної продукції був складений за  неповним дотриманням вимог законодавчих актів та без врахування висновку спеціаліста Кримського республіканського бюро судово - медичних експертиз від 02.06.2004р. про находження  в даній рідини шкідливих для життя та здоров'я людини речовин. Надходження до бюджету від звернення в доход держави даної продукції  відповідно до рішення суду  можливо як тара та скляний посуд, де находилася  утилізована або знищена  продукція, яка оприходується підприємством за ціною реалізації, а у випадку неможливості реалізації - за ціною склобію, що повністю відповідає вимогам пункту 11 «Загальних вимог до здійснення переробки, утилізації, знищення або подальшого використання вилученої з обігу неякісної та небезпечної продукції», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2001р. №50.

Таким чином, позивачем не надані суду докази причинного зв'язку між діями відповідача та збитками, а також вини відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Діскас».

За таких обставин справи, вимоги Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діскас» у доход держави суми заподіяного збитку у розмірі 58385,60грн. є необґрунтованими, такими що не підтверджуються матеріалами справи та не підлягають задоволенню.

Вступна і резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 10 грудня  2007 року.

У повному обсязі постанову складено 17 грудня 2007 року.

На підставі викладено, керуючись статтями 94, 158-161, пунктом 4 частини 2 статті 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

 

ПОСТАНОВИВ:

 

        В задоволенні позову відмовити повністю.

 

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку, передбаченому частиною 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.     

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі неподання відповідної заяви (стаття 254 Кодексу адміністративного судочинства України).

 

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко Г.М.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація