Справа № 2-2518/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

14 вересня 2011 року  Павлоградський   міськрайонний   суд   Дніпропетровської  області  у складі:  

головуючого - судді  Олефіренко Н.А                                     

секретаря      –Шевченко В.В.

за участю позивача  - ОСОБА_1

за участю представника позивача –ОСОБА_2

розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні  в  приміщені  суду  цивільну справу

за  позовом  ОСОБА_1    

до Відкритого  акціонерного  товариства «ДТЕК Павлоградвугілля»

про відшкодування моральної шкоди,

 В  С  Т  А  Н  О  В  И  В :

Позивач в позові посилається на те, що він має близько 20 років підземного  стажу, оскільки весь час працював на підприємствах  вугільної  промисловості - шахтах  Відкритого акціонерного товариства “Павлоградвугілля”. З  відповідачем  перебував  у  трудових правовідносинах  з 02.08.1983 року по 01.09.1983 року; з 08.12.1983 року по 27.01.1984 року; з 27.12.1985 року по 18.03.1986 року,з 01.11.1988 року по 29.05.1995 року; з 05.06.1995 року по 18.01.2008 року. Працював  постійно  на  підземних  посадах  із  повним робочим  днем  у  шахті.  Робота була пов’язана з тяжкими та шкідливими умовами праці. Умови праці стали причиною професійного захворювання, а саме: радикулопатія шийна і попереково-крижна;; двосторонній плечолопатковий періартроз, де формівний артоз ліктьових і колінних суглобів, стійкий больовий синдром, хронічне обструктивне захворювання легень першого ст., нейросенсорна приглухуватість першого ст..

 При освідченні в МСЕК, згідно висновку від  09.09.2008 року, позивачу  встановлено втрату працездатності у розмірі 65 % безстроково. Внаслідок отримання професійного захворювання йому було завдано великої моральної шкоди, яка виражається у тому, що він втратив працездатність;  перестав бути повноцінною людиною; він постійно відчуває фізичну біль; яка викликана професійним захворюванням; стан здоров’я дуже незадовільний; він постійно відчуває біль у суглобах; він відчуває загальну слабкість, підвищену втомлюваність, він багато часу заходжується на стаціонарному лікуванні у лікарнях, що порушує його звиклий спосіб життя. Просить стягнути з відповідача на його користь страхової виплати у розмірі 30.000 грн. за спричинену моральну шкоду.  

В судове  засідання  позивач   з’явився  та  позовні  вимоги  підтримав  у  повному  обсязі, просив поновити строк позовної давності як пропущений з поважних причин у звяз ку з юридичною необізнаністю та станом здоров'я.  

Представник відповідача  позов не визнав, посилаючись на те, що позивачем пропущено тримісячний строк для звернення до суду з вказаним позовом; позивачем не надано доказів порушення роботодавцем правил охорони праці.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача слід задовольнити частково з наступних підстав.

Так в судовому засіданні встановлено, що позивач працював на шахтах Відкритого акціонерного товариства “Павлоградвугілля” з повним  робочим  днем  у шахті  з 02.08.1983 року по 29.05.199 року, з 05.06.1995 року по 18.01.2008 року в шкідливих умовах праці.  

           За час роботи на шахті ВАТ „Павлоградвугілля” він отримав професійні захворювання в  наслідок  перенавантаження, оскільки  працюючи  підземним гірничим робітником очисного вибою 5-го розряду  з повним  робочим днем  в  шахті пішохідні  переходи  обумовлені  технологічним процесом  близько 3  км за зміну. Пил  гірничої маси, природний, мінеральний, з вмістом  вільного  двоокису  кремнію до 6,21 0% у концентрації 107,1 мг/м3 при ГДК 4.0. Підпадав  під дію шуму. Відносна вологість  повітря становила 84% при нормі не більше 75%, швидкість руху  повітря при нормі 0,51 -1,0 м/сек. , при  цьому час дії  несприятливого  мікроклімату по відносній  вологості повітря впродовж  всієї зміни. Робоча поза –вимушена, на четвереньках , колінно-ліктьова 80% на зміну; підіймання  та перевищення  разове  вантажів становило 30-40 кг з переміщенням  на  відстань  більше 50-80 м; сумарна маса  вантажів, що переміщуються  протягом кожної години робочої зміни  з підлоги  становить 700-800 кг.  Природна  освітленість  в підземних  виробках  відсутня для освітлення  робочих поверхонь  використовуються  індивідуальні  світильники, при  цьому найменший  об’єкт  розрізнення  більше 5 мм.

Згідно первинного висновку  МСЄК від 09.09.2008 року йому встановлено 65 % втрати професійної працездатності безстроково.  

           Суд  вважає, що внаслідок втрати професійної працездатності у позивача наявна моральна шкода, оскільки: позивач  втратив працездатність; позивач перестав бути повноцінною людиною; позивач  постійно відчуває фізичну біль, яка викликана професійним захворюванням; стан здоров’я позивача  незадоволений;  постійно відчуває біль у плечових  суставах, у спині; позивач відчуває загальну слабкість, підвищену втомлюваність.

           У відповідності зі ст. ст. 21 пункт «е», 28 ч. 3 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»в обов’язки відповідача відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Павлограді входить своєчасне та в повному обсязі відшкодування шкоди, спричиненої працівнику внаслідок ушкодження його здоров’я, виплачуючи йому страхову виплату за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому.

В судовому засіданні наявність факту заподіяння моральної шкоди потерпілому встановлено судом. Заперечення відповідача, що не була проведена експертиза для встановлення факту заподіяння позивачу моральної шкоди суд вважає неспроможними, так як вказана експертиза могла мати місце без звернення позивача до суду, якщо б позивач у позасудовому порядку звернувся б до відповідача, а в даному випадку позивач звернувся до суду за вирішенням виниклого спору й суд правомочний самостійно встановити факт заподіяння моральної шкоди потерпілому. Отже  саме  діями  відповідача  позивачу  спричинені  моральні  страждання  пов’язані   з  ушкодженням   здоров’я,  які  є  наслідком   шкідливих  та  небезпечних  умов  праці  на  підприємстві  відповідача.  

У відповідності зі ст. 34 пункт 3 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», сума страхової виплати за моральну шкоду визначається судом. При цьому сума страхової виплати не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної платні, встановленої на день виплати, незалежно від будь-яких інших страхових виплат.

На  підставі  статті  237-1 КЗпП  України, яка  встановлює  відшкодування  власником  або  уповноваженим  ним  органом   моральної  шкоди  працівнику  у  разі  порушення  його  законних  прав, що  привело  до  моральних  страждань, втрати  нормальних  життєвих  зв’язків  і  вимагають  від  нього  додаткових  зусиль  для  організації  свого  життя.

Суд  враховує, що Закон України «Про внесення  змін  до  Закону  України «Про загальнообов’язкове  державне  соціальне  страхування  від  нещасного  випадку  на  виробництві  та  професійного  захворювання,  які  спричинили  втрату  працездатності», зупинена  дія  норм, які  передбачали  відшкодування  моральної  шкоди  потерпілому. А тому правові  підстави  для  відшкодування  заподіяної  працівнику  моральної шкоди  з  боку Фонду відсутні.

Крім того, суд вважає , що позивачем пропущено строк позовної давності з поважних причин, оскільки він не має юридичної освіти, а також потребує постійного лікування у зв’язку з професійним захворюванням.

Відповідно до  вимог п.9 Постанови Пленуму Верховного  Суду України № 4 від 31.03.1995 року зі  змінами «Про судову  практику  в  справах  про відшкодування  моральної (немайнової)  шкоди», яким  передбачено,  що  розмір  відшкодування  моральної  шкоди  суд  визначає  залежно   від  характеру  та  обсягу  страждань, яких   зазнав  позивач, характеру  немайнових  втрат (їх  тривалості, можливості  відновлення  тощо)  та  з  урахуванням  інших  обставин.  Тому суд вважає, що необхідно визначити суму страхової виплати за моральну шкоду  у сумі  6.000 грн.

В іншій частині позову позивачу слід відмовити за необґрунтованістю позовних вимог.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача  слід стягнути в дохід держави судові витрати.

На  підставі  викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, ст. 237-1 КЗпП  України, Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Постанови Пленуму Верховного  Суду України № 4 від 31.03.1995 року зі  змінами «Про судову  практику  в  справах  про відшкодування  моральної (немайнової)  шкоди», суд, -

В  И  Р  І  Ш  И  В :

Позов ОСОБА_1 до Відкритого  акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля»про відшкодування моральної  шкоди   з а д о в о л ь н и т и     ч а с т к о в о.

Стягнути з Відкритого  акціонерного  товариства «ДТЕК Павлоградвугілля»на користь ОСОБА_1  в  рахунок  виплати за моральну шкоду 6.000 (шість тисяч) грн.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з Відкритого  акціонерного  товариства «ДТЕК Павлоградвугілля»витрати на  інформаційно-технічне  забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн. на користь  державного  бюджету м. Павлограда Дніпропетровської області код ЄДРПОУ 24237540, Р/Р 312117259700032, банк «ГУДКУ»в Дніпропетровській області МФО 805012.

Апеляційна скарга на  рішення суду подається в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд протягом десяти днів з  дня  проголошення  рішення.  

Особи, які  брали  участь  у  справі, але  не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під час  оголошення  судового  рішення,   можуть  подати апеляційну  скаргу  протягом  десяти  днів  з дня  отримання  копії  цього  рішення.

Суддя:ОСОБА_3