Справа № 2-0-13/2008р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2008 р. смт.Печеніги
Печенізький районний суд Харківської області
у складі : головуючого - судді Смирнова В.А.
при секретарі - Меденець Т.С.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Печеніги цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,
зацікавлена особа: Державна нотаріальна контора Печенізького району Харківської області
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту належності правоустановлюючого документа, зацікавлена особа: Державна нотаріальна контора Печенізького району Харківської області.
ОСОБА_1 в заяві вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер його дідусь - ОСОБА_2і після його смерті відкрилась спадщина на житловий будинок.
Перед своєю смертю дід залишив заповіт, який був посвідчений 10 серпня 1994 року скретарем Печенізької селищної ради реєстровий № 242, згідно якого на випадок своєї смерті він все своє майно заповідав своєму онукові -ОСОБА_1.
Заявник вказує, що він не може прийняти спадщину, бо в свідоцтві про його народження він вказаний як “ОСОБА_5”( на рос. мові ), який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року в сім*ї ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Також заявник вказує, що його мати ОСОБА_3є рідною донькою померлогоОСОБА_2. 12 лютого 1972 року вона зареєструвала шлюб зОСОБА_4 та прийняла прізвище чоловіка - ОСОБА_3.
В паспорті громадянина України серіяНОМЕР_1, виданом Печенізьким РВ УМВСУ в Харківській області 14.10.1998 р. заявник вказаний як “ОСОБА_1” ( на укр. мові).
В заповіті , зареєстрованому секретарем Печенізької селищної ради 10.08.1994 року ім*я заявника вказано як “ОСОБА_1” в зв*язку з невірним перекладом з російської мови на українську мову.
В данний час, як вказує заявник, він бажає оформити на своє ім*я спадкове майно, яке залишилось після смерті діда, але після його звернення до нотаріальної контори, йому було відмовлено в прийнятті заяви про прийняття спадщини з причини різниці в написанні його імені.
Заявник просить суд встановити факт належності ОСОБА_1 заповіта реєсстраційний № 242, від 10.08.1994р., складеного від іменіОСОБА_2 на ім*я “ОСОБА_1”, який зареєстрований 10.08.1994р. секретарем Печенізької селищної ради Печенізького району Харківської області .
Заявник в судовому засіданні заяву підтримав.
Представник зацікавленої особи в судове засідання не з*явився, хоча про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, але надав суду письмову заяву, в якій просить справу розглядати за його відсутності, заперечень проти заяви ОСОБА_1не надав.
Допитавши заявника, свідка, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши надані заявником докази, суд вважає заяву, як таку що підлягає задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.
Матеріалами справи встановлено, що згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_2, зареєстрованого відділом реєстрації актів цивільного стану Печенізького районного управління юстиції Харківської області- ОСОБА_2померІНФОРМАЦІЯ_1 року, актовий запис № 76 від 18.06.2007 року ( а.с.5 ).
Згідно свідоцтва про народження, серія НОМЕР_3 , від 01 червня 1952 р.- ОСОБА_3народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 року, її батьками є ОСОБА_2та ОСОБА_6, актовий запис № 34.( а.с.10).
Згідно свідоцтва про укладення шлюбу, серія НОМЕР_4, виданого 12 лютого 1972 р. ОСОБА_3та ОСОБА_4 уклали шлюб 12.02.1972 р. Після укладення шлюбу присвоєно прізвища чоловіку- ОСОБА_3, дружині - ОСОБА_3. ( а.с.11).
Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_5 від 20 квітня 1973 р.- “ОСОБА_5” ( на рос. мові) народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року, його батьками є “ ОСОБА_7” та “ОСОБА_8” ( на рос. мові), актовий запис № 28.( а.с.12).
Згідно заповіту, зареєстрованого за № 242 від 10.08.1994 р., посвідченого секретарем виконкому Печенізької селищної ради депутатів трудящіх Харківської області - ОСОБА_2заповідав все своє майно, де б воно не знаходилось , з чого б воно не складалось і все те, що по закону буде належати йому на день смерті - своєму внукові “ОСОБА_1”.( а.с.6 ).
Згідно паспорта громадянина України, серіяНОМЕР_1, виданого Печенізьким РВУМВС У в Харківській області 14 жовтня 1998 року заявник значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1.( а.с.7-9).
Свідок ОСОБА_9. суду пояснив, що заявник є його рідним братом, а також те, що в його присутності його дід ОСОБА_2склав заповіт у 1994 році на ім*я ОСОБА_1, але в заповіті ім*я його брата вказано як “ОСОБА_1”. Також суду пояснив, що в написанні імені заявника допущена помилка в зв*язку з невірним перекладом з російської на українську мову.
Суд вважає, що необхідно задовільнити заяву ОСОБА_1. про встановлення факту належності правоустановлюючого документа, так як його заява обгрунтована, не протиречить законодавству та встановлення цього факту потрібно заявнику для реалізації його права на спадщину.
Керуючись ст.ст. 4-8, 10,11,60, 88, 209,212,214,215, ст.256, ст.259 ЦПК України, суд-
В И Р І Ш И В :
Заяву ОСОБА_1 задовільнити повністю.
Встановити факт належності ОСОБА_1 заповіта реєсстраційний № 242 від 10.08.1994р., складеного від іменіОСОБА_2 на ім*я “ОСОБА_1”, який зареєстрований 10.08.1994р. секретарем Печенізької селищної ради Печенізького району Харківської області
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Печенізький районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: Смирнов В.А.