справа № 0670/10865/11
категорія 8.2.1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2011 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Лавренчук О.В.,
за участю секретаря - Недашківської Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" < Текст >
до Новоград - Волинська об'єднана державна податкова інспекція < Текст >
про визнання нечинним податкове повідомлення-рішення від 01.11.2011 року №0012752320,-
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Новоград - Волинської об'єднаної державної податкової інспекції, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Новоград - Волинської об'єднаної державної податкової інспекції від 01.11.2011 року №0012752320, яким позивачу донараховано податок на додану вартість в сумі 339237,00 грн. та нарахована штрафна санкція в сумі 84809,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог посилається на відповідність дій підприємства вимогам Податкового кодексу України, який визначає підстави для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту підприємства. Зазначає, що наявні у позивача первинні документи, на підставі яких податок на додану вартість включений до складу податкового кредиту, оформлені у відповідності до вимог чинних нормативно-правових актів та підтверджують факт здійснення відповідної господарської операції.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Відповідач заперечував проти адміністративного позову просить відмовити у його задоволенні. Пояснив, що позивачем не надані належні докази в підтвердження факту здійснення господарської операції, відповідач вважає неправомірним включення позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "ГАЛС-К".
У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідачем було здійснено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ "Церзаніт" з питань дотримання вимог податкового законодавства, достовірності нарахування та сплати податку на додану вартість за липень 2011 року, за наслідками якої складено акт від 19.10.2011 року №1732/05-53/23-20/35529350.
Зазначеним актом зафіксовано відсутність у ТОВ "Церзаніт Інвест" належних документів, які підтверджують факт отримання товарів, тому згідно з ч.ч.1,5 ст. 203, п.п.1,2 ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, зазначена угода має ознаки нікчемності та відповідно до п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України донараховано податок на додану вартість за липень 2011 року в розмірі 339236,7 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем 01.11.2011 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0012752320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 339237,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 84809,00 грн.
Перевіряючи оскаржуване рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд не може визнати його таким, що узгоджується з правовими положеннями законів України, зважаючи на наступне.
Так, судом встановлено, що в акті перевірки зафіксовано обставини, відповідно до яких між позивачем (Споживач) та ТзОВ "Галс-К Лтд" (Постачальник) укладено договір поставки природного газу від 30.09.2010 року №56, за умовами якого Постачальник продає, а Споживач купує природний газ. Постачальник зобов'язується поставити газ в межах газотранспортуючих організацій, в об'ємі визначеному в п.1.1. договору, ціна визначається у Протоколі узгодження цін та може змінюватись. Фактична кількість поставленого газу фіксується сторонами в двухсторонному Акті прийому - передачі газу, який підписується Сторонами або в Реєстрі, який складається між Постачальником та газотранспортною організацією.
На виконання умов даного договору ТзОВ "Галс-К Лтд" поставило позивачу природний газ та виписало у липні 2011 року податкові накладні з включенням до їх складу податку на додану вартість у сумі 339236,7 грн. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.
Сума податку на додану вартість у розмірі 339236,7 грн. включена до податкового кредиту товариства за липні 2011 року. Розрахунки проведені шляхом перерахування коштів на банківський рахунок ТОВ "Галс-К Лтд", що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень.
Заперечуючи проти права позивача на включення згаданої суми податку на додану вартість до податкового кредиту, відповідач вказує на те, що у ході проведення перевірки Новоград-Волинською ОДПІ 25.08.2011 року №34835/7/15-02 було направлено запит ТОВ "Церсаніт Інвест" про надання копії документів пов'язаних із обчисленням та формуванням показників податкової декларації по ПДВ за липень 2011 року при взаємовідносинах з ТзОВ "ГАЛС-К Лтд". 16.09.2011 року отримано відповідь, яка містила неповний пакет документів, зазначений у вищевказаному запиті, а саме: сертифікати відповідності, акти прийому-передачі газу. Відповідач вважає, що відсутність документів, які б підтверджували походження газу отриманого від ТзОВ "ГАЛС-К Лтд, а саме: сертифікатів походження природного газу та сертифікати якості - ставить під сумнів формування податкового кредиту в липні 2011 року на суму 339236,7 грн.
Правовідносини, що виникають у зв’язку з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту, регулюються ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - Кодекс).
Так, пп. "а" п. 198.1 ст. 198 Кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до п. 198.3 цієї ж статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Приписами п. 198.6 ст. 198 Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Зміст наведених норм свідчить на користь того, що наявність господарських операцій з придбання товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту.
Обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з придбання у ТзОВ "ГАЛС-К Лтд" природного газу, на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення сплаченого ПДВ до податкового кредиту, відповідачем спростовані не були.
Так, зазначені обставини знайшли своє підтвердження у ході судового розгляду справи, під час якого було встановлено, що позивач належними доказами довів факт придбання природного газу, їх послідуюча реалізація Рівненському ЛВУ МГ філії "УМГ "Львівтрансгаз", що зокрема, підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, а саме: договором поставки природного газу №02/10-ТГЖ від 30.09.2010 року №56, податковими накладними, актами прийомки-передачі газу, витягом з Єдиного реєстру податкових накладних, довідками Новоград-Волинської ВТС Рівненського ЛВУ МГ від 07.11.2011 року №125 та від 10.11.2011 року №141, платіжними дорученнями.
Крім того, як вбачається з запиту податкового органу 25.08.2011 року №34835/7/15-02, останній просив у позивача інформацію та копії документів пов'язані із обчисленням та формуванням показників податкової декларації по ПДВ за липень 2011 року на підтвердження факту розрахунків із контрагентами, а саме: ТОВ "Приватна газопостачальна компанія" та ТОВ "Аверс Плюс. Тобто, даний запит ніякого відношення по взаємовідносинах між позивачем та ТзОВ "ГАЛС-К Лтд" не має, а відповідач беручи його за основу та вказуючи в акті перевірки на ненадання позивачем витребовуваних документів перевищив надані йому повноваження.
Відповідно до ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов’язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.
Обставини, які слугували фактичною підставою для визначення позивачу грошового зобов’язання з податку на додану вартість згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, знаходяться поза межами вимог ст. 198 Податкового кодексу України.
Крім того, надані позивачем документи дають підстави для висновку про сплату товариством сум податку на додану вартість в ціні придбання природного газу у ТзОВ "ГАЛС-К Лтд", яке видало позивачу податкові накладні, маючи статус платника податку, що не спростовано відповідачем.
З огляду на викладене законодавче регулювання спірних правовідносин та на встановлені у справі обставини щодо дотримання позивачем усіх визначених Податковим кодексом України умов для включення сплаченого в ціні придбаних товарів податку на додану вартість до складу податкового кредиту підприємства та при наявності належним чином складених податкових накладних, виданих платником податку на додану вартість, суд вважає, що оскаржуване рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ не відповідає вимогам чинного законодавства, з огляду на що вважає позовні вимоги про його скасування обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Суд вважає, твердження відповідача, щодо нікчемності угод безпідставним, виходячи з наступного.
Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено перелік вимог, які свідчать про дійсність правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчиняться у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину судом не вимагається.
Відповідно до ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Відповідач, посилаючись на відсутність документів на перевезення товару та складських документів вважає, що договори купівлі – продажу укладені з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а отже є нікчемними.
Однією з ознак, яка згідно з Цивільним кодексом України впливає на дійсність правочину є наявність вільного волевиявлення тієї особи, що є саме учасником правочину. В даному випадку учасниками оспорюваних правочинів є юридичні особи - суб'єкти господарювання, які діють через свої органи управління, визначені установчими документами.
Правочини, укладені між позивачем та ТзОВ "ГАЛС-К Лтд" спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлене ними, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 ЦКУ, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Реальне настання правових наслідків за визначеними відповідачем нікчемними угодами, підтверджено тим, що за цими угодами сторони виконали повністю взяті на себе зобов’язання по продажу природного газу, а позивач здійснив оплату за поставлений ТзОВ "ГАЛС-К Лтд" природний газ. Учасники цих господарських операцій у своїх бухгалтерській та податковій звітностях повно і достовірно відобразили вчинені операції.
Крім того, згідно ст.228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
В Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року визначено, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однієї зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
На думку суду, при визнанні угод нікчемними податковим органом не дотримано зазначених вимог законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення угод між позивачем та ТзОВ "ГАЛС-К Лтд" з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Усі господарські операції, підтверджені первинними документами ТОВ "Церсаніт Інвест", у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.
Таким чином, суд вважає, що висновки відповідача щодо нікчемності укладених договорів є помилковими та такими, що не підтверджуються обставинами справи.
Окрім цього, суд вважає за необхідне зауважити, що правильним захистом прав позивача в даному випадку, буде визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Новоград - Волинська об'єднана державна податкова інспекція від 01.11.2011 року №0012752320.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158-163, 254 КАС України, суд
постановив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Новоград - Волинської об'єднаної державної податкової інспекції від 01.11.2011 року №0012752320, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість Товариству з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" у сумі 339237,00 грн. - основний платіж та 84809,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 28,23 грн. сплаченого судового збору.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: О.В. Лавренчук
Повний текст постанови виготовлено: < Дата >
присуджено до стягнення < сума > грн.
матеріальну шкоду < сума > грн.
моральну шкоду < сума > грн.