Справа № 314/5612/24

Провадження № 2/314/618/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

25.04.2025                                                                 м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі

головуючого судді Швець О.В.

секретар судового засідання Павлівська І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вільнянськ в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу № 314/5612/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,

без участі сторін та їх представників,

ВСТАНОВИВ

позивач ОСОБА_1  через свого представника звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2  про стягнення на його користь аліментів в розмірі частки від усіх видів доходів щомісячно, починаючи з 12.12.2024 і до закінчення навчання.

ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Станом на теперішній час позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досяг повноліття, та навчається у Федорівському центрі професійної освіти Запорізької обласної державної адміністрації, що підтверджується довідкою № 27 від 03.09.2024, форма навчання: денна. Згідно наказу по Федорівському центру професійної освіти від 02.10.2023 № 57 «Про перехід закладу освіти на змішану форму навчання», в центрі запроваджено змішану форму навчання, термін навчання: 01.09.2024 - 30.11.2027.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на даний час навчається на змішаній формі навчання, не має можливості працевлаштуватися та забезпечувати себе самостійно, у зв`язку з чим вимушений звернутися з даним позовом до суду.

Ухвалою судді від 30.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження, визначено дату, час і місце проведення судового розгляду по суті із повідомленням (викликом) сторін (учасників справи). Визначено відповідачу 15-денний строк із дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України). Згідно з ч.1 ст.193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися.

Представник позивача надала до суду заяву про розгляд справи без її участі та участі позивача, на задоволенні позову наполягає.

Відповідач про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової повістки про виклик рекомендованим листом з повідомленням, яке повернувся до суду з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою.

Так, відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ч.1 ст.191, ч.1 ст.278 ЦПК України, до матеріалів справи відзиву на позовну заяву не подав.

Як врегульовано ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Тому у відповідності до ч.4 ст.223 ЦПК України, враховуючи думку сторони позивача, дотримання вимог ч.1 ст.280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів, а саме ухвалює згідно з ч.1 ст.281 ЦПК України розглядати справу в заочному порядку.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, не здійснюється згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Заяв по суті справи та зустрічної позовної заяви подано не було, інших процесуальних дій у справі судом не вчинено за відсутності відповідних клопотань.

Як передбачено ч. 1 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши наявні письмові докази на предмет їх належності, допустимості та достовірності, як кожного доказу окремо, та у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, які склалися між сторонами, та дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню у зв`язку із таким.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно Вільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) 14.03.2023, де у графі «батько» зазначено - ОСОБА_2 , у графі «мати» - ОСОБА_3 .

В добровільному порядку відповідач не бажає надавати допомогу, у зв`язку з чим виникла необхідність звернутись з даним позовом до суду.

Судом встановлено за даними довідки № 27 від 03.09.2024, виданої заступником директора Федорівського центру професійної освіти, що ОСОБА_1 є студентом денної (на даний час змішаної) форми навчання, термін навчання: 01.09.2024 - 30.11.2027.

Відомостей щодо працевлаштування та розміру доходу стороною відповідача суду не надано, заперечень не висловлено.

Задовольняючи позов, суд виходить з таких нормативних положень чинного законодавства.

За загальним правилом ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених ч.2 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

За змістом ч. 10 ст. 7 СК України кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист. Способи захисту сімейних прав та інтересів визначені у ч.2 ст.18 СК України.

Згідно з ч.1,3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За приписами ст.76 цього Кодексу доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів та показаннями свідків.

Згідно з положеннями ч.1,5,6,7 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Як врегульовано ч.1 ст.213, ч.2 ст.229 ЦПК України, суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі. Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення. Правила оцінки доказів чітко передбачені у ст.89 ЦПК України.

Відповідно до приписів ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

При цьому, згідно з нормою ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до ч.1,2 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Із врахуванням наведених норм та встановлених фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 , який досяг повноліття, потребує матеріальної допомоги, оскільки навчається на денній формі навчання у професійному навчальному закладі, не працевлаштований, має право отримувати аліменти на своє утримання на час навчання для задоволення потреб та достатнього життєвого рівня, але не пізніше граничного віку, визначеного положеннями сімейного законодавства.

Доказів непрацездатності відповідача, а також наявності інших осіб на утриманні суду не надано.

При визначенні розміру аліментів, що підлягає стягненню з відповідача, судом, перш за все, враховується його законодавчо передбачений обов`язок по утриманню дитини та прожитковий мінімум для працездатних осіб, закріплений ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», який становить 3 028,00 гривень.

Відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Так, судом враховані відповідні правові висновки, висловлені у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі №635/1139/17, провадження № 61-350св17, від 13.04.2021 у справі №308/4214/18, провадження № 61-16005св20.

Згідно з роз`ясненнями, наведеними у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Так, стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину до досягнення нею повноліття (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка передбачає, зокрема обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох сторін з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

З урахуванням наявних доказів, встановлених фактичних обставин справи, рівного обов`язку батьків з утримання дитини, суд, визначаючи частку аліментів, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів на користь позивача у розмірі 1/4 частини від доходу (заробітку) відповідача до закінчення терміну навчання, але не більше як до досягнення ним 23-х років щомісячно, тобто, в межах заявлених позовних вимог.

За змістом ст.201 СК України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми, зокрема, ст. 191 цього Кодексу. Так, відповідно до ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, тому вони підлягають стягненню саме з 13.12.2024 (дата подання позовної заяви до суду). За відсутності доказів неможливості батька (відповідача) надавати матеріальну допомогу, судом встановлено підстави для задоволення позову в повному обсязі.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

За змістом ст.141 ЦПК України суд стягує із відповідача в дохід держави судовий збір у сумі 968,96 гривень, від сплати яких позивач на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 ст. Закону України «Про судовий збір» був звільнений при пред`явленні позову до суду.

Керуючись ст. 2, 7, 10, 12-13, 76-82, 89, 95, 128, 141, 178, 223, 229, 245, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 275, 279, 278-283, 430 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) щомісячно у розмірі частини від всіх видів заробітку (доходу) починаючи з 13.12.2024 року, до закінчення терміну навчання, але не більше як до досягнення ним 23-х років.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 968,96 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми за один місяць відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області, протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку після закінчення строку для подання апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду складено та підписано 25.04.2025.

В порядку п. 4. ч. 5 ст. 265 ЦПК України зазначаються наступні дані сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя                                                                 Ольга Валеріївна Швець

25.04.2025