№2 - 479/08
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2008 року Печерський районний суд м. Києва в складі :
головуючого - судді Кафідової О.В.,
при секретарі - Нечаєвій Ю.Ю., Глібко Н.В.,
за участю :
представника позивача - ОСОБА_2,
Позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Певнової А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство „ОСНОВА - СОЛСІС” , Товариства з обмеженою відповідальністю „Основа” , 3-тя особа ОСОБА_3 про відшкодування шкоди , завданої смертю потерпілої,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів та просить постановити рішення, яким стягнути з останніх майнову шкоду в розмірі 32 234,65 грн. та моральну шкоду в сумі 900 000,00 грн., посилаючись на те, що в результаті ДТП, яке відбулося між автомобілем “Ніссан” НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_4 та автомобілем “КАМАЗ” - 53229 НОМЕР_2, який належав ТОВ “СП “Основа-Солсиф”, під керуванням водія ОСОБА_3загинула його дочка ОСОБА_5, чим йому завдана майнова та моральна шкода.
Позивач, представник позивача в судовому засіданні пітримали позовні вимоги та просили їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Представник відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, посилаючись на те, що Постановою Печерського РУГУ МВС України від 23.12.2005 року встановлена невідповідність дій водія автомобіля “Ніссан”,НОМЕР_1 ОСОБА_4 вимогам п. 16.11 ПДР України, проте у зв”язку з його смертю притягнути останнього до кримінальної відповідальності не представляється можливим, а невідповідність дій водіяОСОБА_3- працівника відповідача вимогам ПДР України встановлено не було, тобто вину останнього у ДТП встановлено не було, а також відсутні спільні дії двох водіїв щодо заподіяння шкоди, оскільки перекидання автомобіля “КАМАЗ”, НОМЕР_2 на автомобіль потерпілої є наслідком протиправних дій водія ОСОБА_4 Крім того, висновком судово-автотехнічної експертизи було встановлено факт неможливості з об”єктивних причин зупинити автомобіль “КАМАЗ” для уникнення зіткнення із автомобілем “Ніссан”.
Третя особа ОСОБА_3 в судові засідання жодного разу не з”явився, будучи належним чином повідомленний про день, час та місце слухання справи, що підтверджується судовими повістками та повідомленнями про вручення пошового відправлення, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Суд визнав можливим розглянути справу у відсутність третьої особи ОСОБА_3.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали кримінальної справи № 06-5979 по факту ДТП, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено в судовому засіданні, що ІНФОРМАЦІЯ_1 приблизно о 14 год. 50 хв. ОСОБА_4 керуючи автомобілем марки “NISSAN Bluebird”, НОМЕР_1 по вул. Січневого повстання в м. Києві в напрямку вул. Старонаводницька в м. Києві під”їзджаючи по другорядній дорозі до нерегульованого перехрестя не надав дорогу транспортним засобам, які рухалися по головній дорозі та виїхав на перехрестя, де сталося зіткнення з автомобілем марки “КАМАЗ-53229”, НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3., який рухався по головній дорозі по вул. Старонаводницькій в напрямку вул. Кутузова в м. Києві, в результаті чого автомобіль марки “КАМАЗ” від зіткнення ставши некерованим виїхав на зустрічну смугу руху, де сталося зіткнення з автомобілем марки “Субару”, НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_6, який рухався по вул. Старонаводницька в напрямку бул. Дружби Народів, після чого сталося перекидання автомобіля “КАМАЗ”, НОМЕР_2 на праву сторону і на автомобіль “NISSAN Bluebird”, НОМЕР_1 та зіткнення з автомобілем “ВАЗ-2109”, НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_7.
В результаті зіткнення автомобілів пасажирка автомобіля “NISSAN Bluebird”, НОМЕР_1 ОСОБА_5, яка є дочкою позивача, померла на місці ДТП.
Відповідно до Постанови про закриття кримінальної справи від 23.12.2005 року дана дорожньо транспортна пригода сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_4 п. 16.11 ПДР України, згідно якого: “На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху, тобто ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України.
Постановою Печерського РУГУ МВС України від 23.12.2005 року встановлена невідповідність дій водія автомобіля “Ніссан”,НОМЕР_1 ОСОБА_4 вимогам п. 16.11 ПДР України, проте у зв”язку з його смертю притягнути останнього до кримінальної відповідальності не представляється можливим, а невідповідність дій водія ОСОБА_3- працівника відповідача вимогам ПДР України встановлено не було, тобто вина останнього у ДТП не встановлена, а також відсутні спільні дії двох водіїв щодо заподіяння шкоди, оскільки перекидання автомобіля “КАМАЗ”, НОМЕР_2 на автомобіль потерпілої є наслідком протиправних дій водія ОСОБА_4
Крім того, вищезазначеною постановою та Висновком судово-автотехнічної експертизи № 166 від 12.12.2005 року було встановлено , що в даній дорожній обстановці з моменту виникнення небезпеки зіткнення, водій автомобіля “КАМАЗ-53229”, НОМЕР_2, ОСОБА_3 не мав технічної можливості запобігти контакту з автомобілем “NISSAN Bluebird”, НОМЕР_1 шляхом застосування екстренного гальмування з зупинкою автомобіля “КАМАЗ-53229” до лінії руху “Ніссан”.
Відповідно до ч. 2 ст. 1188 ЦК України якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов”язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.
В даному випадку, зіткнення автомобілів було спричинено порушенням водія ОСОБА_4 ПДР України, а автомобіль “КАМАЗ”, НОМЕР_2 від зіткнення став некерованим, виїхав на зустрічну смугу, де зіткнувся з іншим автомобілем та перекинувся на автомобіль “Ніссан”, тобто відсутні спільні дії двох водіїв щодо заподіяння шкоди, оскільки перекидання автомобіля “КАМАЗ”, НОМЕР_2 на автомобіль потерпілої є наслідком протиправних дій водія ОСОБА_4
Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
В судовому засіданні встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що винним в даному ДТП є водій автомобіля “Ніссан” ОСОБА_4, а перекидання автомобіля “КАМАЗ”, НОМЕР_2 на автомобіль потерпілої є наслідком протиправних дій останнього.
В судовому засіданні позивач, представник позивача не навели переконливих доказів порушення прав або ж законних інтересів позивача, з боку відповідача, визначених діючим законодавством.
Крім того, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” позивачем не зазначено, чим підтверджується факт заподіяння потерпілому моральних та фізичних страждань, за яких обставин та якими діями (бездіяльністю) вони завдані, ступінь вини заподіювача та інші, а також позивачем, не вказано, з якого розрахунку (а також відсутній розрахунок) виходив позивач, визначаючи суму моральної шкоди в розмірі 900 000,00 грн., а також, в чому полягає завдання моральної шкоди позивачу.
Відповідно до ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його модливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодувння, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги безпідставні, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, не встановлено порушень особистих прав і свобод позивача зазначеним в позові відповідачем і тому в позові слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись: Конституцією України, ст. 23, 1188, ЦК України, ст. ст. 10,11,60‚208, 209, 212, 213,215 ЦПК України суд -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство „ОСНОВА - СОЛСІС” , Товариства з обмеженою відповідальністю „Основа” , 3-тя особа ОСОБА_3 про відшкодування шкоди , завданої смертю потерпілої - залишити без задоволення .
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва .
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження .
СУДДЯ:
- Номер: 6/433/24/18
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-479/2008
- Суд: Троїцький районний суд Луганської області
- Суддя: Кафідова О.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 22.02.2018
- Дата етапу: 22.03.2018
- Номер: 6/433/52/18
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-479/2008
- Суд: Троїцький районний суд Луганської області
- Суддя: Кафідова О.В.
- Результати справи: заяву (подання, клопотання, скаргу) повернуто
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 04.07.2018
- Дата етапу: 17.09.2018
- Номер: 6/433/39/19
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-479/2008
- Суд: Троїцький районний суд Луганської області
- Суддя: Кафідова О.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 13.12.2018
- Дата етапу: 28.01.2019