Справа № 2-443/11

                            РІШЕННЯ

                           ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

12 грудня 2011 року                                                                                    Бородянський районний суд  

Київської області в складі:

головуючого- судді                                                  Додатко В.Д. ,

при секретарі –                                                        Худенко Н.М.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Бородянка цивільну справу за позовною заявою   Київської обласної спілки споживчих товариств до закритого акціонерного товариства «СТ Бородянка»та ОСОБА_1, третьої особи КП КОР «Бородянське бюро технічної інвентаризації»про визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності та виселення, а також зустрічну позовну заяву ОСОБА_1  про визнання добросовісним набувачем,

В С Т А Н О В И В:

До суду з вказаною позовною заявою звернулася  Київська обласна спілка споживчих товариства мотивуючи її тим, що вона є власником майнового комплексу ринку, який розташовано за адресою: Київська обл., смт. Клавдієво, вул. Леніна, 12 на підставі рішення виконавчого комітету Київської обласної ради №143 від 05.05.1987р. та порушення при цьому відповідачами при укладенні договору купівлі-продажу її прав, як власника даного майна.

А тому, відповідно до ст.ст.203, 215, 321, 382, 658 ЦК України, позивач просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу №1-6060 від 14.12.2007р. укладений між ЗАТ «СТ Бородянка»та ОСОБА_1 і зареєстрований КП КОР «Бородянське бюро технічної інвентаризації», визнати за нею право власності на майновий комплекс ринку, який розташовано за адресою: Київська обл., смт. Клавдієво, вул. Леніна, 12 та витребувати із володіння ОСОБА_1 майновий комплекс ринку який розташовано за адресою: Київська обл., смт. Клавдієво, вул. Леніна, 12, шляхом виселення.

Представники позивача в судовому засіданні заявлений позов підтримали і викладене підтвердили..

Відповідач по справі закрите акціонерне товариство «СТ Бородянка»проти вказаного позову заперечив, вказуючи на його безпідставність та наголошуючи, що майновий комплекс Клавдієвського ринку був переданий Київською облспоживспілкою у власність Бородянської райспоживспілки.

Відповідач, ОСОБА_1 проти позову Київської облспоживспілки заперечує та звернувся до суду із зустрічною позовною заявою, у якій просить визнати себе добросовісним набувачем майнового комплексу ринку, який розташовано за адресою: Київська обл., смт. Клавдієво, вул. Леніна, 12 на підставі ст. 388 ЦК України.

Матеріалами справи встановлено наступне.

Згідно Постанови ЦК КПУ і Ради Міністрів УРСР “Про заходи щодо поліпшення роботи колгоспних ринків” від 14.04.1987 р. № 124 та відповідно до рішення Київської обласної Ради народних депутатів №143 від 05.05.1987 р., Постанови Колегії управління торгівлі Київського облвиконкому Київської області та Правління Київської облспоживспілки №5 “О передаче областной объедененной дирекции колхозных рынков” від 21.05.1987 р. до Київської облспоживспілки передано обласну об'єднану дирекцію колгоспних ринків, в тому числі і Бородянський ринок, який складався із Бородянського, Клавдієвського, Тетерівського ринків.

Приймання-передачу Клавдієвського ринку було оформлено відповідно до Актів приймання–передачі від 15.06.1987р. та від 23.07.1987р. Копії зазначених актів містяться в матеріалах справи.

Постановою правління позивача від 18.09.1997р. №151 вирішено створити при Київській облспоживспілці госпрозрахункове об'єднання ринків, що буде підпорядковане правлінню позивача, а також зобов’язано правління райспоживспілок провести передачу ринків до даного об’єднання.

05.11.1997р. Києво-Святошинською райдержадміністрацією за №1992 зареєстровано Статут «Обласного госпрозрахункового об'єднання ринків Київської облспоживспілки»(далі-Об'єднання).

Відповідно до Акту прийому-передачі від 20.10.1997р. Бородянський ринок, в тому числі і Клавдієвський ринок, Бородянською РСС передано в підпорядкування Об’єднанню.

Рішенням виконавчого комітету Клавдієво-Тарасівської селищної ради №311 від 10.12.2000р. вирішено оформити за Обласним об’єднання ринків Київської облспоживспілки право власності на господарські будівлі, які розташовані в селищі Клавдієве по вул. Леніна, 12.

На підставі даного рішення Обласному об’єднанню ринків Київської облспоживспілки видано Свідоцтво про право власності на господарські будівлі, які розташовані в селищі Клавдієве по вул. Леніна, 12, а саме: літ. «А»- м’ясний павільйон; літ. «Б»- ветлабораторія.

Дане свідоцтво 31.01.2001 зареєстровано в Бородянському бюро технічної інвентаризації у реєстровій книзі №1 юр.ос.-148 за реєстровим №11.

Рішенням виконавчого комітету Клавдієво-Тарасівської селищної ради №32 від 25.02.2003р. було задоволено протест прокурора Бородянського району від 19.02.2003р. №140 та скасовано рішення виконавчого комітету Клавдієво-Тарасівської селищної ради №311 від 10.12.2000р., яким було оформлено право власності за обласним об’єднанням ринків Київської облспоживспілки.

Рішенням 3 сесії 5 скликання Клавдієво-Тарасівської селищної ради №101 від 28.07.2006р. було доповнено рішення виконавчого комітету Клавдієво-Тарасівської селищної ради №32 від 25.02.2003р., а саме вирішено оформити право власності за ЗАТ «СТ Бородянка»та погасити свідоцтво про право власності видане Київській облспоживспілці.

У подальшому, рішення виконавчого комітету Клавдієво-Тарасівської селищної ради №32 від 25.02.2003р. та рішення 3 сесії 5 скликання Клавдієво-Тарасівської селищної ради №101 від 28.07.2006р. визнано недійсними рішенням господарського суду Київської області від 03.02.2009р. у справі №21/213-09, яке залишено у силі постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.06.2010р. у зв'язку з тим, що даними рішеннями позбавлено позивача права власності на нерухоме майно, а саме Клавдієвський ринок, що знаходиться за адресою: Київська обл., смт. Клавдієво, вул. Леніна, 12, та з підстав передбачених ст. 321 Цивільного кодексу України.

Також, постановою Вищого господарського суду України від 12.06.2008р. у справі №11/271-07 скасовано рішення господарського суду Київської області від 10.10.2007р. на підставі якого було зобов’язано третю особу зареєструвати право власності за ЗАТ «СТ Бородянка»та направлено справу на новий розгляд.

При новому розгляді даної справи провадження по ній було припинено ухвалою господарського суду Київської області від 19.08.2008р.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами 1 та 2 ст. 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Правові, організаційні, економічні та соціальні основи об'єднання громадян у кооперативні організації (кооперативи чи кооперативні об'єднання), а також функціонування кооперативного руху в Україні визначаються Законом України "Про кооперацію". Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативних організацій цей. Закон виділяє споживчі кооперативи як-організації споживчої кооперації. Діяльність споживчої кооперації врегульовано Законом України "Про споживчу кооперацію", який визначає її правові, економічні та соціальні основи. Цим Законом установлено правовий статус організацій споживчої кооперації, а також закріплено їх незалежність і самостійність.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про споживчу кооперацію»власність споживчої кооперації є однією з форм колективної власності. Вона складається з власності споживчих товариств, спілок, підпорядкованих їм підприємств і організацій та їх спільної власності. Володіння, користування та розпорядження власністю споживчої кооперації здійснюють її органи відповідно до компетенції, визначеної статутами споживчих товариств та їх спілок.

Відповідно до чинного у 1987 році законодавства держава та її уповноважені органи мали право передавати державне майно у власність кооперативним організаціям як за плату, так і безоплатно. Вказане право на безоплатну передачу у власність реалізувала держава під час передачі у 1987 році системи державних колгоспних ринків організаціям споживчої кооперації.

Даний висновок узгоджується із рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Центральної спілки споживчих товариств України про офіційне тлумачення положень пункту 1 статті 9, пункту 1 статті 10 Закону України "Про споживчу кооперацію", частини четвертої статті 37 Закону України "Про кооперацію" (справа про захист права власності організацій споживчої кооперації) від 11.11.2004року. В своєму рішенні Конституційний Суд України зазначив: «що безоплатна передача колгоспних ринків організаціям споживчої кооперації не суперечила чинному на той час законодавству, внаслідок чого ці ринки як цілісні майнові об'єкти перейшли у володіння і користування організацій споживчої кооперації, які відповідно до положень Закону України "Про власність" набули права власності на передане їм майно на підставі правовстановлюючих документів.

З врахуванням обставин справи та вимог закону власником нежитлових будівель Клавдієвського ринку з .23 липня 1987 року  є Київська обласна спілка споживчих товариств.

Клавдієвська селищна рада відповідно до закону не наділена повноваженнями на скасування рішень Київської обласної ради та втручання у правовідносини щодо власності на майно Клавдієвського ринку.

Виконком Клавдієвської селищної ради щодо спірного майна виконував виключно технічні функції, які полягали у оформленні свідоцтв про право власності.

Таким чином, будь-які ріщення Клавдієвської селищної ради та її органів щодо визначення власника майна Клавдієвського ринку правового значення не мають, поскільки Київська обласна спілка споживчих товариств набула право власності на дане майно  на підставі чинного у 1987 році законодавства.

Правовстановлюючими документами, які підтверджують право власності Київської облспоживспілки на майно Клавдієвського ринку, відповідно до чинної на 1987 рік Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах та селищах міського типу Української РСР, затвердженої 31.01.1966 року Міністерством комунального господарства УРСР є урядові та відомчі акти (постанови та розпорядження) про передачу будівель і споруд, до яких відносяться постанова ЦК Компартії України і Ради Міністрів УРСР від 14.04.1987 року, рішення виконкому Київської обласної Ради№143 від 5.05.1987 року.

Отже, договір купівлі-продажу укладений на підставі недійсного рішення органу місцевого самоврядування, яке було прийнято з порушенням прав власника такого майна підлягає визнанню недійсним.

Стосовно позовних вимог про визнання права власності на спірне нерухоме майно за позивачам, то суд відмічає наступне.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. 316 ЦК України).

Здійснення права власності полягає у володінні, користуванні, розпорядженні своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 ЦК України).

Отже, повнота панування власника над річчю означає можливість здійснення з цією річчю будь-яких дій.

Виходячи з вагомості права власності поряд з іншими цивільним правами, законом встановлена його непорушність (ч. 1 ст. 321 ЦК України). Відповідно до цієї ж норми закону ніхто не може бути протиправно позбавлений цього  права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2 ст. 321 ЦК України).

Таким чином, позитивний аспект права власності означає можливість реалізації прав на річ (майно) без участі всіх інших осіб, а негативний –усунення всіх інших осіб від речі і захист її від всіх цих осіб.

Одним із способів захисту права власності є визнання його в судовому порядку.

Зокрема, відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Вказаний спосіб захисту права власності пов'язаний з тим, що право власності має спиратись на певний титул, щоб бути доведеним перед іншими особами. Саме суд в разі виникнення спору здійснює це доведення.

Отже, рішення суду про визнання права власності, яке прийнято за результатами розгляду позову, поданого в  порядку ст. 392 ЦК України, є правозахисним актом, і спрямоване на захист наявного у позивача права власності.

У зв’язку з цим, момент виникнення права не залежить від набрання рішенням законної сили, оскільки підставою для прийняття останнього є наявність у позивача до звернення до суду тих матеріально-правових фактів, з якими закон пов’язує виникнення права власності.

Тобто, підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності згідно зі ст. 392 ЦК України є оспорення існуючого права, а не намір набути вказане право за рішенням суду.

Відповідно до ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним.

           Згідно із ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов»язані з його недійсністю.

Стосовно зустрічних позовних вимог то суд відмічає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Враховуючи те, що з володіння позивача спірне нерухоме майно вибуло поза його волею, а саме на підставі незаконного рішення Клавдієвської селищної ради, то зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст..203, 215, 321, 387, 388, 392 ЦК України, ст.ст. 209, 212, 214, 215,  ЦПК України,суд-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Київської обласної спілки споживчих товариств задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу майнового комплексу ринку, який розташований за адресою: Київська обл., Бородянський р-н, селище Клавдієво-Тарасове, вул. Леніна, 12, що складається з: м’ясного павільйону під літерою «А»- цегляний, загальною площею 43,5 кв.м., ветлабораторії під літерою «Б»- металева, загальною площею 20,8 кв.м., навіс під літерою «В»- без обшивки, навіс під літерою «Г»- без обшивки, убиральня під літерою «Е»- в одну дошку, огорожа №1,2 –металева, замощення 1 –асфальтне, замощення 2 – бетонне, від 14.12.2007р., укладений між закритим акціонерним товариством «СТ Бородянка»та ОСОБА_1 зареєстрований Державним нотаріусом Бородянської районної державної нотаріальної контори за №1-6060 і зареєстрований Комунальним підприємством Київської обласної ради «Бородянське бюро технічної інвентаризації»20.12.2007р.

Визнати за Київською обласною спілкою споживчих товариств право власності на майновий комплекс ринку який розташований за адресою: Київська обл., Бородянський р-н, селище Клавдієво-Тарасове, вул. Леніна, 12, що складається з: м’ясного павільйону під літерою «А»- цегляний, загальною площею 43,5 кв.м., ветлабораторії під літерою «Б»- металева, загальною площею 20,8 кв.м., навіс під літерою «В»- без обшивки, навіс під літерою «Г»- без обшивки, убиральня під літерою «Е»- в одну дошку, огорожа №1,2 –металева, замощення 1 –асфальтне, замощення 2 –бетонне.

Витребувати майновий комплекс ринку, який розташований за адресою: Київська обл., Бородянський р-н, селище Клавдієво-Тарасове, вул. Леніна, 12, шляхом виселення ОСОБА_1 з майнового комплексу ринку, який розташований за адресою: Київська обл., Бородянський р-н, селище Клавдієво-Тарасове, вул. Леніна, 12, та що складається з: м’ясного павільйону під літерою «А»- цегляний, загальною площею 43,5 кв.м., ветлабораторії під літерою «Б»- металева, загальною площею 20,8 кв.м., навіс під літерою «В»- без обшивки, навіс під літерою «Г»- без обшивки, убиральня під літерою «Е»- в одну дошку, огорожа №1,2 –металева, замощення 1 –асфальтне, замощення 2 – бетонне.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Стягнути з закритого акціонерного товариства «СТ Бородянка»  на користь Київської обласної спілки споживчих товариств 117,00 (сто сімнадцять) грн. державного мита та 60,00 (шістдесят) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київської обласної спілки споживчих товариств 117,00 (сто сімнадцять) грн. державного мита та 60,00 (шістдесят) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Бородянський районний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.

ОСОБА_2Додатко