І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И                              

                                                                     Р І Ш Е Н Н Я                              Справа № 2-266/11

05 жовтня 2011 року Софіївський районний суд  Дніпропетровської області в складі:

судді                                                             Шумської О.В.              

                                                 при секретарі                                           Кірєєвой Т.В.

                                        за участю позивача                                        ОСОБА_1

                                        представника відповідача                              ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Софіївка цивільну справу за  позовною заявою ОСОБА_1 до КП «Відродження плюс»про захист прав споживачів,-

В С Т А Н О В И В:

          13 липня 2011 року до суду звернувся ОСОБА_1 з вищевказаним позовом, просить суд визнати дії керівництва КП «Відродження плюс»незаконними, зобов»язати керівництво КП «Відродження плюс», за власні кошти відновити водопостачання до свого помешкання, яке знаходиться за адресою вул.Набережна 50,  с.Новопетрівка Софіївського району Дніпропетровської області, стягнути з КП «Відродження плюс»матеріальну шкоду в розмірі 500 грн., а також моральну шкоду –10000 грн.                                        

          В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 29.03.2004  року  ним було   укладено   із   Софіївським  комбінатом   комунальних підприємств договір на подачу питної води для населення.   Договір було укладено на період з 29 березня 2004 року до 29 березня 2005 року і дія цього договору закінчилась 29 березня 2005 року.

З 2008 року питанням постачання питної води до с. Новоюлівка займається комунальне підприємство «Відродження плюс». На його неодноразові прохання щодо укладення договору на постачання питної води для визначення ціни та умов водопостачання керівництво підприємства «Відродження плюс»не реагувало і він сплачував гроші за водопостачання , згідно показів лічильника води, на підставі калькуляції та рішень сесії Новоюлівської сільської ради і наданих мені розрахунків.

Позивач сплачує плату за воду на підставі показів лічильника води, що підтверджується копією книжки сплати за воду і заборгованості  згідно показів лічильника, немає, але керівництво КП «Відродження плюс», з незрозумілих причин, зверталося  з претензіями щодо погашення заборгованості за спожиту воду.

На  пояснення щодо відсутності заборгованості за спожиту воду, згідно показів лічильника та відповідно до цих показів оплати, підтвердженої відповідними документами керівництво КП «Відродження плюс»не реагувало.

      19.05.2011 року близько 11.00 год., до його помешкання прибули директор КП «Відродження плюс»ОСОБА_2 із слюсарями ОСОБА_3І і ОСОБА_4 для того, щоб відключити мій двір від централізованого питного водопостачання. На моє питання про причину відключення директор КП «Відродження плюс»ОСОБА_2 пояснила, що у нього є борг за спожиту воду, за 2008,2009,2010 роки. Точну суму вона  назвати не змогла і сказала, що назве її у Новоюлівській сільській раді. Після цього наказала слюсарям відключити водопостачання і опломбувати вентиль подачі води. При цьому був присутній дільничний інспектор. Вважає, що відключення мого двору від централізованого питного водопостачання проведене незаконно.

          9 червня позивач звернувся до відповідача з листом у якому просив пояснити причину відключення води та відновити водопостачання до помешкання, але відповіді на лист не отримав.

Вважає, що відповідач повинен відшкодувати  матеріальну шкоду завдану його незаконними діями, яка складається з витрат пов*язаних з наданням правової допомоги в сумі 500 грн.

Відключення помешкання від централізованого водопостачання спричинило не тільки матеріальну, але і моральну шкоду. Позивач працює позмінно і замість відпочинку після тяжкої праці змушений витрачати гроші ,час та здоров*я в пошуках захисту свого порушеного права. Вважає, що відповідач повинен відшкодувати завдану моральну шкоду -10000 грн.

          В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

          Представник відповідача проти позовних вимог заперечує, вважає їх необґрунтованими, просить суд відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що позивач не виконав технічні умови, надані йому КП, а саме в оглядовому колодязі до водомірного лічильника проходить резинова шланга з двома скрутками по бокам, що може приводити до використання води поза лічильником, і вважає що сім»я ОСОБА_1 користується водою і при цьому не сплачує за неї в повному обсязі.

          Розглянувши матеріали цивільної справи, вислухавши думку учасників процесу та свідків, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:          

          в Конституції України, стаття 42, проголошено: «Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів». У статті 50 головного закону України встановлено: «Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена». Право кожного на задоволення базових потреб - на житло, на достатній життєвий рівень, на охорону здоров'я та медичну допомогу –також гарантується Конституцією України.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про питну воду та водопостачання»від 10 січня 2002 року №2918-ІІІ держава гарантує захист прав споживачiв у сферi питної води та питного водопостачання шляхом: забезпечення кожної людини питною водою нормативної якостi в межах науково обґрунтованих нормативiв питного водопостачання залежно вiд району та умов проживання; державної пiдтримки, регулювання та нагляду у сферi питного водопостачання i водовiдведення вiдповiдно до цього Закону; забезпечення вiдшкодування в установленому порядку шкоди, заподiяної споживачам питної води пiдприємствами питного водопостачання внаслiдок порушення законодавства у сферi питної води та питного водопостачання; тимчасового припинення чи заборони в установленому порядку функцiонування систем питного водопостачання, якi не забезпечують нормативної якостi питної води, а також дiяльностi, що негативно впливає на якiсть питної води, порушує режим функцiонування систем питного водопостачання та водовiдведення.                    

          Згідно ст.4 ЗУ «Про захист прав споживачів»споживачі  під час придбання,  замовлення або використання продукції,  яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на:   1) захист своїх прав державою; 2) належну якість продукції та обслуговування; 3) безпеку продукції; 4) необхідну,  доступну,  достовірну  та своєчасну інформацію про продукцію,  її кількість,  якість,  асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); 5)відшкодування  майнової  та  моральної  шкоди,  завданої  внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; 6) звернення до суду та інших уповноважених органів державної влади за захистом порушених прав;  7) об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).  2. Споживачі    також    мають інші   права,   встановлені законодавством про захист прав споживачів.
          Відповідно до ст..16 ЗУ  «Про житлово-комунальні послуги» порядок  надання житлово-комунальних послуг,  їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору  та  вимогам законодавства.  Стаття 19 цього ж Закону вказує, що відносини  між  учасниками  договірних  відносин  у  сфері житлово-комунальних послуг  здійснюються  виключно  на  договірних засадах.

          В судовому засіданні встановлено, що позивач мешкає за адресою вул.Набережна 50 с.Новопетрівка Софіївського району Дніпропетровської області. 29.03.2004  року  позивачем  було   укладено   із   Софіївським  комбінатом   комунальних підприємств договір на подачу питної води для населення.   Договір було укладено на період з 29 березня 2004 року до 29 березня 2005 року і дія цього договору закінчилась 29 березня 2005 року (а.с.8). З 2008 року питанням постачання питної води до с. Новоюлівка займається комунальне підприємство «Відродження плюс». Згідно наданих копій квитанцій позивач сплачує за воду по лічильнику та має особистий рахунок 416.

          Відповідно до акта від 19.10.2010 року проведено обстеження наявність пломб та показник водомірного лічильника          за результатами обстеження  комісія зробила висновок  «даний абонент знаходиться у нас на підозрі, так як він мало споживає та сплачує за воду», але суд вважає, що це є суб»єктивною думкою директора КП «Відродження плюс»і не підтверджено ні матеріалами справи  ні в судовому засіданні. Згідно акту від 19.05.2011 року проведено роботи по відключенню ОСОБА_1 від водопостачання, обґрунтовуючи тим, що ОСОБА_1 має заборгованість за воду, а також не виконує технічні умови, затверджені рішенням Новоюлівської сільської ради

          Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили, що будинок ОСОБА_6 був відключений від водопостачання.

          Свідки ОСОБА_3., ОСОБА_7, ОСОБА_8 являються працівниками КП «Відродження плюс»і підтвердили, що 19.05.2011 року вони провели відключення абонента ОСОБА_1 від водопостачання.

          Свідок ОСОБА_9Ю, являється контролером і вона підтвердила, що протягом всього часу, який вона працює, проблем при перевірці лічильника ОСОБА_1 не виникало, вона завжди без перешкод знімала покази.          

          Згідно ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»споживачі питної води зобов'язані: своєчасно вносити плату за використану питну воду  відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення; раціонально використовувати питну воду, не допускати її витоків із внутрішньобудинкових мереж та обладнання; не допускати забруднення, засмічення та виснаження джерел питного водопостачання і пошкодження об'єктів питного водопостачання і водовідведення; вчасно повідомляти підприємства питного водопостачання про виявлені пошкодження на об'єктах централізованого питного водопостачання і водовідведення, які їм належать або якими вони користуються; не перешкоджати здійсненню контролю за технічним станом інженерного обладнання в приміщеннях; утримувати в належному технічному і санітарному стані водопровідні мережі та обладнання; у разі внесення не в повному обсязі плати за використану питну воду обмежувати власне використання питної води до рівня екологічної броні питного водопостачання; забезпечувати безперешкодний доступ відповідальних представників підприємств питного водопостачання до власних водопровідних мереж та обладнання для контролю за рівнем споживання питної води, а також для виконання відключення і обмеження споживання відповідно до встановленого порядку. В разі перешкоди у доступі зазначених представників до водопровідних мереж та обладнання споживача посадові особи такого споживача несуть відповідальність відповідно до закону.

          В силу ст. 23 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» підприємства питного водопостачання мають право  у  разі  внесення  споживачем  не  в  повному обсязі плати за використану питну воду обмежити його питне водопостачання до рівня екологічної броні питного  водопостачання.   

          Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що дійсно з боку позивача мало місце невиконання технічних умов, але будь-яких доказів розкрадання питної води представником відповідача суду надано не було, також відповідно квитанцій позивач протягом усього часу сплачував за воду по лічильнику, який на час розгляду справи в суді був опломбований у відповідності до існуючих норм, що підтвердили свідки і не спростовано матеріалами.                                         Таким чином, враховуючи вказані обставини, суд вважає, що у відповідача не було безспірних підстав для відключення будинку позивача від водопостачання, тому вважає за необхідне зобов’язати відповідача підключити будинок № 50 по вул.Набережній с.Новопетрівка Софіївського району Дніпропетровської області області, до системи водопостачання за рахунок КП «Відродження плюс».           

          Що стосується стягнення матеріальної шкоди яка складається з витрат пов»язаних з наданням правової допомоги в задоволенні цієї вимоги слід відмовити як необґрунтованій та не підтвердженій матеріалами справи.          

          Частковому задоволенню підлягає і стягнення моральної шкоди так як відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)” від 31.03.95 р. (зі змінами та доповненнями) під моральною шкодою потрібно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.

          Згідно з ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом чи або іншим ушкодженням здоров’я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.                                                                                                     Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” від 31.03.95 р. (зі змінами та доповненнями) при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з’ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинового зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з’ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.  

          Згідно ст..88 ЦПК України  якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

          Керуючись ст.ст. 22, 23 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст.10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, -

                                                                  ВИ Р І Ш И В:  

          Позовні вимоги ОСОБА_1  задовольнити частково.

          Визнати дії керівництва КП «Відродження плюс» незаконними.

          Зобов»язати керівництво КП «Відродження плюс» відновити водопостачання до помешкання що належить ОСОБА_10 за адресою  с.Новопетрівка вул.Набережна 50 Софіївського району Дніпропетровської області.

          Стягнути з КП «Відродження плюс» на користь ОСОБА_11 моральну шкоду в розмірі 300 (Триста) грн.

          Стягнути з КП «Відродження плюс» на користь держави судовий збір в сумі  51,00 грн. та 17,00 грн.

          Стягнути з КП «Відродження плюс» на користь держави витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн.

          В  задоволенні решти позовних вимог відмовити як необґрунтованих.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

         Вступна та резолютивна частини рішення оголошені 5 жовтня 2011 року повний текст рішення  виготовлений 10 жовтня 2011 року

          Суддя                                                                                          О.В,Шумська