Справа №2-372/2007

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

07 серпня  2007 року                                                                     Менський районний суд

Чернігівської області в складі:

головуючого судді                                Ченцової С.М.

при секретарі                                         Галенок Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Менської міської ради Менського району Чернігівської області про визнання права власності на спадкове нерухоме майно за законом,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Менської міської ради Менського району Чернігівської області про визнання права власності на спадкове нерухоме майно за законом, а саме, надвірні будівлі: гараж Е-1 вартістю 4870 гри., сарай Е-1 вартістю 410 гри., сарай 3-1 вартістю 375 грн., мотивуючи позов тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2, після смерті якого відкрилась спадщина на !4 частини житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1, та інше нерухоме та рухоме майно. Спадкоємцем першої черги за законом являється син померлого ОСОБА_1, інших спадкоємців як за законом так і за заповітом немає. У видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/2 частину будинку нотаріусом відмовлено, із-за відсутності правовстановлюючих документів на гараж та два сараї. Позивач стверджує, що померлий за договором дарування від 12 березня 1985 року є власником 1/2 частини будинку та двох сараїв, двох погребів і гаража. В 1985-1986 роках батько побудував надвірні будівлі : гараж та два сараї, дозволу на забудову яких немає, відсутній і документ про право власності на них.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що є матір'ю ОСОБА_1, з померлим чоловіком ОСОБА_2 розлучена. Ніяких заперечень щодо визнання права власності ОСОБА_1 на житловий будинок та надвірні будівлі після померлого її колишнього чоловіка вона немає.

Представники Менської міської ради Менського району та Менської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явилися, надали суду заяви, в яких просять розглянути справу без їх участі.

Заслухавши пояснення позивача, свідка, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав:

Так, відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання за ним права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до ст.. 1261 ЦК України , у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Відповідно до ст. 12 Закону України „Про власність" громадянин набуває права власності на майно, одержане внаслідок успадкування.

Відповідно до ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину , у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухомість.

Із досліджених у судовому засіданні документів слідує, що спадкодавець ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується ксерокопією свідоцтва

2

про смерть НОМЕР_1 виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Менського районного управління юстиції ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_1 являється сином ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 виданим Менським відділом РАГС Чернігівської області 24 травня 1985 року.

Як установлено в судовому засіданні спадкодавець ОСОБА_2 при житті не оформив права власності на надвірні будівлі, які йому належали та розташовані в АДРЕСА_1 та не зареєстрував їх в установленому законом порядку в Чернігівському міжміському бюро технічної інвентаризації , що підтверджується довідкою бюро № 31 від 12 червня 2007 р про готовність житлового будинку. Підтвердженням того, що 1/2 частина житлового будинку з надвірними будівлями належали спадкодавцю є договір дарування посвідчений державним нотаріусом Менської державної нотаріальної контори 12.03.1985 року за за реєстровим номером - 338 та та зареєстрованого в Чернігівському міжміському бюро технічної інвентаризації 13.03.1985 року за номером-14.

Відповідно до ст.2 Закону України " Про власність", кожен громадянин в Україні має право володіти, користуватися і розпоряджатися майном особисто або спільно з іншими.

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Спадкодавець ОСОБА_2 особисто, за своєю волею не зареєстрував право власності на надвірні будівлі: гараж Е-1, сарай Е-1, та сарай 3-1 , що розташовані по АДРЕСА_1, які йому належали , що підтверджується довідкою Чернігівського міжміського бюро технічної інвентаризації № 06 від 12.06.2007 року і в судовому засіданні документально підтверджено , що спадкоємцем за законом після смерті спадкодавця є його син ОСОБА_1, який прийняв спадщину, інших спадкоємців немає.

За таких обставин, суд вважає за можливе визнати право власності за ОСОБА_1, який проживає в АДРЕСА_1 на спадкове майно, а саме, надвірні будівлі :гараж Е-1 вартістю 4870 грн., сарай Е-1 вартістю 410 грн., сарай 3-1 вартістю 375 грн., що розташовані по АДРЕСА_1.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2 Закону України " Про власність ", ст.ст. 316, 1261, 1297 ЦК України, ст. ст. 212- 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Менської міської ради Менського району Чернігівської області задовольнити.

Визнати право власності за ОСОБА_1, який проживає в АДРЕСА_1 на спадкове нерухоме майно, а саме, на надвірні будівлі : гараж Е-1 вартістю 4870 ( чотири тисячі вісімсот сімдесят) грн., сарай Е-1 вартістю 410 ( чотириста десять) грн., сарай 3-1 вартістю 375 (триста сімдесят п'ять) грн., що розташовані по АДРЕСА_1.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви

про апеляційне оскарження.