Справа № 2-1593

2011 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          22 грудня 2011 року Галицький районний суд м.Львова в складі: головуючого-судді Курильця А.Р., при секретарі Дралі М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до національного університету "Львівська політехніка" про стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до національного університету «Львівська політехніка»про стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що за період з 18 лютого 2008 року по 30 червня 2008 року йому не нараховано і не виплачено відпускних в розмірі 500,00 грн., не виплачено посадовий оклад на оздоровлення в розмірі 1100,00 грн., а також не виплачено грошової винагороди в розмірах до одного посадового окладу за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов'язків в розмірі 1100,00 грн. Вважає, що внаслідок невиплати коштів в розмірі 2700,00 грн., йому було завдано моральну шкоду в розмірі 150000,00 грн.

Позивач в судовому засіданні свій позов підтримав, дав пояснення, аналогічні мотивам позовної заяви. Просить позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 заперечив, дав пояснення, що жодної заборгованості перед позивачем національний університет «Львівська політехніка»немає, а відтак ними не завдано ОСОБА_1 жодної моральної шкоди. Просить в задоволенні позову відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити з наступних підстав.

Наказом №2213-3-02 від 15.08.2007 року позивача ОСОБА_1 звільнено з посади доцента кафедри ПМ - 15.08.2007 року за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України, у зв'язку із оформленням наукової пенсії.

Згідно зі ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»позивачу ОСОБА_1 з 06.09.2007 року було призначено пенсію по інвалідності як науковому працівнику, який став інвалідом III групи, в розмірі пенсії наукового (науково-педагогічного) працівника незалежно від віку та за наявності стажу.

У зв'язку з виходом на пенсію наказом №3218-3-10 від 13.11.2007 року йому було надано грошову допомогу у розмірі шести місячних посадових окладів з урахуванням надбавок і доплат через два місяці після видання наказу про звільнення.

З довідки про результати перевірки НУ "Львівська політехніка" з питань, порушених у зверненні ОСОБА_2 стосовно звільнення позивача ОСОБА_1 з посади доцента кафедри прикладної математики у серпні 2007 року від 02.10.2008 року вбачається, що після призначення позивачу ОСОБА_1 наукової пенсії, останній звернувся 05.09.2007 року із заявою про прийняття на роботу на кафедру прикладної математики на посаду доцента на умовах раніше укладеного контракту строком до 2010 року. Начальником відділу кадрів позивачу ОСОБА_1 по суті поставлених ним у заяві питань 12.09.2007 року надано усну відповідь, яка задовольнила позивача, про що письмово засвідчено та підтверджено його особистим підписом. У разі виникнення трудового спору щодо правомірності його звільнення позивач ОСОБА_1С відповідно до ст.221 КЗпП України мав право звернутися до Комісії з трудових спорів або до суду у встановлений законодавством термін. З усного пояснення заступника голови профспілки університету, голови виробничої правової комісії профспілки, члена Комісії з трудових спорів від профспілки ОСОБА_3 з'ясовано, що відповідної заяви у вищезазначені органи та до профспілкового комітету університету не надходило.

Наказом №636-3-10 від 28.02.2008 року позивача ОСОБА_1 зараховано на посаду доцента 0,5 ст. кафедру вищої математики з 18.02.2008 року до 30.06.2008 року (на період закордонного відрядження без збереження заробітної плати ОСОБА_4Ф.) з місячним посадовим окладом 1705,00 грн. та встановлено доплати за науковий ступінь к.н. - 15% до посадового окладу, та за вчене звання доцента - 25% до посадового окладу, та встановлено надбавку за вислугу років у розмірі 30% до посадового окладу (пенсіонер), на підставі заяви ОСОБА_1 з резолюцією першого проректора ОСОБА_5.

Наказом №1964-3-03 від 30.06.2008 року, у зв'язку із закінченням строку роботи ст. 36 п.2 КЗпП України, позивача звільнено з посади доцента каф. вищої математики.

Наведені вище обставини встановлені рішенням Галицького районного суду м.Львова від 29.09.2010 року в справі за позовом ОСОБА_1 до національного університету «Львівська політехніка»про визнання дій неправомірними та відшкодування моральної шкоди, яке вступило в законну силу, а тому в силу ст.61 ЦПК України не підлягають доведенню в даній справі.

В судовому засіданні встановлено, що за відпрацьований період при звільненні ОСОБА_1 було виплачено компенсацію за невикористану відпустку 21 календарний день.Матеріальна допомога на оздоровлення не нараховувалась, оскільки вона надається при нарахуванні відпустки, а відпустка ОСОБА_1 не належалася, оскільки відпрацьований ним термін становить 4 місяці.

Таким чином, вимоги ОСОБА_1 про стягнення недоплачених коштів в розмірі 2700,00 грн. є безпідставними, оскільки з боку НУ «Львівська політехніка»не вчинено жодних протиправних дій.

Згідно до ст. 1167 ЦК України від 16.01.2003р. моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача було звільнено у зв'язку із закінченням строку роботи на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України, тому НУ "Львівська політехніка" діяла у відповідності до законодавства та жодним чином не порушувала прав позивача. Відтак, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 150 000,00 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в задоволенні  позову ОСОБА_1 слід відмовити за безпідставністю.

Керуючись ст.ст.4,10,11,60,88,209,212,214-215 ЦПК України, Законом України "Про відпустки", Законом України "Про освіту", ст.237-1 КЗпП України, суд

в и р і ш и в :

          В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10-ти днів після його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          Головуючий                                                            А.Р.Курилець

22 грудня 2011 року