Справа № 2-4955/11

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне, в порядку гл.8 розділу ІІІ ЦПК України)

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

19 серпня 2011  року                                                                       Жовтневий районний суд

м.Дніпропетровська

у складі:            головуючого судді  - Черновського Г.В.

                     при секретарі  - Біжко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи –комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про скасування свідоцтва про право власності на домоволодіння,     -

ВСТАНОВИВ:

        У серпні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 в якому просила суд:

          - анулювати право власності ОСОБА_2 на 8/100 частин домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстроване в КП «ДМБТІ`на підставі рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровськ від 28 лютого 2006 року;

          - поновити право власності на 8/100 домоволодіння яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_11 .

          В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав у повному обсязі, на задоволенні позову наполягав.

          Відповідач в судове засідання по справі не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. За таких обставин, на підставі ч.4 ст.169 ЦПК України, відповідач вважається повідомленим про день та час судового засідання і таким, що відсутній без поважних причин, що є підставою для вирішення справи на підставі наявних у ній даних і доказів і постановлення заочного рішення.

          Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

          Судом встановлені наступні факти:

          Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська по цивільній справі №2-929 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_12 про визнання дійсною угоди та визнання права власності на частину домоволодіння, за ОСОБА_2 було визнано право власності на 8/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 .

          Судом встановлено, що 12 квітня 2006 року спеціалістами КП «ДМБТІ» за ОСОБА_2 проведена реєстрація права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 . (реєстраційний номер 753803).

          Судом встановлено, що 15 серпня 2007 року рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області (цивільна справа №22ц-2018/07) рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська було скасовано та винесено нове рішення відповідно до якого у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_12 про визнання дійсною угоди та визнання права власності на частину домоволодіння було відмовлено. Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області набрало законної сили з моменту його проголошення. (А.С. 8-9).

          Таким чином, судом встановлено, що відсутні підстави для реєстрації права власності за ОСОБА_2 на 8/100 домоволодіння АДРЕСА_1 .

          В судовому засіданні представник позивачки пояснив суду, що позивачка неодноразово зверталася з заявою про анулювання права власності ОСОБА_2 на 8/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 , однак працівниками КП «ДМБТІ» їй було відмовлено та рекомендовано звернутися до суду.

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється   на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ч.1 ст.14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч.2 ст.14 ЦПК України, невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Законна сила судового рішення поширюється на всю територію України. За межами України рішення підлягає виконанню на основі норм міжнародного права.

Відповідно до ст.41 Конституції України, кожний має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ст.319 ЦК України, власник на свій розсуд володіє, користується й розпоряджається приналежним йому майном. Власник має право робити відносно свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, суд вважає можливим позов ОСОБА_1 задовольнити та анулювати право власності ОСОБА_2 на 8/100 частин домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке зареєстроване в КП «ДМБТІ» на підставі рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровськ від 28 лютого 2006 року.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до ст.88 ЦПК України та враховуючи результат вирішення справи, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивачки 51 грн. в рахунок відшкодування оплати судового збору і 120 грн., в рахунок відшкодування оплати ІТЗ, а всього 171 грн.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, -

      ВИРІШИВ:

          Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи –комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про скасування свідоцтва про право власності на домоволодіння –задовольнити.

          Анулювати право власності ОСОБА_2 на 8/100 частин домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке зареєстроване в КП «ДМБТІ`на підставі рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровськ від 28 лютого 2006 року.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 171 грн.

           Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

       Суддя                                                                                                   Г.В.Черновськой