Справа  №412-15497/2012

Провадження №2-201-192/13

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне, в порядку гл.8 розділу ІІІ ЦПК України)

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

24 січня 2013 року                                             Жовтневий районний суд  м.Дніпропетровська

у складі: головуючого –судді Черновського Г.В.

               при секретарі –Савченко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач у листопаді 2012 року звернувся до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 в якому просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість 21 900 грн.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, на задоволенні позову наполягав.  

          Відповідач в судове засідання по справі не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. За таких обставин, на підставі ч.4 ст.169 ЦПК України, відповідач вважається повідомленим про день та час судового засідання і таким, що відсутній без поважних причин, що є підставою для вирішення справи на підставі наявних у ній даних і доказів і постановлення заочного рішення.

Вислухавши пояснення  позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

          Судом встановлені наступні факти:

          12 березня 2012 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №1-5/10-3 8-УД «Про роботу з надання юридичної допомоги адвокатом», відповідно до умов якого позивач, як адвокат, здійснював захист інтересів відповідача на досудовому слідстві при розслідуванні кримінальної справи №70111153, по якій він підозрювався в скоєнні злочину, передбаченого ст.191 ч.4 КК України.

          Відповідно до п.2.1 договору № 1-5/10-38-УД від 12 березня 2012 року за виконану адвокатом роботу за цим договором клієнт, тобто ОСОБА_2 зобов`язаний виплачувати адвокату гонорар у сумі, узгодженої сторонами за часом витрат робочого часу згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №590 від 27 квітня 2006 року «Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ».

          Судом встановлено, що розмір оплати праці адвоката по виконанню доручення клієнта, передбачений цим договором, узгоджений сторонами і останній відповідає вимогам ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність`та ст.33 Правил адвокатської етики. При укладенні цього договору сторони враховували: обсяг часу і роботи, необхідні для належного виконання доручення клієнта, ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; важливість доручення для клієнта; характер і тривалість професійних відносин адвоката з клієнтом; роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт; досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт.

          Судом встановлено, що розмір гонорару і порядок його внесення чітко визначений у договорі про надання правової допомоги клієнту. За період: березень-серпень 2012 свої зобов`язання за договором позивач виконав в обсязі затрат робочого часу в кількості 72 годин, за які ОСОБА_2 повинен виплатити позивачу гонорар згідно п.2.1. договору в сумі 30 902 грн. 40 коп., що підтверджується розрахунком вартості виконаних адвокатом робіт по виконанню договору №1-5/10-38-УД від 12 березня 2012 року.

          Судом встановлено, що у період виконання позивачем роботи по здійсненню захисту інтересів ОСОБА_2 на досудовому слідстві, відповідач виплатив позивачу гонорар в сумі 9 000 гривень, а у зв`язку з досягненням за результатами виконання доручення відповідача позитивного результату, якого він бажав, не пред`явлення йому обвинувачення у вчиненні інкримінованого йому злочину, відповідач став ухилятися від оплати виконаного обсягу робіт.

Судом встановлено, що станом на 20 листопада 2012 року заборгованість відповідача по оплаті виконаного обсягу робіт по захисту його інтересів на досудовому слідстві при розгляді кримінальної справи №70111153 склала в сумі 21902 грн. 40 коп.

          Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язків для виконання сторонами.

          Відповідно до ст.ст. 509, 526 ЦК України, зобов`язанням є правові відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

          Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.          Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

                   Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Відповідно до ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.          

          Оцінюючи усі докази які були дослідженні у судовому засіданні у їх сукупності, враховуючи той факт, що роботу з надання юридичної допомоги щодо захисту інтересів відповідача на досудовому слідстві при розслідуванні кримінальної справи №70111153, по якому він підозрювався в скоєнні злочину, передбаченого ст.191 ч.4 КК України позивач виконав у повному обсязі, а відповідач  ухиляється від виконання своїх зобов`язань за договором №1-5/10-3 8-УД «Про роботу з надання юридичної допомоги адвокатом», суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 21 900 грн.

          Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до ст.88 ЦПК України та враховуючи результат вирішення справи, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 219 грн. в рахунок відшкодування оплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 169, 212, 213, 215, 224-226 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

          Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 21 900 грн.

Стягнути з Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 219 грн.

            Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

           Суддя                                                                                        Г.В.Черновськой