Справа № 2-7992/2011

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

13 грудня 2011 року                                                                                           Жовтневий районний суд

          м. Дніпропетровська

У  складі: головуючого судді –  Башмакова Є.А.,

    при секретарі         –   Куляба Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ІНГО Україна`до Бобрік Павла Володимировича, третя особа: дочірнє підприємство «Інтранс холдінгс`товариства з обмеженою відповідальністю «Інтранс холдінгс`про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

ВСТАНОВИВ:

04 травня 2011 року позивач звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до  відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу.

В обґрунтування своїх позовних вимог в позовній заяві позивач посилався на те, що відповідач ОСОБА_1 13.11.2007 року, керуючи автомобілем «ЗАЗ», д/н   НОМЕР_1 допустив зіткнення з автомобілем «Пежо», д/н НОМЕР_2 , що належить ДП «Інтранс Холдінгс», вина відповідача у вказаній дорожньо-транспортній пригоді підтверджується відповідною постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02.12.2007 року.

Між ЗАТ «АСК «Інго Україна», на сьогодні у зв`язку зі зміною назви ПрАТ «АСК «Інго Україна`та ДП «Інтранс Холдінгс`було укладено договір добровільного страхування автотранспорту № 570533627 від 01.09.2007 року.

На виконання умов договору страхування позивач виплатив страхове відшкодування у розмірі 81 963 грн. 82 коп. відповідно до вартості відновлювального ремонту. Тому в позові позивач просив стягнути з відповідача на користь приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ІНГО Україна» 81 963 грн. 82 коп., витрати на оплату державного мита у розмірі 819 грн. 64 коп., та витрати на оплату послуг інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 120,00 грн.

В судове засідання позивач з`явилася, просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач та його представник у судове засідання також з`явилися, відповідач позов не визнав, зазначив що згоден на відшкодування коштів в порядку регресу, але не згоден з сумою відшкодування, вказаною позивачем, зазначив, що кількість замінених запчастин та деталей перевищує фактичну. Крім того, відповідач зазначив, що під час дорожньо-транспортної пригоди, в якій його було визнано винним, було завдано пошкодження, в результаті яких не могли бути замінені запчастини та деталі, вказані у висновку  спеціаліста автотоварознавця ОСОБА_2 № 577 від 25.11.2007 року.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

В судовому засіданні судом встановлені наступні факти.

13.11.2007 року о 11 годині 30 хвилин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «ЗАЗ», д/н   НОМЕР_1 , рухався на перехресті вул. Пресова та вул. Євпаторійській шляхопровід в м. Дніпропетровську, де при виїзді з другорядної дороги на головну, в порушення правил проїзду перехресть, не дав дорогу автомобілю «Пежо`д/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , що рухався по головній дорозі, в результаті чого допустив зіткнення з останнім.

Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 грудня 2007 року ОСОБА_1 був визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на нього було накладено штраф в дохід держави в сумі 68 (шістдесят вісім) гривень.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України зазначена постанова є підставою звільнення від доказування, оскільки обов`язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

01.09.2007 року між ЗАТ «АСК «Інго Україна», на сьогодні у зв`язку зі зміною назви ПрАТ «АСК «Інго Україна`та ДП «Ітранс Холдінгс`товариства з обмеженою відповідальністю «Інтранс холдінгс`було укладено договір добровільного страхування автотранспорту № 570533627.

Судом встановлено, що згідно висновку спеціаліста автотоварознавця ОСОБА_2 № 577 від 25.11.2007 року вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «Пежо`д/н НОМЕР_2 складає 89 543 грн. 14 коп.

Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «ІНГО Україна`на виконання вищезазначеного договору виплатило дочірньому підприємству «Інтранс холдінгс`товариства з обмеженою відповідальністю «Інтранс холдінгс`страхове відшкодування у розмірі 81 963, 82 грн., що відтверджується копією платіжного доручення № 3913 від 25.04.2008 року, копія якого наявна в матеріалах справи.

В матеріалах справи наявний також страховий акт № 30648 від 25.04.2008 року відповідно до якого вартість шкоди, яка підлягає відшкодуванню складає 81 963, 82 грн.

В порядку досудового врегулювання спору відповідачу було направлено претензію № 2963 від 23.10.2009 року з пропозицією добровільно сплатити суму 81 963, 82 грн., не доводячи справу до розгляду в судовому порядку, але ніяких дій зі сторони відповідача здійснено не було.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд застосувати при вирішенні даної цивільної справи строк позовної давності. Так, представник відповідача зазначив, що загальний строк позовної давності складає три роки відповідно до ст. 257 Цивільного Кодексу України, а відповідно до ч. 6 ст. 261 Цивільного Кодексу України за регресними  зобов`язаннями  перебіг  позовної давності починається від дня виконання основного зобов`язання. Тому представник позивача вважає, що позивач пропустив строк позовної давності, так як платіжне доручення № 3913, що свідчить про виконання позивачем основного зобов`язання, від 25.04.2008 року, а позовна заява була направлена до суду 28.04.2011 року.

Проте в судовому засіданні представник позивача надала суду квитанцію та реєстр внутрішніх відправлень приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ІНГО Україна». Так, відповідно до зазначених документів, наданих  представником позивача під час судового засідання, позовна заява у даній цивільній справі була направлена до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 26.04.2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 253 ЦПК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події,  з якою пов`язано його початок, відповідно до ч. 1 ст. 254 ЦПК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Таким чином, суд приходить до висновку, що так як перебіг строку розпочався 26.04.2008 року, останнім днем для подачі позовної заяви без пропуску строку було 26 квітня 2011 року, тому позивач не пропустив строк для звернення до суду з позовною заявою.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана  джерелом    підвищеної  небезпеки, відшкодовується  особою,  яка  на  відповідній  правовій  підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним   засобом, механізмом, іншим  об`єктом, викори-стання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з  вини  іншої  особи, відшкодо-вується винною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа,  яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право  зворотної  вимоги  (регресу)  до винної особи у розмірі виплаченого  відшкодування,  якщо  інший  розмір  не  встановлений законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за  вибором  потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду  і  такої  ж  якості,  полагодити пошкоджену  річ  тощо)  або  відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд виходить з того, що згідно ст. 27 Закону України «Про страхування`та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Таким чином, до позивача перейшло право вимоги суми 81 963, 82 грн. від ОСОБА_1 , як від особи, яка винна у заподіянні шкоди.

Обговорюючи питання про судові витрати, суд вважає за необхідне на підставі ч.1 ст. 88 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового  збору в розмірі 819 грн. 64 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 253, 254, 257, 261, 993, 1187, 1188, 1192 Цивільного кодексу України, ст. ст. 8, 10, 11, 60, 61, 76, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ІНГО Україна`грошову суму у розмірі 81 963, 82 грн. (вісімдесят одна тисяча дев`ятсот шістдесят три) гривні 82 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ІНГО Україна`судовий збір в розмірі 819 (вісімсот дев`ятнадцять) гривень 64 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень.  

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя:                                                                                                    Є.А.Башмаков