Справа  № 2-8139/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

19 вересня 2011 року                           Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

у складі: головуючого –судді Черновського Г.В.

 при секретарі –Біжко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним та визнання права власності на гараж, -

ВСТАНОВИВ:

                У травні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська з вищезазначеним позовом, в якому просила суд: визнати дійсним договір дарування гаража, розташованого біля будинку АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з дня його укладення; визнати право власності ОСОБА_1 на гараж, який розташований біля будинку АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала у повному обсязі, на задоволенні позову наполягала.   

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнала, проти задоволення позову не заперечувала.

              Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти:

12.07.2010 року між позивачем та відповідачем був укладений договір дарування гаража, розташованого біля будинку АДРЕСА_1 . Відповідно до умов цього договору відповідач передала безоплатно зазначене майно, а позивач прийняла дарунок у власність.

На виконання умов договору позивачем та відповідачем був складений акт приймання-передачі нерухомого майна.

Судом встановлено, що право власності на вищезазначене нерухоме майно належним чином ні на кого оформлено не було.

Судом встановлено, що на вказаний гараж первинна інвентаризація не проводилася, адреса не присвоювалася.

Згідно ст.717 ЦК України, за договором дарування одна сторона передає або зобов`язується передати у майбутньому другій стороні безоплатно майно у власність.

Згідно ч.2 ст.719 ЦК України, договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно ст.220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно ст.236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його укладення.

Судом встановлено, що вищезазначений договір дарування гаражу нотаріально не посвідчувався.

Таким чином, суд, враховуючи вищевикладене, вважає вищезазначений договір дарування нікчемним та таким, який не породжує будь-яких прав та зобов`язань для сторін, які його укладали.

Щодо визнання права власності на гараж, який розташований біля будинку АДРЕСА_1 , суд дійшов до висновку, що, оскільки, як було зазначено, договір дарування майна є нікчемним, то і визнання права власності за позивачем є таковим, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1,5 ст.55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч.3 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних, або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

          У відповідності до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає можливим у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним та визнання права власності на гараж відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України,-

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним та визнання права власності на гараж –відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська.

   Суддя: