Справа №  2-9183/2011

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2011 року                                                                                                  Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді –Черновського Г.В.

               при секретарі          - Біжко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

15 серпня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу (а.с.2-3).

  Позивач у позовній заяві та у судовому засіданні посилався на те, що вони з відповідачем перебувають у шлюбі з 20 жовтня 2001 року, від шлюбу спільних дітей не мають, спільне життя з відповідачем не склалося, втрачено почуття кохання та поваги один до одного, з серпня 2008 року між ними було припинено ведення спільного господарства та подружні відносини, зберігати шлюб з відповідачем не бажає, вважає, що збереження шлюбу не можливо, просив суд шлюб розірвати.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, на їх задоволені наполягав.

Відповідач у судовому засіданні проти позовних вимог щодо розірвання шлюбу не заперечувала.

Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного висновку з таких підстав.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 20 жовтня 2001 року, зареєстрованого Відділом реєстрації актів громадянського стану Бабушкінського районного управління юстиції м. Дніпропетровська, актовий запис № 781, від якого спільних дітей не мають, що підтверджуються письмовими доказами (а.с. 7).

Також у судовому засіданні судом встановлено, що з серпня 2008 року між сторонами по даній справі були припинені подружні стосунки та ведення спільного господарства. До цього часу сторони не поновлювали подружні стосунки, зберігати сім`ю вони не бажають та наполягають на розірванні шлюбу, зазначені обставини підтверджуються поясненнями сторін по справі.  

           Згідно ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно ст.. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України, при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючі вищезазначені обставини, та приймаючі до уваги, що шлюбно-сімейні відносини між сторонами по даній справі припинені з серпня 2008 року та до цього часу не поновлювались, позивач наполягає на розірванні шлюбу, зберігати шлюб з відповідачем не бажає й вважає, що це не можливо, а відповідач згоден з розірванням шлюбу,  суд приходить до висновку про те, що шлюб сторін по даній справі розпався остаточно, відновлений бути не може, а тому шлюб між сторонами по даній справі підлягає розірванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, ч. 1 ст. 88, 212, 213, 215  ЦПК України,  суд –

В И Р І Ш И В:

          Шлюб, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 20 жовтня 2001 року Відділом реєстрації актів громадянського стану  Бабушкінського районного управління юстиції м. Дніпропетровська, актовий запис № 781 - розірвати.  

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

     Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом  подання апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровска.

                  Суддя                                                                                                    Г.В. Черновськой