Справа № 2а-76/08р.

ПОСТАНОВА

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

06 березня  2008 року Лисянський районний суд Черкаської області

в складі: головуючого-судді - Золотоверхого О.І.

               при секретарі           - Гутман О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Лисянка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської області, Управління праці і соціального захисту населення Лисянської районної державної адміністрації про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги інваліду війни,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів і просить поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушеного права та стягнути в його користь з відповідачів 7968 грн. недоплаченої щорічної грошової допомоги як інваліду війни за період 2005-2007 роки, що проводиться ветеранам війни-інвалідам війни на підставі Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 року.

Підтримавши позов позивач суду пояснив, що він має статус інваліда війни. Відповідно до положень ч.5 ст.12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 року учасникам бойових дій, щорічно до 5 травня, виплачується разова допомога у розмірі війни мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до діючого законодавства України мінімальна пенсія за віком становила відповідно: у 2005 році - 332 грн., у 2006 році - 359 грн., а у 2007 році - 410 грн. Враховуючи наведене він повинен був отримати у 2005 році - 2656 грн., у 2006 році - 2872 грн. та у 2007 році - 3280 грн. Загальний розмір разової грошової допомоги за 2005-2007 роки повинен становити 8808 грн.

Але всупереч вимогам Закону України  за 2005-2007 роки він отримав відповідно - 270, 270 та 300 грн., що разом становить 840 грн., у зв'язку з чим недоплата за вказані роки становить 7968 грн., які позивач і просить стягнути з відповідачів в його користь.

Позивач в суді пояснив, що його матеріальний стан позбавляє можливості слідкувати за змінами в законодастві щодо соціальних виплат, тому про порушення свого права щодо отримання в повному обсязі разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, як учасник бойових дій, він дізнався на початку серпня 2007 року з телевізійних програм, які проводилися у зв'язку з початком передвиборчої кампанії. Саме з цих програм йому стало відомо про наявність Рішення Конституційного суду від 09.07.2007 року за №6/рп/2007 року, яким скасовано чергові обмеження на виплату щорічної разової грошової допомоги інвалідам війни, тому він просить поновити трьохрічний пропущений строк для звернення до суду за захистом порушеного права.

Представники відповідачів в судовому засіданні позов не визнали, поскільки вказані позивачем виплати не передбачені Законом про Державний бюджет.

Суд вважає, що позов підлягає до задоволення із слідуючих підстав:

Суд встановив, що відповідно до посвідчення НОМЕР_1 від 19.09.2001 року виданим Лисянським РУСЗН Черкаської області позивач має статус інваліда війни 1-ої групи.

Відповідно до положень ч. 5 ст.12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 року, інвалідам війни 1-ої групи щорічно до 5 травня, виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до діючого законодавства мінімальна пенсія за віком за 2005-2007 роки відповідно становила : 332 грн., 359 грн. та 410 грн.

Виходячи з наведеного позивачу необхідно було виплатити за 2005-2007 роки відповідно 2656 грн., 2872 грн. та 3280 грн., що за вказані роки становить 8808 гривень.

Як встановив суд за вказані роки позивач фактично отримав, відповідно : 270 грн., 270 грн. та 300 грн., що становить 840 грн.

Враховуючи наведене за 2005-2007 роки позивачу недоплачено 7968 гривень.

Про порушення свого права щодо отримання в повному обсязі разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, як інваліду війни, позивач дізнався на початку серпня 2007 року, тому суд вважає, що можливо поновити позивачу пропущений трьохрічний строк для звернення до суду.

Тобто обставини, викладені позивачем в позовній заяві, про те, що він має право на одержання до 5 травня щорічної разової грошової допомоги, як інвалід війни в 2005-2007 роках в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, обґрунтовані і підтверджені в судовому засіданні вищеперерахованими доказами.

Посилання представників відповідачів при невизнанні позову на вимоги Закону про Державний бюджет не можуть бути прийняті судом, поскільки Рішенням Коституційного Суду України від 09.07.2007 року обмеження Державного бюджету щодо соціальних виплат, в тому числі і інвалідам війни скасовані як не конституційні.

Враховуючи наведене суд вважає, що конституційне право позивача  щорічно до 5 травня отримувати разову грошову допомогу, як інвалід війни в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з боку відповідачів порушено і підлягає судовому захисту.

Керуючись ст.3, 8, 19, 22, 46, 48, 55, 56, 95, 96 Конституції України, ст.2, 12, 13, 17-1, 22 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ”, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, ст. 2, 4, 6, 17, 19, 49, 56, 87, 90, 94, 99-102, 104, 106, 159, 160, 161, 162, 256, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1 пропущений трьохрічний строк для звернення до суду за захистом порушеного права.

Позов ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Лисянської районної державної адміністрації та Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги інваліду війни задоволити повністю.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Управління праці та соціального захисту населення Лисянської районної державної адміністрації та Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації в солідарному порядку недоплачену йому разову щорічну грошову допомогу як інваліду війни 1-ої групи за 2005-2007 роки в сумі 7968 грн.

Постанова про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до Київського апеляційного адміністративного суду.

Заяву про апеляційне оскарження може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

                                                    Головуючий -