Головуючий у 1 інстанції - Горбенко  К.П.                                                                                                         Суддя-доповідач - Колеснік  Г.А.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 УХВАЛА

Іменем України

08 квітня 2008 року                                                                                     м. Донецьк  

 справа № 22-а-2484/08

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:                             Колеснік Г.А.

суддів:                                                   Шаптала Н.К., Ляшенко  Д.В.

В С Т А Н О В И В :

26 вересні 2007 року позивач звернулась  до суду з позовом до Управління праці і соціального захисту населення Кіровської  районної  адміністрації  Макіївської  міської  ради, в якому просила визнати неправомірними дії УПСЗН Кіровської  районної  адміністрації  Макіївської міської  ради і стягнути недоплачені щомісячні виплати дитині  шкільного віку, батько якого став   з 1995  року  інвалідами 3  групи внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 6 709,10 грн.

            Постановою Донецького  окружного  адміністративного  суду  від 04  грудня  2007 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, з відповідача стягнуто недоотриману щорічну допомогу в розмірі  4 500,60 за 2004,2005, 2007 роки.

Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що позивач належать (віднесені) до першої категорії як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, і має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Суд задовольнив позов про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2004-2005, 2007 роки і виходив з того, що згідно п. 8 ст. 30 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачена щомісячна  виплата дітям шкільного віку, батьки яких стали інвалідами 3 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи  у розмірі мінімальної заробітної плати., яка на час виплати такої допомоги дорівнювала: з 01.01.2004 р. - 205 грн., з 01.09.2004 - 237 грн., з 01.01.2005 р. - 262 грн., з 01.04.2005 р. - 290 грн., з 01.07.2005 р. - 310 грн., з 01.09.2005 р. - 332 грн., з 01.01.2006 р. - 332 грн., з 01.04.2006 р. - 350 грн., з 01.12.2006 р. - 400 грн., з 01.04.2007 р. - 420 грн.

Тому, з урахуванням фактично отриманих позивачем  сум та розміру мінімальної заробітної плати на відповідний період виплати, стягненню з відповідача на користь позивача, підлягає сума у розмірі 4 500,60 грн..

Позивачу   сплачено з  01.08.2004  року  по  01.05.2007 року - 108,90  грн., 01.05.2007  року  по 01.10.2007  року - 16.50 грн. Фактично виплачено 207,90 грн.

            Таким чином, судом було встановлено, що фактично за 2004, 2005 та 2007 роки відповідачем було недоплачено позивачам суму щомісячної допомоги на дитину шкільного віку, батько якого став інвалідом 3 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Суд відмовив в задоволені позовних вимог в частині виплати щомісячної допомоги на дитину шкільного віку за 2006р. у зв'язку з тим, що дія Закону № 796-ХІІ в частині виплати цієї допомоги у розмірах мінімальної заробітної плати на 2006р. зупинена.

Не погодившись з таким рішенням УПСЗН Кіровської  районної  адміністрації  Макіївської  міської ради подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме, управління зазначило, що здійснювало виплати, керуючись Постановами КМУ № 836 від 26.07.1996 р. “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та № 649 від 20.04.2007 р. “Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

            Представник  відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, проти чого заперечував позивач та надав відповідні пояснення.

            Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, позивача,  перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне в її задоволенні відмовити, а судове рішення залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції при розгляді справи встановив, що позивач є інвалідом 3 групи, належать (віднесені) до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується відповідними посвідченнями.

Крім того, на утриманні позивача знаходиться неповнолітня дитина, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та перебувають на відповідному обліку в УПСЗН  Кіровської  районної адміністрації  Макіївської  міської  ради  тому мають право на щомісячну виплату, передбачені п. 8 ст. 30 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі  мінімальної заробітної плати.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідно до п. 8 ст. 30 Закону № 796-ХІІ, щомісячна допомога дітям шкільного віку, батьки яких стали інвалідами I  або ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачується у розмірі мінімальної заробітної плати.

Зазначеними постановами № 836 та № 649 усупереч Закону № 796-ХІІ (який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) установлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі й, зокрема, на дитину шкільного віку, батьки яких стали інвалідами  І або  ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи постановою № 836 встановлена допомога - 3,30 гривень, постановою № 649 встановлена допомога - 16,50 грн.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 30 Закону № 796-ХІІ та Закони України, яким встановлені розміри мінімальної заробітної плати, при цьому, розмір мінімальної заробітної плати визначається на відповідний період виплати.

Відповідно до ст. 89 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» розмір мінімальної заробітної плати встановлений з 1 січня 2004 року у розмірі 205 гривень на місяць, з вересня 2004 року - 237 гривень на місяць. Відповідно до ст. 83 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» розмір мінімальної заробітної плати встановлений з 1 січня 2005 р. у розмірі 262 гривні на місяць, з 1 квітня 2005 р. - 290 грн. на місяць, з 1 липня 2005 р. - 310 грн. на місяць, з 1 вересня 2005 року -332 гривні. Відповідно до ст. 76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» розмір мінімальної заробітної плати встановлений  з 1 січня 2007 року  - 400 гривень на місяць, з 1 квітня 2007 року - 420 гривень, а не постанови №№ 836, 649.

Положення пункту 30 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яким зупинено на 2007 рік дію в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати - пунктів 6 та 8 частини першої статті 30 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від № 6-рп від 09.07.2007 р.

Таким чином, дії відповідача в частині виплати позивачу грошової допомоги на дитину шкільного віку у розмірі меншому, ніж передбачено Законом України № 796, - суд першої інстанції обґрунтовано визнав неправомірними та стягнув з Управління праці та соціального захисту населення  Кіровської  районної  адміністрації  Макіївської  міської  ради   на корить ОСОБА_1 4 500,60. недоплаченої суми щомісячної виплати на дитину шкільного віку за 2004, 2005, 2007 роки.

Тобто суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

             Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Кіровської  районної  адміністрації  Макіївської  міської  ради на постанову Донецького  окружного  адміністративного  суду від 04  грудня  2007 року  у справі № 2-а-4518/07 за позовом ОСОБА_1  до Управління праці та соціального захисту населення Кіровського  районної  адміністрації Макіївської  міської  ради  про стягнення   недоотриманої  суми,  яка  передбачена   дітям  - залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі..

Головуючий:

Судді: