Справа №295/19391/24

Категорія 38

2/295/1102/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2025 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючої судді Біднини О.В.,

за участі секретаря судового засідання Скришевської О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором №77587756 від 08.09.2021 у розмірі 17 934,85 грн., вирішити питання розподілу судових витрат.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 08.09.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір №77587756, відповідно до умов якого відповідачу надано грошові кошти у розмірі 7 000,00 грн., на погоджений умовами договору строк, зі сплатою процентів у розмірі 1,99% в день. 22.02.2022 було укладено договір №22/02/2022, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №77587756. 10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір факторингу №10-01/2023, у відповідності до умов якого, право грошової вимоги за договором №77587756 перейшло до ТОВ «Коллект Центр».У порушення умов договору позики відповідач зобов`язання належним чином не виконала, у зв`язку з чим за нею рахується заборгованість в розмірі 17 934,85 грн., з яких: 7 000,00 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням; 10 933,70 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 1,15 грн. - нараховані 3% річних,яку позивач просить стягнути на свою користь, а також понесені судові витрати, що складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000 грн.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 09.01.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача не з`явився, просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомила, відзив на позовну заяву до суду не направляла.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе, за згодою представника позивача, провести заочний розгляд справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши й дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності та кожен окремо, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 08.09.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений договір позики №77587756 (а.с. 17).

Відповідно до п. 1.1. договору, позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

За умовами договору сума позики становить 7 000,00 грн., строк позики (строк договору) - 30 днів, процентна ставка - 1.99 % (фіксована) (п.п.2.1, 2.2, 2.3 договору). Відповідно до визначеного в договорі графіка повернення позики та сплати процентів визначено, що датою надання позики є 08.09.2021; датою повернення - 08.10.2021; знижена процентна ставка/день (застосовується відповідно до умов програми лояльності) - 1,99%; процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день (не застосовується в період карантину) - 2,70%; орієнтовна реальна річна процентна ставка - 29653,85%; орієнтовна загальна вартість позики у грн. - 11179,00 (п.2.3 договору).

Сторони погодили, що проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики (п.4 договору).

Згідно із п.12 сторони договору узгодили, що цей договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України "Про електронну комерцію" договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

За реквізитами сторін договору, договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису YDKzjq8gLc, що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу - lyudmilalevkovich6@gmail.com) та електронним підписом (одноразовим ідентифікатором) кредитодавця.

На виконання умов укладеного договору позикодавець надав відповідачу грошові кошти в розмірі 7 000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 за посередництва платіжної установи ТОВ «ФК «Фінекспрес», що підтверджується копією довідки ТОВ «ФК «Фінекспрес» від 02.12.2024 р. вих. №КД-000003496/ТНПП (а.с. 24).

22.02.2022 було укладено договір факторингу №22/02/2022 у відповідності до умов, якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги за договором позики №77587756 від 08.09.2021 (а.с. 33-35).

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, за умовами якого ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №77587756 від 08.09.2021 року, яка відповідно до реєстру боржників від 10.01.2023 року становить 17 934,85 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 7 000,00 грн.; заборгованість за відсотками - 10 933,70 грн., відповідальність за порушення грошового зобов`язання згідно ст. 625 ЦК України - 1,15 % (а.с. 40-42, 44-45).

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтями 1046-1047 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За правилами частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що підтверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч. 1 ст. 626 ЦК України законодавець зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості, наданій сторонам визначити умови такого договору.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою, також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором позики №77587756 заборгованість ОСОБА_1 станом на 06.12.2024 становить 17 934,85 грн., з яких: з яких: 7 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 10 933,70 грн. - заборгованість за відсотками, нараховані 3% річних - 1,15 грн. (а.с. 32).

Встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи на підставі поданих доказів, які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, свідчать про те, що ОСОБА_1 не виконала в повному обсязі передбачених договором позики обов`язків по поверненню одержаних грошових коштів та сплати процентів, що у свою чергу відповідно до закону та умов договору порушило права ТОВ «Коллект Центр».

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр», як набувача права вимоги до цього боржника на підставі договору №10-01/2023 про відступлення права від 10.01.2023, заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7 000 грн.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за відсотками, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Частиною першої статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Згідно з п. 2 договору строк позики становить 30 днів з датою повернення позики 08.10.2021 р. (останній день) зі встановленою базовою процентною ставкою за користування позикою - 1,99 % (фіксована) від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Із положень п.1 договору слідує, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві надану йому у позику суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Відповідно до п. 4 договору проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.

Нарахування та стягнення процентів за користування позикою та кредитом поза визначеними строками суперечить вимогам ЦК України та висновкам Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12-ц зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, згідно умов договору позики №77587756 від 08.09.2021 договір укладено на 30 днів, а саме по 08.10.2021 року включно. За умовами договору за користування кредитом позичальник сплачує 1,99 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, тому розмір відсотків за 1 день користування кредитними коштами становить: 7 000,00 грн. х 1,99 % = 139,30 грн. Строк кредитування становить - 30 днів, відтак сума відсотків становить: 30 днів х 139,30 грн. = 4 179,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача, оскільки термін кредитування для нарахування передбачених договором процентів становить до 08.10.2021 року включно, а сума нарахованих за вказаний період процентів складає 4 179,00 грн., що відповідає узгодженим сторонами умовам договору позики. Доказів того, що позичальник ініціювала продовження строку користування позикою та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованості за договором позики №77587756 від 08.09.2021 року в сумі 11 180,15 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7 000,00 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 4 179,00 грн., нараховані 3% річних - 1,15 грн.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача судових витрат, суд зазначає наступне.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови у задоволення позову - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України до судових витрат відносяться витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких належать, зокрема, і витрати на професійну правничу допомогу адвоката.

Встановлено, що 04.10.2024 року укладено договір №04-10/24 про надання правової допомоги між ТОВ «Коллект Центр» та фізичної особою-підприємцем ОСОБА_2 (а.с. 10-11).

У пункті 4.1 договору про надання правовоїдопомоги від 04.10.2024 року вказано, що вартість послуг визначається на підставі тарифів і зазначається сторонами в акті про надання юридичної допомоги.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до заявки на надання юридичної допомоги № 37 від 01.11.2024 року, ТОВ «Коллект Центр» за договором про надання правової допомоги № 04-10/2024 від 04.10.2024 року замовляє надання наступних правових (юридичних) послуг виконавцем клієнту по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (а.с. 15).

На підтвердження факту надання професійної правової допомоги у даній справі суду надано витяг з акту № 2 про надання юридичної допомоги від 29.11.2024 року, з якого слідує, що правова допомога надана на загальну суму 9 000 грн., з них - послуга письмова (вивчення документації клієнта з посиланням на нормативно-правові акти та підготовкою аналітичної довідки щодо судової практики) - 3000 грн.; послуга позовна заява - 6000 грн. (а.с. 16).

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином з ОСОБА_1 підлягали б стягненню на користь ТОВ «Коллект Центр» витрати на правову допомогу в сумі 5 610,38 грн. відповідно п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України.

Проте, розглядаючи питання розподілу витрат на правничу допомогу суд зважує на практику Верховного Суду, в якій суд касаційної інстанції, зокрема, у справах №905/1795/18 та №922/2685/19 неодноразово зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року в справі №922/1964/21 звертала увагу, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Таким чином, враховуючи предмет та складність справи, час, необхідний для вчинення дій і надання послуг, зазначених у витягу з акту №2 про надання юридичної допомоги від 29.11.2024, згідно з договором про надання правової допомоги №04-10/2024 від 04.10.2024, а також засад розумності, справедливості та співмірності, суд дійшов висновку про стягнення на користь ТОВ «Коллект Центр» із ОСОБА_1 4 000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 510,06 грн. судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 2-5, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 273, 280-282, 352, 354 ЦПК України суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором позики №77587756 від 08.09.2021 року в сумі 11 180,15 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір в сумі 1 510,06 грн., а також 4 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя О.В. Біднина