Справа № 2-5591/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2011 року                                   Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді Черновського Г.В.

 при секретарі - Біжко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк`про захист прав споживачів, -

          В С Т А Н О В И В:

У вересні 2010 року позивачка звернулася до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська з вищезазначеним позовом в якому просила суд:

-   визнати дії ПАТ КБ «ПриватБанк», щодо вилучення з володіння автомобіля «ВАЗ 2107», д/н НОМЕР_1 , 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_2 неправомірними;

-   зобов`язати ПАТ КБ «ПриватБанк`повернути автомобіль «ВАЗ 2107», д/н НОМЕР_1 , 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_2 ;

- стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк`грошову компенсацію спричиненої моральної шкоди в розмірі 40 000 грн.;

-   звільнити від сплати державного мита на підставі ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів».

В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі, на задоволенні позову наполягали.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на його необґрунтованість.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти:

          13 жовтня 2008 року, між позивачкою -   ОСОБА_1 , та відповідачем ПАТ КБ «Приват Банк`у Запорізькій області, був укладений кредитний договір №ZРСОАN710432, відповідно до якого позивачці надані кредитні кошти в розмірі 42 463,94 грн., на умовах, викладених у кредитному договорі, а саме для купівлі автомобіля.

          Відповідно до п.2.1 кредитного договору, за договором відповідач по справі зобов`язався надати позивачці по справі кредит у розмірі та на умовах, встановлених у договорі, а позивачка зобов`язалася прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов договору. Кредит надавався на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру.

          Судом встановлено, що в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, був укладений договір застави транспортного засобу №ZРСОАN710432, відповідно до умов якого, позивачка передала у заставу автомобіль «ВАЗ 2107», д/н НОМЕР_1 , який був придбаний рахунок кредитних коштів.

          В судовому засіданні позивачка пояснила суду, що 23 січня 2010 року, співробітники ПАТ КБ «ПриватБанк», без її згоди, з майданчику для паркування розташованого по проспекту Ентузіастів, міста Дніпрорудний Василівського району Запорізької області, вилучили належний їй автомобіль «ВАЗ 2107», рік випуску 2008, д/н НОМЕР_1 .

          Відповідно до ст.590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом та згідно до ст.586 ЦК України, заставодавець має право користуватися предметом застави відповідно до його призначення, у тому числі здобувати з нього плоді та доходи, якщо інше не встановлено договором і якщо це випливає із суті застави.

          Відповідно до вимог ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, та згідно до ст.391 ЦК України - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

          Відповідно до ст.387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

          В судовому засіданні позивачка пояснила суду, що вона неодноразово зверталася до керівництва ПАТ КБ «Приват Банк`стосовно повернення належного їй автомобіля, однак їй було відмовлено, що підтверджується відповіддю з ПАТ КБ «Приват Банк»№Р.10.00.09-1068 від 12.05.2010 року.

          Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

          Відповідно до ст.ст. 509, 526 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

          Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

          01 січня 2009 року близько 07 години 35 хвилин по вул.Космічній у м.Дніпропетровську  водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Дачія Логан», д/н НОМЕР_3 ,  рухаючись по вул. Космічній у м. Дніпропетровську, під час руху не вибрав безпечної швидкості руху та скоїв зіткнення з автомобілем «Мерседес», д/н НОМЕР_4 , який рухався в зустрічному напрямку під керуванням водія ОСОБА_3 .

          Судом встановлено, що своїми діями ОСОБА_2 порушив п.п. 1.3, 1.4, 1.5, 12.1 Правил дорожнього руху України.

          Судом встановлено, що постановою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 23 квітня 2009 року ОСОБА_2 був визнаний винним у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП. (А.С. 26 адміністративна справа № 3г-1820/09).

          Внаслідок ДТП пошкоджено транспортні засоби та заподіяна матеріальна шкода.

          Судом встановлено, що автомобіль «Мерседес-Бенц»312ДПЕ, 1999 року випуску, номер кузова (шасі) VIN- НОМЕР_5 , належить на праві особистої власності ОСОБА_4 .

          Судом встановлено, що автомобілем керував ОСОБА_3 , який перебуває у трудових відносинах з ПП ОСОБА_5 і здійснював на ньому пасажирські перевезення згідно договору на надання послуг № 36, укладеного з ВАТ «Дніпропетровське АТП 11201.

          Згідно судової автотоварознавчої експертизи № 1021-10 від 16 червня 2010 року матеріальна шкода, завдана власнику автомобіля «Мерседес Бенц», д/н НОМЕР_4 становить 25 825 грн. 37 коп. (А.С. 176)

Судом встановлено, що позивачкою було сплачено за проведення автотоварознавчого дослідження 550 грн.

          Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди`шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини», а згідно з положенням ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

          Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 1, ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.1 ст.1187 ЦК України діяльність, пов`язана з експлуатацією транспортного засобу, є джерелом підвищеної небезпеки.

Згідно з п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

          Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання зберігання або зміст якого створює підвищену небезпеку.

          Згідно зі ст. 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ч. 1, ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом встановлено, що автомобіль позивачки був застрахований в  ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп`на суму 25 500 грн.  

          Судом встановлено, що від зазначеної суми ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп`перерахувала Купрій Т.П. 17 946, 98 грн. (згідно з платіжного доручення № 11745 від 12 серпня 2009 року) та 3 691 грн. 40 коп. (згідно платіжного доручення № 15406 від 16 вересня 2009 року), а всього 21 638 грн. 38 коп.  

          Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», вказує, що у зв`язку із пошкодженням імпортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

          Згідно ст. 12 Закону, розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика (510 грн.), в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

          Таким чином, страхове відшкодування становить 25 315,31 грн.

          За таких обставин, суд приходить до висновку, що ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп`повинна доплатити ОСОБА_4 суму недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 3 676,93 грн. (25 315,31 грн. - 21 638,38 коп.) у зв`язку з вищевикладеними обставинами.

          Виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів`документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

          За таких обставин, суд вважає можливим у задоволенні позовних вимог позивачів щодо стягнення з ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп`пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування за період з 15.06.2009 року по 15.12.2009 року у розмірі 1 280 грн. 18 коп. відмовити, оскільки відшкодування пені не було передбачено умовами договору страхування.

          Таким чином, суд приходить до висновку, що ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп`виконала частково взяті зобов`язання за полісом ВВ/7843381 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

          Оцінюючи позовні вимоги, щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 , ОСОБА_5 127 008 грн. 38 коп. матеріальної шкоди та недотриманого доходу суд вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

          Судом встановлено, що власником транспортного засобу є саме позивачка – ОСОБА_4 , а не її чоловік – ОСОБА_5 , тому суд критично ставиться до його вимог, оскільки вважає його неналежним позивачем. Щодо вимоги ОСОБА_4 щодо стягнення матеріальної шкоди та недотриманого доходу суд вважає їх недоведеними.   

          У відповідності зі ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ст. 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», здоров`я - стан повного фізичного, духовного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб та фізичних дефектів.

Суд з огляду на ступінь, характер ваги моральних переживань позивачки, їхню тривалість дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, і вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на її користь компенсацію моральної шкоди у розмірі 2 000 грн., а у задоволенні решти позовних вимог позивачці про відшкодування моральної шкоди слід відмовити.

          Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до ст. 88 ЦПК України та враховуючи результат вирішення справи, суд вважає за можливе стягнути з ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп`на користь ОСОБА_4 суму у розмірі 51 грн. в рахунок відшкодування оплати судового збору та суму у розмірі 30 грн., в рахунок відшкодування оплати ІТЗ, а також стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судові витрати у розмірі 8 грн. 50 коп. та суму у розмірі 550 грн. в рахунок відшкодування оплати послуг за проведення автотоварознавчого дослідження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_4 - задовольнити частково.

          Стягнути з публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_4 недоплачене страхове відшкодування у розмірі 3 676 грн. 99 коп.

          Стягнути з публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_4 судові витрати у розмірі 81 грн.  

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 у відшкодування моральної шкоди 2 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 витрати пов`язані з проведенням автотоварознавчого дослідження у розмірі 550 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судові витрати у розмірі 8 грн. 50 коп.

У задоволенні решти позову –відмовити.

У задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_2 ,  публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»- відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська.

 Суддя                                                                           Г.В.Черновськой