Справа №303/262/25

2/303/55/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2025 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої-судді Курах Л.В.

за участю секретаря судових засідань Гейруш Л.М.

розглянувши у спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Мукачево цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягненння заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з цим позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором №472355-КС-002 про надання кредиту від 26.12.2023 року, що становить 57 938,04 грн. та сплачений судовий збір.

В своїх позовних вимогах ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» посилається на те, що сторони уклали Договір №472355-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію".

ТОВ «Бізнес Позика» 26.12.2023 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір №472355-КС-002 про надання кредиту. 26.12.2023 року ОСОБА_1 , прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір №472355-КС-002 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Зі своєї сторони ТОВ «Бізпозика» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-3232, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий боржником було введено/відправлено.

Таким чином, 26.12.2023 року між ТОВ «Бізпозика» та ОСОБА_1 було укладено Договір №472355-КС-002 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «Бізпозика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 15 000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 2,00000000 процентів за кожен день користування Кредитом.

Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом нараховується на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.

Пунктом 3. Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.

ТОВ «Бізпозика» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 15 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 (котрий позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про видачу коштів (або платіжним дорученням).

Відповідач ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, тому у боржника станом на 02.03.2025 року утворилась заборгованість за договором №472355-КС-002 про надання кредиту, в розмірі 57 938,04 грн., що складається з: - суми прострочених платежів по тілу кредиту 15 000,00 грн.; - суми прострочених платежів по процентах - 41 672,19 грн.; - суми прострочених платежів за комісією - 1 235,85 грн.

На підставі наведених обставин, представник позивача просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання кредиту у сумі 57 938,04 грн., а також судові витрати в розмірі 2 422,40 грн.

Ухвалою суду від 27.02.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а також задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів від АТ «А-Банк».

Відповідач, у встановлений ухвалою суду про відкриття провадження строк, відзив на позовну заяву не подала.

Так як учасники справи заперечень щодо можливості судового розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін не висловили, тому з урахуванням положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглянув справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Суд, дослідивши та перевіривши наявні у справі докази, приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають на підставі договору або правочину.

Судом встановлено, що 26.12.2023 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір №472355-КС-002 про надання кредиту з використанням ІТС, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов договору кредиту, позивач надав позичальниці грошові кошти у розмірі 15 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути грошові кошти. Плата за користування кредитом є фіксованою та становить 2,00000000 % за кожен день користування кредитом, строк кредиту 24 тижнів, комісія за надання кредиту 2 250,00 грн., термін дії договору до 11.06.2024 року Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-3232.

До матеріалів справи додано пропозицію укласти договір (оферта) №472355-КС-002 про надання кредиту від 26.12.2023, прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) щодо укладання договору №472355-КС-002 про надання кредиту від 26.12.2023, копію паспорту споживчого кредиту інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, які підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

До матеріалів справи також додана візуальна форма послідовності дій клієнта ОСОБА_1 щодо укладення електронного договору №472355-КС-002 про надання кредиту від 26.12.2023 року, в якому відображена послідовність дій позивача та відповідача як клієнта в ІТС.

З Довідки ТОВ «Платежі Онлайн» від 28.12.2024, вбачається, що ОСОБА_1 від ТОВ «Бізнес позика» було проведено платіж 26.12.2023 на суму 15 000,00 грн.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитом позичальника ОСОБА_1 , станом на 06.01.2025 року утворилась заборгованість за договором №472355-КС-002 від 26.12.2023 року в розмірі 57 938,04 грн., що складається з:

- 15 000,00 грн. сума прострочених платежів по тілу кредиту;

- 41 672,19 грн. сума прострочених платежів по процентах;

- 1 235,85 грн. сума прострочених платежів за комісією.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як визначено у ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 цього Кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до ст. 3 цього ж Закону, електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Статтею 6 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що сертифікат ключа містить такі обов`язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов`язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази підтверджують укладення між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 . Договору №472355-КС-002 про надання кредиту від 26.12.2023 року, отримання відповідачем позичених грошових коштів та їх неповернення позивачу, тобто невиконання відповідачем умов укладеного Кредитного договору, а також нараховану позивачем відповідно укладеного Договору заборгованість у загальному розмірі 57 938,04 грн., яка складається з: 15 000,00 грн. - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 41 672,19 грн. - сума прострочених платежів по процентах; 1 235,85 грн. - сума прострочених платежів за комісією.

Отже, підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, а саме про стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованість за Кредитним договором №472355-КС-002 від 26.12.2023 року у загальному розмірі 57 938,04 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви в сумі 2 422,40 грн.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 11, 526, 530, 611, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 13, 76, 81, 89, 141, 258, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором №472355-КС-002 від 26.12.2023 року у розмірі 57 938,04 (п`ятдесят сім тисяч дев`ятсот тридцять вісім гривень чотири копійки) гривень, що складається з 15 000,00 грн. - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 41 672,19 грн. - сума прострочених платежів по процентам; 1 235,85 грн. - суми прострочених платежів за комісією та судовий збір у сумі 2 422,40 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, м. Київ, код ЄДРПОУ 41084239).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ).

Рішення суду виготовлено 28 квітня 2025 року.

Головуюча Л.В.Курах