Справа  № 2-7161/11

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне, в порядку гл.8 розділу ІІІ ЦПК України)

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

19 серпня 2011 року                                  Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

у складі: головуючого –судді Черновського Г.В.

             при секретарі –Біжко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Жовтневого району м.Дніпропетровська, третя особа –комунальне підприємство Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна, -    

  ВСТАНОВИВ:

          Позивач у лютому 2011 року звернувся до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська з позовною заявою, в якій  просив суд:

          - визнати право власності на об`єкт нерухомого майна, а саме гараж № НОМЕР_1 , побудований у 1990 року, загальною площею 43,3 кв.м., площа 21,9 кв.м., підвал 21,4 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

          В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, на задоволенні позову наполягав.   

          Представник відповідача в судове засідання по справі не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. За таких обставин, на підставі ч.4 ст.169 ЦПК України, відповідач вважається повідомленим про день та час судового засідання і таким, що відсутній без поважних причин, що є підставою для вирішення справи на підставі наявних у ній даних і доказів і постановлення заочного рішення.

          Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

          Судом встановлені наступні факти:

          Рішенням виконкому Жовтневого району м.Дніпропетровська №341 від 28.05.1997 року «Про будівництво, узаконення та передачу гаражів`гараж № НОМЕР_1 , у Автогаражному кооперативі «Вітязь-2», що знаходиться по пр.Гагаріна №40, в м.Дніпропетровську, який раніше належав ОСОБА_2 , на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 21.10.1999 року №2091, було надано дозвіл на переоформлення на позивача - ОСОБА_1 .

          Судом встановлено, що 28 травня 2008 року КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації`Дніпропетровської обласної ради було видано технічним паспортом на гараж АДРЕСА_2 , відповідно до якого площа гаража становить 21,9 кв.м., підвала 21,4 кв.м., загальна площа-43,3 кв.м. Оціночна вартість даного об`єкта, згідно характеристики, виданої КП «ДМБТІ`становить 17 739 грн.

          В судовому засіданні представник позивача пояснив суду, що ОСОБА_1 10 липня 2008 року звернувся в КП «ДМБТІ`з заявою №17/11852 про оформлення свідоцтва про право власності та проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна-гаража № НОМЕР_1 ,побудованого у 1990 року, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , але КП «ДМБТІ`відмовило та зазначило, що згідно з ч.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із право чинів, та вказали на те, що у даному разі лише у компетенції суду можливе визнання права власності на об`єкти нерухомого майна з прийняттям відповідного рішення.

          Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

          Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

          Відповідно до ч.1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

          Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

          Відповідно до ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

          Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

          За таких обставин, суд вважає можливим визнати за позивачем право власності на об`єкт нерухомого майна, а саме гараж № НОМЕР_1 , побудованого у 1990 року, загальною площею 43,3 кв.м., площа 21,9 кв.м., підвала 21,4 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

          Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до ст. 88 ЦПК України та враховуючи результат вирішення справи, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача  суму у розмірі 177 грн. 39 коп. в рахунок відшкодування оплати судового збору і суму у розмірі 120 грн., в рахунок відшкодування оплати ІТЗ, а всього 297 грн. 39 коп.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 169, 212, 213, 215, 224-226 ЦПК України, -

      ВИРІШИВ:

          Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Жовтневого району м.Дніпропетровська, третя особа –комунальне підприємство Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна - задовольнити.

          Визнати за ОСОБА_1 право власності на об`єкт нерухомого майна, а саме гараж № НОМЕР_1 , побудований у 1990 року, загальною площею 43,3 кв.м., площа 21,9 кв.м., підвал 21,4 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

          Стягнути з Виконавчого комітету Жовтневого району  у м.Дніпропетровська  на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі  297 грн. 39 коп.

           Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.223 ЦПК України.

          Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

          Заочне рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

     Суддя                                                                                               Г.В.Черновськой