Судове рішення #1992057

                                                                              Головуючий у 1 інстанції - Білак С.В.

                                                                                                                      Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

    

                                                                     Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   

                                                        УХВАЛА

            Іменем України

 

19 березня 2008 року                                                                               справа № 22-а-2500/08

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого 

Міронової Г.М.

суддів: при секретарі за участю позивача особисто

Сухарька М.Г., Колеснік Г.А. Скопинській А.О.                                                                                                                                                                                 

 

розглянувши у відкритому  апеляційну скаргу

судовому засіданні ОСОБА_1 

 

на постанову             

Донецького окружного адміністративного суду

 

Від

05.12.2007 року

 

У адміністративній справі

№ 2-а-5087/07

 

за позовом

ОСОБА_1 

 

До

Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Донецької області

 

Про

стягнення одноразової грошової допомоги,

 

В С Т А Н О В И Л А :

 

05.10.2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05.12.2007 року позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Донецької області про визнання незаконною відмову відповідача щодо виплати грошової допомоги до 5 травня у розмірі семи мінімальних пенсій та стягнення заборгованості за 2005-2007 роки було задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість з щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня у розмірі семи мінімальних пенсій за 2007 рік у розмірі 2542,00 грн., в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.

Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що позивач є інвалідом війни третьої групи та перебуває на обліку у відповідача, тому у відповідності до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на щорічну грошову допомогу до 5 травня у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

Проте, виплати позивачу грошової допомоги у 2005, 2006 рр. здійснені на підставі ст.ст. 30, 34 Закону України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік та є правомірними і розмір цих виплат, які отримав позивач, не визнані неконституційними.

            Таким чином, недорахованими є суми у 2007 році, а саме: у 2007 р. - 2542,00 грн.

            Позивач в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив їх задовольнити.

            Представник відповідача до апеляційного суду не прибув, був повідомлений належним чином.

            Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. 

            Суд апеляційної інстанції при розгляді справи встановив, що ОСОБА_1 є інвалідом війни третьої групи, у зв'язку з чим та відповідно до вимог ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” має право на отримання щорічної грошової допомоги до 9 травня (яка повинна виплачуватися до 5 травня) в розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

Фактично позивач отримав від управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Донецької області в 2005 р. - 270 грн., в 2006 р. - 270 грн. та у 2007 р. - 300 грн. При цьому відповідач керувався положеннями ст. 34 Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік”,  ст. 30 Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік”, ст. 96 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”.

Проте, ст. 34 Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік”,  ст. 30 Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік” до теперішнього часу не визнані неконституційними Конституційним Судом України.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правильно дійшов до висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в цій частині.

            Положення пункту 30 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яким зупинено на 2007 рік дію в частині виплати компенсацій і допоміг у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати - абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України  у справі  № 6-рп від 09.07.2007 р.

Таким чином, неправомірність дій відповідача про нарахування ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 9 травня протягом 2007 року в розмірі 300 гривень, встановлених Законом України “Про Державний бюджет на 2007 рік”, а не в розмірі  2842,00 грн. (406 х 7) згідно Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 р. із змінами та доповненнями є очевидною. Відповідача належить зобов'язати нарахувати ОСОБА_1 недоплачену суму щорічної грошової допомоги як інваліду війни третьої групи в розмірі 2542,00 гривень (406 х 7 - 300).

            Відповідно до ст. 3 Конституції України «Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави».

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Крім того, ч. 2, 3 ст. 22 Конституції України передбачено, що «Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів, або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».

Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені  обставини справи та ухвалено постанову  з додержанням  норм матеріального і процесуального права.  

Керуючись ст.ст. 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів 

УХВАЛИЛА:

 

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2007 року у справі за № 2-а-5087/2007 за позовом ОСОБА_1  до Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Донецької області про стягнення одноразової грошової допомоги - залишити  без  змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили.

           

Головуючий:                                                                                               Г.М.Міронова         

 

            Судді:                                                                                                Г.А.Колеснік

 

                                                                                                                        М.Г.Сухарьок

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація