Справа №2-369-2011 р.

Рішення

іменем України

          14 червня 2011 року                                        Горохівський районний суд

                                                                                Волинської області

в складі:

головуючого          –                                                            Чонки В.В.,

при секретарі          –                                                            Гусак Т.Г.,

за участю позивача  –                                                             ОСОБА_1,

представника позивача -                                                  ОСОБА_2,

відповідача -                                                                       ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому заpсіданні в місті Горохові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про виділення частки у спільному майні,-

встановив:

Позивач  ОСОБА_1  звернулася  з позовом  до  ОСОБА_3 про визнання за позивачем право на визначення ? частки  спільного з відповідачем майна, а саме житлового будинку розташованого в с.Пірванче, вул.. Б.Хмельницького,10 Горохівського району Волинської області.

Позов мотивує тим,що з відповідачем перебували в шлюбі з 1986 року. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюб розірвано 18 лютого 1999 року. За  час шлюбу придбано у спільну власність в колгоспі «Дружба»житловий будинок, який був зареєстрована на відповідача.  При купівлі даного житлового будинку половину коштів на його придбання надали батьки позивача. По даний час позивач разом із своєю донькою зареєстровані в житловому будинку в с.Пірванче вул.. Б.Хмельницького,10. Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно. Однак з відповідачем добровільно вони не домовились про порядок володіння та користування  житлом, він не допускає її до  квартири , чим порушує її права .

 В судовому засіданні   представник позивача ОСОБА_2 уточнив позовні вимоги, викладені у позові.   Просить   визнати за ОСОБА_5 право власності на ?? частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами який знаходиться в с.Пірванче по вул. Б.Хмельницького,10, Горохівського району Волинської області як спільне майно подружжя та виділити у володіння та користування ОСОБА_1 відповідно до її права власності на  1/2 частину   даного житлового будинку.

Відповідач ОСОБА_3 заявлений    позов  не визнав, посилаючись на те, що позивач  не проживає у вказаному будинку,  та стверджує, що кошти на придбання житлового будинку давала його мати, і квитанції про купівлю виписані на його ім’я.  Просить в задоволенні позову відмовити.

Свідок ОСОБА_6 допитана в судовому засіданні показала, що давала кошти для свого сина на купівлю житлового будинку коли син перебував у шлюбі.

Свідок ОСОБА_7 суду показала, що також давала кошти на купівлю житлового будинку для своєї доньки. Чоловік ОСОБА_7 вирішував питання з колишнім головою сільської ради про виділення для доньки та зятя житлового будинку. Вони надіялися, що діти будуть проживати однією сім’єю, однак життя у них не склалося. У розпаді  сім’ї винний зять, так як часто зловживав спиртними напоями через, що виникали скандали. ОСОБА_3 застосовував до позивачки фізичну силу.

В судовому засіданні будучи допитаним в якості свідка ОСОБА_4, який на той час був дільничим інспектором міліції показав, що дійсно частко виїжджав на виклики ОСОБА_1А, так як ОСОБА_3 влаштовував сімейні дебоші. Тривалий час ОСОБА_3 стояв на обліку в РВ УМВС.        

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, свідків, дослідивши письмові докази   в  справі,  суд прийшов до висновку, що позов підлягає  до задоволення  з наступних підстав.

В судовому засіданні  встановлено, що відповідно до довідки Пірванченської сільської ради від 15.11.2010 року за №201, за ОСОБА_3 значиться житловий будинок в с.Пірванче вул. Б.Хмельницького,10. В даному будинку зареєстровані колишня дружина ОСОБА_1 та донька ОСОБА_8.     

Згідно копії квитанції до прибуткового касового ордеру №1247 від 24.07.1991 року стверджується, що ОСОБА_3 оплатив 7000 карбованців за купівлю житлового будинку.

З копії свідоцтва про розірвання шлюбу встановлено, що сторони по справі розірвали свій шлюб 18 лютого 1999 року актовий запис №13.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним, ніхто не  може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його  здійсненні, особа може бути позбавлена права власності або обмежена в  його здійсненні тільки у випадках і в порядку, встановленому законом.

Об'єкт права власності - спірна квартира- є житловим приміщенням, тому  режим мешкання в ньому регулюється також нормами Житлового кодексу України.      

Відповідно до ст. 9 ЖК України, ніхто не може бути обмежений в праві  користування житловим приміщенням інакше як на підставах і в порядку,  передбаченому законом, житлові права охороняються законом, за винятком  випадків, коли вони використовуються проти їх призначення або з порушенням прав інших громадян.      

Згідно ст.379 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок,   квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них. Права власника житлового будинку (квартири) визначені ст. 383 ЦК України та ст.150 ЖК України, які передбачають право власника  використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім’ї,  інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.    

          Згідно ст.369 ЦК України, співвласники майна,  що є у спільній  суміснійвласності, володіють  і  користуються  ним спільно,  якщо інше не встановлено домовленістю міжними. Розпоряджання майном,  що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

Відповідно до ч.1 ст.359 ЦК України  співвласники майна, що є у спільній  власності володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено за домовленістю між ними.     

   Відповідно до  статті 60 СК України Майно,  набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові  на  праві  спільної  сумісної  власності незалежно від того,  що один з них не мав з поважної причини (навчання,  ведення домашнього   господарства,   догляд   за   дітьми,  хвороба  тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається,  що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального  користування,  є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

  Згідно статті 61СК України  Об'єктом  права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.   Об'єктом  права  спільної  сумісної  власності подружжя є житло,  набуте  одним  із  подружжя  під   час   шлюбу   внаслідок приватизації державного  житлового  фонду,  та  земельна  ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі  її  одному  з  подружжя  із
земель   державної   або   комунальної  власності,  у  тому  числі приватизації.

    Статтею 63 СК України стверджується, що  дружина  та  чоловік  мають  рівні  права  на   володіння, користування  і  розпоряджання  майном,  що  належить  їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.Позивач  звернулася до суду з позовними вимогами до відповідача на підставі норм закону в порядку захисту своїх майнових та житлових прав як власника частки будинку і як співвласник будинку має право на визначення порядку користування  вказаним житловим будинком.

           Відповідно до ч.3 ст. 368 ЦК України майно набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

           Згідно ч.2 ст. 370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_3 придбали житловий будинок який знаходиться в с. Пірванче по вул..Б.Хмельницького,10, Горохівського району Волинської області. Відповідач не дає можливості проживати у вищезазначеному будинку позивачці, пояснень свідків зі сторони відповідача про те що, даний будинок був придбаний за їхні кошти, суд до уваги не приймає, оскільки як встановлено в судовому засіданні він був придбаний позивачем та відповідачем по даній справі під час шлюбу.      

А тому суд вважає, що за ОСОБА_5 слід визнати право власності на ? частку житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами  який знаходиться в  с. Пірванче по вул..Б.Хмельницького,10, як спільну сумісну власність подружжя та виділити у володіння та користування ОСОБА_1 відповідно до її права власності 1/2 частину   даного житлового будинку .

          Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 81, 209, 213-215, 218 ЦПК України,   ст.ст.9 ЖК України, ст.ст. 317,319, 368,369,370 ЦК України, суд,-              

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності  на ? частку  житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами  який знаходиться в  с. Пірванче по вул..Б.Хмельницького,10, Горохівського району Волинської області як спільну сумісну власність подружжя.

Виділити  у володіння та користування ОСОБА_5 відповідно до її права власності  на ? частку  житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами  який знаходиться в  с. Пірванче по вул..Б.Хмельницького,10, Горохівського району Волинської області.

 Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Волинської області через Горохівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий          /підпис/                                                                   ОСОБА_9

Згідно з оригіналом

Головуючий                                                                                           В.В.Чонка