Справа № 2а-4123 2007 р.
ПОСТАНОВА
Іменем України
6 липня 2007 р. ТУЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЁ СУД
ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
в складі: головуючого судді Ковганича С В.
при секретарі Крецу Т.О.
Розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Тульчині адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги, як учаснику війни,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся в суд з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги, як учаснику війни, мотивуючи свої вимоги тим, що він являється учасником Великої Вітчизняної війни про що мав офіційне посвідчення, і тому, відповідно до ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» йому щорічно до 5-го травня, повинна надаватись разова грошова допомога в розмірі 3-х мінімальних пенсій за віком, як учаснику війни.
Однак, всупереч вимогам даного закону, та Конституції України, призначена грошова допомога, йому за 2004,2005,2006 роки виплачувалась не в повному обсязі.
У 2004 році відповідно до Закону України « Про державний бюджет України на 2004 р.» виплата не проводилась, у 2005 та 2006 роках, виплачено по 50 грн. в рік, як учаснику війни.
Мінімальна пенсія за віком у 2004 р. відповідно до Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування » від 09.07.03. № 1058-IV була встановлена у розмірі 92,45 грн., а у 2005р., відповідно до Законів України « Про внесення змін до Закону України и Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування » від 23.12.2004 р. № 2291- IV, та Закону України " Про внесення змін до Закону України "Про Державний Бюджет на 2005р." її розмір складав 332 грн., а у 2006 році - 359 грн., то у відповідності з положеннями Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", йому згідно розрахунків, мало бути виплачено у 2004 р. 92,45 грн. X 3 = 277,35 грн. грошової допомоги, у 2005р. - 332,00 грн. X 3 = 996,00, а у 2006 р. - 359,00 грн. X 3 = 1077,00 грн.
Всього позивачу мали виплатити 2350,35 грн. (дві тисячі триста п'ятдесят грн., тридцять п'ять копійок).
Поскільки у 2004 році позивачу не виплачували коштів, заборгованість складає - 277,35 грн., у 2005 році та у 2Q06 році виплачено по 50 грн., в рік , заборгованість складає; в 2005 році -946 грн., в 2006 році - 1027 грн., а всього заборгованість становить -2250,35 грн. дві тисячі двісті п'ятдесят грн., тридцять п'ять копійок).
В судовому засіданні позивач на позовних вимогах наполіг, попросив стягнути на його користь дану заборгованість.
Представник відповідача Петрунько С. О. позов визнав.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив:
2
Позивач - являється учасником Великої Вітчизняної війни, що підтверджується копією посвідчення НОМЕР_1, виданого 19.05.2003 року Управлінням праці та соціального захисту населення Тульчинської РДА, а тому, згідно Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту » має право на отримання щорічної разової грошової допомоги в розмірі 3-х мінімальних пенсій за віком, яка має виплачуватися в строк до 5-го травня відповідного року.
Як випливає з пояснень позивача, йому в 2004 році виплата не проводилась, а в 2005 році та 2006 році, зазначена допомога виплачена у розмірі - по 50 грн. в рік.
Згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03. № 1058-IV мінімальна пенсія за віком у 2004 р. була встановлена у розмірі 92,45 грн., а у 2005р., відповідно до Законів України « Про внесення змін до Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування » від 23.12.2004р. № 2291- IV, та Закону України " Про внесення змін до Закону України "Про Державний Бюджет." її розмір складав 332 гра, у 2006 році - 359 грн.
Таким чином, у відповідності з положеннями Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", позивачу мало бути виплачено - 2350,35 грн. (дві тисячі триста п'ятдесят грн., тридцять п'ять копійок).
Так-як частину грошей позивач отримав, заборгованість складає -2250,35 грн. (дві тисячі двісті п'ятдесят грн., тридцять п'ять копійок) недоплаченої разової щорічної грошової допомоги, як учаснику Великої Вітчизняної війни.
В зв'язку з цим, відповідно до встановлених обставин, суд дійшов до висновку, що позивачу безпідставно не виплачено -2250,35 грн. (дві тисячі двісті п'ятдесят грн., тридцять п'ять копійок) разової щорічної грошової допомоги, і вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Положення ст. 44 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік",
якими обмежено виплату щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій -
визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними ) Рішенням
Конституційного Суду України N 20 - рп / 2004, від 01.12.2004 p., наслідком чого, згідно ч.2 ст.152 Конституції України є втрата їх чинності. ,
Згідно ст. 22 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та відповідно до п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України « Про державне мито», позивач підлягає звільненню від сплати судового збору, тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 14 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту », Рішенням Конституційного Суду України N 20 - рп / 2004 від 01.12.2004 р., ст. 11, 71, ч.3 ст.72, ст. 159, 163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області на користь ОСОБА_1 жителя АДРЕСА_1- 2250,35 грн. (дві тисячі двісті пятдесят грн., тридцять п'ять копійок) недоплаченої разової щорічної грошової допомоги, як учаснику війни.
З Управління праці та соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області, стягнути в прибуток держави - 51 грн. судового збору