Справа № 2а-4118

2007 р.

ПОСТАНОВА

Іменем України

4 липня 2007 р.                                                            ТУЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

в складі: головуючого судді                           Ковганича С.В.

при секретарі                                                  Крецу Т.О.

Розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Тульчині адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка  звернулася в суд з позовом  Управління праці та соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги, мотивуючи свої вимоги тим, що вона має право на пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, про що має офіційне посвідчення, і тому, відповідно до ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» їй щорічно до 5-го травня, повинна надаватись разова грошова допомога в розмірі 5- ти мінімальних пенсій за віком, як дружині померлого ветерана війни.

Однак, всупереч вимогам даного закону, та Конституції України, призначена грошова допомога, за період 2004 р. по даний час виплачувалась не в повному обсязі.

Так, у 2004 році, їй виплатили 65 грн., а у 2005 та 2006 роках було виплачено по 130 грн. в рік.

Мінімальна пенсія за віком у 2004 р. відповідно до Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування » від 09.07.03. № 1058-IV була встановлена у розмірі 92,45 грн., а у 2005р., відповідно до Законів України « Про внесення змін до Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування » від 23.12.2004р. № 2291- IV, та Закону України " Про внесення змін до Закону України "Про Державний Бюджет на 2005р." її розмір складав 332 гра, у 2006 році - 359 грн.

Таким чином, у відповідності до ч. 5. ст.15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», суми виплат мали складати:

У 2004 р. - 92,45 х 5 = 462,25 грн.

У 2005 р. - 332,00 х 5 = 1660,00 грн.      У 2006 р. -359,00x5 = 1795,00 грн.

Всього їй мали виплатити 3917,25 грн.( три тисячі дев'ятсот сімнадцять грн.., двадцять п'ять коп..)

Поскільки у 2004 році їй виплатили 65 грн., заборгованість складає - 397,25 грн., у 2005 році та у 2006 році виплачено по 130 грн. в рік, заборгованість складає - 3195 грн а всього заборгованість становить -3592,25 грн.( три тисячі п'ятсот дев'яносто два грн.., двадцять п'ять коп..)

В судовому засіданні, позивачка позовні вимоги підтримала і попросила стягнути з відповідача на її користь 3592,25 грн..(три тисячі п'ятсот дев'яносто два грн.., двадцять п'ять коп..)   недоплаченої разов®! щорічної грошової допомоги, як дружині померлого ветерана війни.

2

Представник відповідача Петрунько С. О. позов визнав.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив:

Позивачка - являється дружиною загиблого (померлого) ветерана війни, що підтверджується копією посвідчення НОМЕР_1 виданого 03.09.2003 року, Тульчинським УПСЗН, а тому, згідно ч.5 ст.15 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту » має право на отримання щорічної разової грошової допомоги в розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком, яка має виплачуватися в строк до 5-го травня відповідного року.

Як випливає з пояснень позивачки, їй  в 2004 році виплачено 65 грн., а в 2005, 2006 роках зазначена допомога виплачена у розмірі - по 130 грн. в рік.

Згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03. № 1058-IV мінімальна пенсія за віком у 2004 р. була встановлена у розмірі 92,45 грн., у 2005р., відповідно до Законів України « Про внесення змін до Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування » від 23.12.2004р. № 2291- IV, та Закону України " Про внесення змін до Закону України "Про Державний Бюджет на 2005р." її розмір складав 332 грн., а у 2006 році - 359 грн.

Таким чином, у відповідності з положеннями Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", позивачці мало бути виплачено у 2004 році - 397,25 грн., у 2005-1530, та у 2006 році -1665, що загалом мало складати 3592,25 грн..(три тисячі п'ятсот дев'яносто два грн.., двадцять п'ять коп.)

В зв'язку з цим, відповідно до встановлених обставин, суд дійшов до висновку, що позивачці безпідставно не виплачено разову щорічну грошову допомогу, і вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Положення ст. 44 Закону України "Про державний бюджет України на 2004 рік", якими обмежено виплату щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій -визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними ) Рішенням Конституційного Суду України   N 20 - рп / 2004, від 01.12.2004 p., наслідком чого, згідно ч.2 ст.152 Конституції України є втрата їх чинності.

Згідно ст. 22 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та відповідно до п.18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України « Про державне мито», позивачка підлягає звільненню від сплати судового збору, тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 15 Закону України « Про статус ветеранів   війни, гарантії їх соціального захисту », Рішенням Конституційного Суду України N 20 - рп / 2004 від 01.12.2004 р., ст. 11, 71, ч.3 ст.72, ст.  159, 163   КАС України, суд. -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області на користь ОСОБА_1 жительки АДРЕСА_1- 3592,25 грн. .(три тисячі п'ятсот дев'яносто два грн.., двадцять п'ять коп..)   недоплаченої разової щорічної грошової допомоги, як дружині померлого ветерана війни.

З Управління праці та соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області, стягнути в прибуток держави - 51 грн. судового збору