Справа № 2а-4116 2007 p.

_{ПОСТАНОВА}

Іменем України

4 липня 2007 p.                                                             ТУЛЬЧИНСЬКИЙ  РАЙОННИЙ СУД

ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

в складі: головуючого судді                           Ковганича С.В.

при секретарі                                                   Крецу Т.О.

Розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Тульчині адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги, як учаснику бойових дій

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася в суд з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги, як учаснику бойових дій, мотивуючи свої вимоги тим, що вона являється учасником бойових дій, про що має офіційне посвідчення, і тому, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» йому щорічно до 5-го травня, повинна надаватись разова грошова допомога в розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком, як учаснику бойових дій

Однак, всупереч вимогам даного закону, та Конституції України, призначена грошова допомога, за 2004,2005,2006 роки виплачувалась не в повному обсязі.

Так у 2004 р. їй було виплачено - 120 грн. у 2005 та 2006 роках позивачу було виплачено по 250 грн. в рік.

Мінімальна пенсія за віком у 2004 р. відповідно до Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування » від 09.07.03. № 1058-1V була встановлена у розмірі 92,45 грн., а у 2005р., відповідно до Законів України « Про внесення змін до Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування » від 23.12.2004р. № 2291- IV, та Закону України " Про внесення змін до Закону України "Про Державний Бюджет на 2005р." її розмір складав 332 грн., у 2006 році - 359 грн.

Таким чином суми виплат мали складати : У 2004 р. - 92,45x5 = 462,25 грн. У 2005 р. - 332 х 5 = 1660,00 гри. У 2006 p.- 359 х 5 = 1795,00 грн.

Всього позивачці мали виплатити 3917,25 грн.

Поскільки  позивачці у 2004 p., виплатили - 120 грн. у 2005 році та у 2006 році виплачено по 250 грн., в рік , заборгованість складає -3297,25 грн.

 В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала і попросила стягнути з відповідача на її користь 3297, 25 грн. недоплаченої разової щорічної грошової допомоги, як учаснику бойових дій.

Представник відповідача Петрунько С. О. позов визнав.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив:

2

Позивачка - являється учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення НОМЕР_1 виданого 4.02.1997 року Тульчинським райвійськоматом Вінницької області, а тому, згідно ст. 12 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту » має право на отримання щорічної разової грошової допомоги в розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком, яка має виплачуватися в строк до 5-го травня відповідного року.

Як випливає з пояснень позивачки, їй за 2004, виплачено 120 грн. у 2005 та 2006 роки зазначена допомога виплачена у розмірі - по 250 грн. в рік.

Мінімальна пенсія за віком у 2004 р. відповідно до Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування » від 09.07.03. Л* 1058-IV була встановлена у розмірі 92,45 грн., а у 2005р., відповідно до Законів України « Про внесення змін до Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування » від 23.12.2004р. № 2291- IV, та Закону України " Про внесення змін до Закону України "Про Державний Бюджет на 2005р." її розмір складав 332 грн., у 2006 році - 359 грн.

Таким чином, у відповідності з положеннями Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", позивачці мало бути виплачено за 2004, 2005,2006 роки-3917,25 грн.

Так-як частину грошей позивачка отримала, заборгованість складає - 3297,25 грн. недоплаченої разової щорічної грошової допомоги, як учаснику бойових дій.

В зв'язку з цим, відповідно до встановлених обставин, суд дійшов до висновку, що позивачці безпідставно не виплачено -3297,25 грн. разової щорічної грошової допомоги, і вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Положення ст. 44 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік", якими обмежено виплату щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій -визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними ) Рішенням Конституційного Суду України   N 20 - рп /2004, від 01.12.2004 p., наслідком чого, згідно ч.2 ст. 152 Конституції України є втрата їх чинності.

Згідно ст. 22 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту » та відповідно до п.18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України « Про державне мито», позивачка підлягає звільненню від сплати судового збору, тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.12 ч.5 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту », Рішенням Конституційного Суду України N 20 - рп / 2004 від 01.12.2004 р., ст. 11, 71, ч.3 ст.72, ст. 159, 163   КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області на користь ОСОБА_1 жительки с Одая, Тульчинського району, -3297,25 грн. (три тисячі двісті дев'яносто сім грн.., 25 коп.) недоплаченої разової щорічної грошової допомоги, як учаснику бойових дій.

З Управління праці та соціального захисту населення Тульчинської районної державної  адміністрації Вінницької області, стигнути в прибуток держави - 51 грн. судового збору