Справа № 2-178-07
Рішення
іменем України
місто Любомль 31 травня 2007 року
Любомльський районний суд Волинської області
під головуванням судді - Пешкова М.І.,
при секретарі - Носку А.В.,
з участю позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в місті Любомль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини в твердій грошовій сумі, -
встановив:
До Любомльського районного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2, яка просить постановити рішення, котрим стягувати в її користь з відповідача аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 40 гривень щомісячно, на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення дитини повноліття, а також допустити негайне виконання рішення в межах платежу за місяць.
Свої вимоги обґрунтувала тим, що 2 вересня 1995 року у Любомльському райвідділі ЗАГСу Волинської області, вона зареєструвала шлюб з відповідачем у справі ОСОБА_2. У 1996 році в сім'ї народився син ОСОБА_3. Відповідач не виконує свого батьківського обов'язку, не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, вихованням дитини не займається. Крім того, відповідач не має постійного місця роботи, але має тимчасові заробітки, вона хоча і працює, однак її заробіток є незначним, а тому вона звернулась до суду про стягнення аліментів з відповідача.
Під час попереднього судового засідання позивач вимоги позову підтримала повністю та пояснила, що вона одна утримує неповнолітню дитину, а відповідач ухиляється від своїх батьківських обов'язків, а так, як їх син ОСОБА_3 потребує матеріального забезпечення, тому просить позов задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав повністю, згідний платити аліменти в твердій грошовій сумі по 40 грн. щомісячно до повноліття сина.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при
проведенні попереднього судового засідання.
2
Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення порядку, встановленому ст. 174 цього Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідачу роз'яснено наведені положення процесуального закону, він визнав підстави позову та фактичні обставини, якими він обгрунтований.
Судом встановлено, що сторони 2 вересня 1995 року зареєстрували шлюб у Любомльському райвідділі ЗАГСу Волинської області.
Під час спільного проживання сторін, ІНФОРМАЦІЯ_1 в сім'ї народилась дитина, син ОСОБА_3.
Згідно довідки № 520 від 28.02.07 року міської ради, позивачка проживає з відповідачем та неповнолітнім сином АДРЕСА_1. Відповідно довідки за № 677 від 404.2007 року Любомльського районного центру зайнятості, ОСОБА_2 на обліку не перебуває. Випискою із медичної карти амбулаторного хворого стверджено, що неповнолітній ОСОБА_3 часто хворіє, як дитина, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Згідно із ст. 180 СК України батьки зобов»язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. з ст. 18l CK України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів не може бути меншим ніж зо відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У відповідності до ч. і ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом, стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
У ч. і ст. 184 СК України зазначено, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Таким чином, у справі встановлено, що не зважаючи на вимоги законодавства, відповідач не приймає участі в утриманні неповнолітньої дитини, на даний час має мінливий, нерегулярний дохід, а тому вимоги про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі є обґрунтованими.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Згідно зі ст.81, 88 ЦПК України судові витрати у формі судового збору, та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, слід покласти на відповідача. Оскільки 1 % від задоволеної суми позову є меншою трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, то державне мито становитиме 51 гривню.
Керуючись ст.ст. 10,11, 60, 130, 209, 212, 213, 214, 215, 367 ЦПК України, на підставі ст.ст. 180, 181, 182,183,184 СК України, суд, ~
вирішив:
Позовну заяву задовольнити повністю.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя АДРЕСА_1
3
, в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, жительці АДРЕСА_1, на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 40 гривень щомісячно, починаючи з ю травня 2007 року і до його повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 51 (п'ятдесят одну) гривню судового збору та 7 (сім) гривень so коп. витрат на ІТЗ розгляду справи.
Рішення про стягнення місячного розміру аліментів звернути до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Протягом, 10 днів з дня проголошення рішення може бути подано заяву про його апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.