Справа № 2а-5396
2011 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2011 року суддя Ленінського районного суду м. Луганська Антоненко М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська про визнання дій неправомірними та про зобов’язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ :
Позивач звернулась до суду із позовом, в якому просила визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Луганська по перерахунку пенсії в 2011 році із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні на 2007 рік, який складає 1197,91 гривня, - неправомірними та зобов’язати УПФУ в Ленінському районі м. Луганська здійснити перерахунок пенсії в 2011 році із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні на 2010 рік.
В обґрунтування позову позивач посилалась на те, що вона є пенсіонером за віком, пенсія призначена та виплачується відповідачем, вона звернулась до відповідача з вимогою про перерахунок пенсії, набутого після призначення пенсії, відповідачем було проведено перерахунок, але без врахування законодавства з цього приводу. Вважає такі дії відповідача неправомірними, такими, що порушують вимоги ст. 40, ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», п.п.3 п.11 Постанови КМУ від 28.05.2008 року №530. Окрім того, зазначила, що відповідач в своєму рішенні керувався спільним листом Міністерства праці та соціальної політики України Пенсійного фонду України від 11.03.2009 року №20/0/18-09/039, зміст якого не відповідає вимогам чинного законодавства та на дії посадових осіб Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України внесено протест Генеральною прокуратурою України. Просила позов задовольнити, розглянути справу за її відсутності.
Представником відповідача подані заперечення проти позову. В обґрунтування заперечень зазначено, що вимоги позивача є безпідставними та не підлягають задоволенню, оскільки законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається із Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, Закону про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, Закону про недержавне пенсійне страхування, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов’язкового державного пенсійного забезпечення, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення України. Відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»було передбачено проведення перерахунків пенсій з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення та із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує перерахунку пенсії, що визначався згідно до статті 40 Закону. При цьому з періоду за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії підлягає виключенню згідно із абзацом 3 ч.1 ст.40 цього Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року зміни, що були внесені до статей 40,42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в частині визначення показника середньої заробітної плати та порядку проведення перерахунку пенсії були визнані неконституційними, а рішення щодо відновлення дії зазначеної норми в попередній редакції не приймалось.
Враховуючи зазначене перерахунки пенсій проводились відповідно до підпункту 3 пункту 11 Постанови КМУ від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік у розмірі 1197 гривень 91 копійка. Оскільки порядок визначення показників заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади у галузі статистики, економіки, праці та соціальної політики і фінансів, до законодавчого врегулювання питання визначення заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні перерахунки пенсій проводяться у 2010 році із застосуванням показника 1197 гривень 91 копійка, про що свідчить спільний лист ПФУ та Міністерства праці та соціальної політики України від 11.03.2009 року, наданий для використання в роботі. Та до ухвалення Верховною Радою України на виконання рішення Конституційного Суду України відповідного законодавчого акту, перерахувати пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні за 2011 рік немає підстав.
Дослідивши матеріали справи, встановлено наступне.
Позивач знаходиться на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком.
Позивач звернулась до відповідача з письмовою заявою про перерахунок пенсії відповідно до частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»у зв’язку з тим, що після призначення пенсії продовжує працювати, що підтверджується пенсійним посвідченням.
Суть спірних правовідносин полягає у правомірності здійснення органами пенсійного фонду перерахунку пенсії із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні за 2007 рік.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, Законом України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»(далі –Закон №1058-IV) та Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»(далі –Постанова №530).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є працюючим пенсіонером, перебуває на обліку у відповідача, отримує пенсію за віком.
Згідно відповіді відповідача позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії відповідно до частини 4 статті 42 Закону України №1058-IV /а.с.11/.
Згідно з пунктом 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Питання, пов'язані з перерахунком пенсії стосовно осіб, які продовжували працювати, врегульовані в частині 4 статті 42 Закону № 1058-ІУ, в якій визначено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Відповідно до підпункту «б»підпункту 10 пункту 35 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-УІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», частина 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»була викладена у новій редакції: «У разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв в роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахування пенсії».
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп-2008 у справі про страхові виплати зміни, внесені підпунктом «б»підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-УІ, визнані такими, що не відповідають Конституції У країни (є неконституційними).
За правилами, встановленими у статті 152 Конституції України, статті 73 Закону «Про Конституційний Суд України», положення, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення рішення про їх неконституційність та не підлягають застосуванню. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що є неконституційними.
Таким чином, на підставі вказаного Рішення Конституційного Суду України нова редакція частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»втратила чинність, унаслідок чого відновлена попередня редакція даної статті згідно до Закону від 09 липня 2003 року № 1058-ІУ, яка є чинною на теперішній час.
Незважаючи на прийняте Конституційним Судом Рішення, у підпункті 3 пункту 11 постанови від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»Кабінет Міністрів України фактично відтворив редакцію частини 4 статі 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 28 грудня 2007 року № 107-УІ, яка визнана неконституційною: «У разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі.
Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахування пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону»
З огляду на наведене суд вважає, що на теперішній час питання визначення порядку і умов проведення перерахунку пенсій особам, які після її призначення продовжували працювати, регулюються нормою частини 4 статті 42 Закону № 1058 в редакції від 09 липня 2003 року та положеннями постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Приписами частини 3 статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови та порядок пенсійного забезпечення. У статті 5 цього Закону наголошується, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.
У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції У країни, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, як визначено в частині 4 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
За таких обставин, виходячи з встановленого статтею 8 Конституції України принципу верховенства права, дії нормативно-правового акту у часі, загальних засад пріоритетності законів на підзаконними актами, суд вважає, що при вирішенні даного адміністративного спору підлягають застосуванню положення частини 4 статті 42 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058, які є чинними на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії.
Правова норма зазначеного Закону єдиною підставою для перерахунку пенсії визнає урахування страхового стажу після призначення пенсії. У формулі заробітної плати для перерахунку пенсії не містяться вимоги про застосування показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахування пенсії.
Таким чином, проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що у посадових осіб відповідача законних підстав для перерахунку пенсії у заявлені позивачем умови і спосіб немає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст.40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 6, 9, 17, 18, 94, 158-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Луганська. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: М.В. Антоненко